Загальна література по курсу:

Філософія. Підручник Бичко А.К. В., Бичко І.К.. В., Табачковський В. Г.,.Ярошевець. В .І.. Київ, 2010

. Волинка Г. 1., Гусєв В.І., Огородник 1. В., Федів Ю. О. Вступ до філософії: історико - філософська пропедевтика. Київ, 1999.

Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. К.: Книга, 2005.

Філософія. Навч. посібник, під ред. Надольного І.Ф. -Київ, 1997.

Філософія. Підручник.за ред. Заїченко Г.А. - К. 1995.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д, Чекаль Л.А. Філософія.Посібник. для студентів вищих навчальних закладів - К.: „Альма-матер” ВЦ „Академія”, 2001.

Новая философская знциклопедия: В 4 - х томах, т. 1 - 4. Москва, Мьісль. 2000 - 2001.

Філософський енциклопедичний словник, Київ, 2002.

Принципи вибору теми контрольної роботи

Із запропонованого списку студент-заочник вибирає свою тему контрольної роботи, орієнтуючись на номер свого прізвища в журналі обліку, або по списку відомості заочного факультету

Теми контрольних робіт заочного факультету:

Контрольна робота N 1 .

Які існують основні теми та типи філософствування? (Тема № 1 )

Контрольна робота N 2 .

В чому проявляється гносеоцентризм філософії Нового часу? Чим відрізняється методологія пізнання емпіризму від раціоналізму (Ф.Бекон, Р.Декарт). Якому методу пізнання ви віддасте перевагу і чому? (Тема № 4 )

Контрольна робота N 3 .

Чим відрізняється теорії пізнання Платона та Аристотеля (Тема № 2 )

Контрольна робота N 4 .

В чому полягає критичне осмислення Кантом природи наукового пізнання? У чому агностицизм Канта? (Тема № 5 )

Контрольна робота N 5 .

Чим відрізняються проблематика середньовічної та філософії античної філософії? Чи є середньовічна філософія кроком вперед у розвитку людства? (Тема № 3 )

Контрольна робота N 6 .

Що означає поняття "споріднена праця" у вченні Г.Сковороди? Яким є ваше ставлення до цієї концепції? (Тема № 6 ) ,

Контрольна робота N 7 .

Чим філософія відрізняється від інших форм знання? (Тема № 1 )

Контрольна робота N 8 .

Зробіть порівняльний аналіз двох методів пізнання в філософії Нового масу? (Тема № 4 )

Контрольна робота N 9 .

Як розвязується проблема співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії (Августин Блаженний, Фома Аквінський)? (Тема № 3)

Контрольна робота N 10 .

Які витоки та історичні умови формування філософської думки Київської Русі? Розкрийте характер впливу християнства на формування української філософії. (Тема № 6 )

Контрольна робота N11.

Наскільки вірне припущення про те, що філософія вивчає загальне, а конкретні науки часткове? (Тема № 1 )

Контрольна робота N 12 .

Наскільки переконливе, на вашу думку, є вчення Фр.Бекона про ідолів пізнання ? (Тема № 4 )

Контрольна робота N 13 .

Наскільки важливою у сучасному світі є світоглядна функція філософії? (Тема №1)

Контрольна робота N 14 .

В чому специфіка вчень про субстанцію у Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца? (Тема № 4)

Контрольна робота N 15.

Що таке світогляд? Порівняйте та знайдіть відмінність філософії як типу світогляду від міфології та релігії. Якому типу світогляду ви надасте перевагу і чому? (Тема № 1 )

Контрольна робота N 16 .

Якими є головні риси наукової революції Нового часу? (Тема № 4)

Контрольна робота N 17 .

Що об'єднує вчення Фалеса, Геракліта, Демокріта, Епікура та чим вони відрізняються? (Тема № 2 )

Контрольна робота N 18 .

В чому полягають головні ідеї філософії епохи Просвітництва. Що вважали просвітники рушійною силою історії? (Тема № 4 )

Контрольна робота N 19 .

В чому сутність етичного вчення І. Канта? (Тема № 5 )

Контрольна робота N 20 .

Якій етичній системі - стоїчній чи епікурейській, ви надаєте перевагу і чому? (Тема № 2 )

Контрольна робота N 21 .

У чому суть матеріалістичного розуміння історії в марксизмі? (Тема №5)

Контрольна робота N 22 .

Розкрийте сутність діалектичного методу Гегеля [Тема №5 )

Контрольна робота N 23 .

В чому полягає нове розуміння людини в філософії Фейєрбаха? (Тема №5 )

Контрольна робота N 24 .

