16.2. Аудиторський висновок та його види
Аудиторський висновок за формою та змістом має відповідати вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність». Відповідно до цього Закону аудиторський висновок визначено як офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Законом передбачено, що аудитор- ський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, має бути підтверджений аудитором України (якщо інше не встановлено міжнародним законодавством).
Національним нормативом аудиту № 26 «Аудиторський висновок» враховано міжнародний досвід формування аудиторських висновків, насамперед США та порівняно з попередніми вимогами Аудиторської палати України внесено такі доповнення.
Аудиторський висновок складається у довільній формі, проте обов’язково має включати такі дані: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дату аудиторського висновку, адресу аудиторської фірми, підпис аудиторського висновку. За кожним елементом аудиторського висновку визначені такі вимоги.
У заголовку аудиторського висновку обов’язковим має бути запис про здійснення аудиту незалежними аудиторами (аудитором) та конкретизовано адресу аудиторського висновку (рада директорів, акціонери акціонерного товариства тощо).
У вступі потрібно навести інформацію про склад перевіреної фінансової звітності, дату її складання, розподіл відповідальності між керівництвом підприємства, яке перевірялось, за правильність складання звітності та аудитором за обґрунтованість аудиторського висновку.
У розділі «Масштаб перевірки» слід подати відомості про критерій якості аудиту (вимоги нормативів, що діють в Україні, та в загальноприйнятій практиці або міжнародних стандартах аудиту), зауваження щодо планування та перевірки з достатнім ступенем впевненості та щодо оцінки помилок у системах обліку, їх суттєвого впливу на фінансову звітність, методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методології обліку, яка використовується на підприємстві.
У розділі «Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність» аудитор оцінює перевірену фінансову звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструктивним вимогам про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.
У розділі «Дата аудиторського висновку» уточнено, що тепер дата проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов’язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, а керівництво, в свою чергу, повинно підписати звіти, що додаються до аудиторського висновку.
Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.
У розділі «Адреса аудиторської фірми» зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію ліцензії АПУ.
У висновку аудитор повинен висловити свою думку щодо:
вичерпності та достатності отримано інформації;
узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;
відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам.
Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним (або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).
Позитивний висновок подається клієнту у разі, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:
аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;
надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;
є адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань;
фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;
фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих суперечностей;
фінансова звітність складена належно за формою, затвердженою у встановленому порядку.
Позитивний висновок складається аудитором, коли він отримує позитивні відповіді на всі перелічені вище питання. Якщо при перевірці у аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб’єктом, що перевіряється, рішень, однак йому (аудитору) було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то в своєму звіті він не зобов’язаний згадувати ці рішення, і така ситуація не може впливати на безумовність позитивного висновку.
Вимоги до формулювання аудиторського висновку викладено у табл. 16.11.