5.6 Визначення маси вантажів

Для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях не загального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження чи механізовані дозувальні пристрої.

Процес вимірювання маси вантажу на вагах називається зважуванням.

Ваги за призначенням поділяються на: товарні, автомобільні,вагонні, кранові,бункерні і конвеєрні: за конструкцією вагоно вимірювальних приладів – на механічні (важільні, пружинні), електромеханічні (електротензометричні, частотні) і автоматичні: за способом показання результатів зважування - гирні, шкальні, циферблатні, електронні. Розрізняють ваги періодичної дії, які зважують у статистичному стані та безперервної дії, які зважують у русі.

Елеваторні та бункерні ваги призначені для насипних, навалочних і рідких вантажів перед і при завантаженні у вагон чи автомобіль, влаштовуються на під’їзних коліях для обслуговування фронтів масового завантаження вказаних вантажів у піввагони, хопери, думпкари, цистерни; ваги, як правило бувають стаціонарні, періодичної та безперервної дії.

Вагонні ваги призначені для зважування навалочних, насипних, наливних вантажів разом з вагонами, в яких ці вантажі перевозяться: бувають вантажопідйомністю 100, 150 і 200 тонні.

Також маса вантажу може визначатися умовно, шляхом розрахунків, обміром, за стандартом і трафаретом.

Спосіб визначення маси вантажу обов’язково повинен вказуватися в перевізному документі.

Для зважування вантажів на під’їзній колії Нафтопереробного заводу використовується 150 тонна залізнична вага на якій зважуються: пісок, глина, нафта, мазут.

Вага лісу визначається умовним методом.

Твердий бітум по стандарту.

Цемент, обладнання – вага визначається по трафарету

Визначення ваги на під’їзній колії будівельного управління З.б.виробів і металовиробів відбувається по трафарету та по стандарту.

Зважування вантажів на вантажному районі здійснюється для:

Тарно-штучних по трафарету та по стандарту.

Контейнернів по трафарету.

Сипучих методом зважування.

5.7 Організація маршрутизації перевезень

Маршрутизація перевезень вантажів, при яких вагони організовуються в поїзд не на технічних станціях, а безпосередньо на пунктах навантаження має велике значення. Воно визначається тим, що маршрутизація вказує на пришвидшення руху вагонів, а послідовно і на зменшення часу обороту вагона. Пришвидшення просування вагона досягається в основному за рахунок про слідування маршрутами ряд технічних станції та однієї сортувальної без переробки.

Маршрути організовуються на місцях навантаження, поділяючись на два типа: відправницькі та ступінчаті.

До відправницьких відносяться маршрути, організовані:

на під’їзних коліях або коліях загального користування одним відправником вантажу;

на під’їзній колій за участі контрагентів або в об’єднаних транспортних господарствах промислових підприємств;

шляхом за адресування порожніх вагонів на маршрутних базах.

Ступінчаті маршрути можуть бути організовані як одним відправником вантажу, так і різними відправниками на одній або декількох станціях. В число ступінчатих маршрутів також входять, організовані із груп вагонів, подружених декількома відправниками на одному або декількох під’їзних коліях, які примикають до станції.

Ступінчаті маршрути в залежності від місця їх організації можна поділяти на:

промислові – організовані із груп вагонів, завантажених в декількох пунктах одного примикання залізничної станції, які розміщені на території одного або декількох підприємств;

внутрішньо станційні – формуються із груп вагонів, завантажених на декількох підприємствах, п/к яких примикають до однієї станцій;

дільничні, які включають групи вагонів, подружених на декількох станціях однієї дільниці або декількох дільниць.

Однією з різновидностей являється кільцевий маршрут, який в одному і тому ж самому составі постійно обертається між визначеними пунктами навантаження та розвантаження.

По пунктам призначення відправницькі та ступінчаті маршрути поділяються на:

одногрупні – які прямують в один пункт вигризки;

групові – прямують в декілька пунктів розвантаження, які розміщуються на одній або декілька п/к , примикаючи до одністанції , або які знаходяться на одній дільниці;

багато групні – які прямують в розпилення на сортувальні станції.

По дальності пробігу без переробки маршрути з місць навантаження поділяються на такі які мають пробіг до 400 км, від 401 до 1000 км, від 1001 до 1500 км і більше 1501 км.

Станція навантаження відправницького маршруту і станція закінчення формування ступінчатого маршруту в накладних і дорожніх відомостях на вагони, включені в маршрут, робить відмітки штампом «Відправницький прямий маршрут», «Відправницький маршрут із розпиленням на ст….», «Ступінчатий маршрут, станція об’єднання…..».

Порядок подачі вагонів під навантаження маршрутів, їх формування по масі та довжині, повернення після навантаження (вивантаження) і терміни на навантаження та розвантаження відправницьких і груп вагонів ступінчатих маршрутів установлюється договорами на експлуатацію п/к і єдиними технологічними процесами роботи станції та п/к.

Згідно завдання на вантажній станції формується відправницький маршрут із вантажем нафтопереробного заводу, в кількості 53 вагон. Також на станцію прибуває один маршрутний поїзд під вивантаження на нафтопереробний завод.