Якими є витоки та основні чинники формування філософії техніки? (Тема №8 )

Контрольна робота N 25 .

В яких формах поширювалися ідеї Відродження та Реформації в українській культурі (ХVI-ХVII ст.)? (Тема № б)

Контрольна робота N 26 .

Чим відрізняється філософські позиції представників реалізму та номіналізму? (Тема №3)

Контрольна робота N 27 .

В чому полягає проблематика .філософії серця"?

Контрольна робота N 28 .

Наскільки переконливим є для вас доведення буття Бога Ф.Аквінським? Яке Ваше ставлення до проблеми теодицеї? (Тема № 3)

Контрольна робота N 29 .

У чому полягають основні ідеї релігійно-філософського вчення П.Юркевича? (Тема №6)

Контрольна робота N З0 .

В чому, на вашу думку, проявляється криза середньовічного світогляду в епоху Відродження? (Тема №3)

Контрольна робота N 31 .

Охарактеризуйте філософію американського прагматизму. Наскільки вона є прийнятною в наших умовах? (Тема №7 )

Контрольна робота N 32 .

В чому полягає нове розуміння людини в культурі Відродження? (Тема №3)

Контрольна робота N 33 .

Проаналізуйте проблему єдності чуттєвого та раціонального в науковому пізнанні. Як співвідносяться логіка та інтуїція в процесі пізнання істини? (Тема №7 )

Контрольна робота N 34 .

Охарактеризуйте основні ідеї філософії екзистенціалізму. А.Камю, Ж-П.Сартр, К.Ясперс? (Тема №9)

Контрольна робота N 35 .

Охарактеризуйте головні проблеми досліджень філософії техніки. Які з них ви вважаєте найважливішими? (Тема №8 )

Контрольна робота N 36 .

Наскільки новаторськими є філософські погляди З.Фрейда стосовно структури людської психіки? (Тема №9)

Тема№ 1. ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ ТА КОЛО ЇЇ ПРОБЛЕМ

1. Поняття світогляду, його структура.

2. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.

3. Специфіка філософського розв’язання світоглядних проблем. Теми та типи філософствування.

4. Предмет та функції філософії.

Базові поняття та категорії: світогляд, філософія, предмет філософії, знання, цінності, переконання, розум, людина, міфологія, релігія, методологія.

Вивчення філософії доцільно почати зі знайомства з таким духовним утворенням як світогляд. Справа в тому, що філософія – одна з форм існування світогляду.

Світогляд – невід’ємна складова життєдіяльності як окремої людини, так і суспільства в цілому. Передумовою осягнення світогляду є увага до тих проблем, які визначають його специфіку. Головними серед них є такі : «Що таке людина?», «Що таке світ?», «Якими мають бути принципи стосунків людини зі світом?», «Наскільки вільною є людина в виборі способу ставлення до світу?». Коротко світогляд можна визначити як сукупність уявлень людини про саму себе та своє місце в світі. Предметом світогляду є відношення «людина – світ». Іншими словами, світогляд – своєрідний спосіб відтворення відношення «людина – світ».

Світогляд людини – форма регуляції її життєдіяльності. Проявом важливої ролі світогляду в житті людини є синонімічність виразів: «мати світогляд» та «бути особистістю».

Однією з умов осягнення світогляду є увага до шляхів його формування. Він може бути як результатом напружених духовних шукань, так і некритичним відтворенням домінуючих в суспільстві стереотипів стосовно способу бачення людини та світу.

Для більш повного та глибокого розуміння світогляду доцільно зосередити увагу на змістовній та рівневій структурах.

У змістовному плані основними компонентами світогляду є такі основні компоненти: знання, цінності та переконання В ході розгляду місця та ролі кожного з компонентів варто зосередити увагу на пошуку відповіді на питання: «Чому головним серед них є переконання?»

Коли ж мова йде про рівневі структури світогляду, то в основу покладені форми узагальнення світоглядного змісту. Основними серед них є світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. На своєрідності кожної з них варто зосередити увагу в ході осмислення світогляду.

Якщо ми розглянемо в найзагальнішому вигляді існуючі в історії людства світоглядні позиції, то крім їх розмаїття можна також помітити і наявність спільних рис. Одним з варіантів класифікації їх є історичні типи світогляду. Це – міф, релігія та філософія. Всі вони є формами фіксації досвіду духовно-практичного освоєння світу.

Міф – найдавніший за часом виникнення тип світогляду. Специфічною його рисою є домінування в ньому першого рівня світогляду – світовідчуття. Приймаючи до уваги цей момент, пері­од існування міфу називають дитинством людства. Проявом домінування в міфі світовідчуття є відсутність у ньому в загальнозначущій теоретичній формі відповідей на головні проблеми світо­гляду.

Формою прояву специфіки міфу як типу світогляду є такі його функції:

– забезпечення духовного зв’язку поколінь;

– фіксація прийнятої в суспільстві системи цінностей;

– спонукання до певних норм поведінки, традицій та звичок.

Релігія – другий історичний тип світогляду. Основою його є світорозуміння як рівень світогляду. Тут спостерігається формування певної картини світу. Спільним з міфом моментом є елементи віри. Відмінність же полягає в руйнації тієї безпосередньої єдності людини і світу, яка є основою міфу. На перший план в релігії виходить протиставлення людини і світу. Його передумовою є подолання всезагального одухотворення природи.

Подвоєння світу як специфічна риса релігії проявляється в тому, що буття виступає в двох формах: як світ природи, де людина – частина природи; як світ надприродній – світ безсмертного життя душі, тобто чисто духовний світ. На відміну від міфу, де світ природи є самодостатнім, у релігії природа є похідною від духовного начала як самодостатнього. Філософія – найбільш зріла форма (історичний тип) світогляду, тобто форма розв’язання питань: Що є людина? Що є світ та на яких принципах має будуватись ставлення людини до світу? Істотна відмінність філософії від двох інших типів світогляду полягає в тому, що в ній як фундаментальна здатність людини постає здатність самоусвідомлення (рефлексія). У зв’язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають у тому, що вона – теоретична форма розв’язання світоглядних проблем. (Більш повно своєрідність філософії як світоглядного знання та його відмінність від міфу і релігії див. Філософія: курс лекцій. – К., 1993. – С. 16-23).

За способом свого існування філософія є перш за все засобом фіксації і формою існування глибинних життєвих смислів і поривань. Найперше це стосується поривання до свободи, що роз­глядається багатьма європейськими мислителями як смисловий стрижень самої людської сутності. Філософія завжди намагалася в той чи інший спосіб служити справі визволення людини чи з-під влади забобонів та невігластва, чи від страху смерті, чи з рабства власних інстинктів і тілесних потягів. Вільний і неупереджений розум, вільна добра воля, вільне в своїй невимушеності людське почуття, вільна від фанатизму й застиглості віра – ось що вічно відшукувала, звеличувала й стверджувала в людині філософія впродовж усієї своєї історії.

Один із поширених хибних стереотипів стосовно природи філософського знання є зближення та ототожнення його з наукою. Для того, щоб зрозуміти своєрідність філософського бачення світу, необхідно зосередити увагу на відмінності прояву в науці та філософії спільного для них обох моменту – спрямованості на пізнання загального. Науку воно цікавить як загальне в чистому вигляді, само по собі, безвідносно до людських оцінок та інтересів. Що ж стосується філософії, то вона обов’язково враховує зацікавленість людини в результатах пізнавальних зусиль, тобто пізнає загальне, виходячи з надій, вірувань і цілей людини. Отже, на відміну від науки, філософія завжди є знанням «зацікавленим», «небайдужим», тобто – світоглядним.

Демократична організація суспільства передбачає вільний вияв філософією властивого їй потенціалу як необхідну умову забезпечення духовної і соціальної різноманітності. Демократія потребує розвиненої філософії й мусить культивувати філософську культуру, якщо прагне зберегти й посилити свою життєздатність.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Основні історичні типи світогляду та їх риси.

1. Причепій, Є. М. Філософія [Текст]: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. М. Причепій, А. М. Черній, В. Д. Гвоздецький. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – С. 9-10; 12-15.

2. Кремень, В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції [Текст]: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 17-22.

2. Що є предметом вивчення філософії?

1. Причепій, Є. М. Філософія [Текст]: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. М. Причепій, А. М. Черній, В. Д. Гвоздецький. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – С. 15-16.

2. Кремень, В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції [Текст]: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 32-35.

3. Філософія як історія філософії [Текст]: підручник / за ред. В. І. Ярошовця. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 3-22.

3. Специфіка філософії як типу світогляду. Де, коли і за яких умов виникає філософія?

1. Причепій, Є. М. Філософія [Текст]: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. М. Причепій, А. М. Черній, В. Д. Гвоздецький. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – С. 16-20.

2. Кремень, В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції [Текст]: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 27-31.

4. Функції філософії.

1. Причепій, Є. М. Філософія [Текст]: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. М. Причепій, А. М. Черній, В. Д. Гвоздецький. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – С. 31-34.

2. Кремень, В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції [Текст]: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 25-27.