2.2. Основні відхилення. Утворення полів допусків.
ВГТ. Основні відхилення. Поля допусків.
Відхилення
– алгебраїчна
різниця між розміром (дійсним або
граничним) та відповідно номінальним
розміром. Відхилення отворів позначають
великими літерами (
),
а вала малими (
).
Дійсне
відхилення (
,
)
– алгебраїчна різниця між дійсним та
номінальним розмірами.(
,
).
Граничне відхилення – алгебраїчна різниця граничного та номінального розмірів. Розрізняють: верхнє, нижнє та середнє відхилення.
Нижнє
відхилення – різниця
між найбільшим та номінальним розмірами.
(
,
).
Верхнє
відхилення - різниця
між найменшим та номінальним розмірами.
(
,
).
Середнє
відхилення -
півсума між верхнім та нижнім відхиленням.
(
,
).
Допуск
– абсолютна
величина (по модулю) алгебраїчної різниці
верхнього та нижнього відхилень. (
,
).
Поле допуску – поле обмежене верхніми та нижніми відхиленнями. Поле допуску характеризується величиною допуску та його положенням відносно номінального розміру. Положення поля допуску відносно нульової лінії визначається одним з двох відхилень – верхнім чи нижнім, яке називають основним.
Нульова лінія – лінія, положення якої відповідає номінальному розміру.
Рис. 4.1. Основні позначення по ГОСТ 25346-82 (СТ СЕВ 145-75)
Отвір:
,
,
,
,
.
Вал:
,
,
,
,
.
Посадка
,
,
,
,
,
,
,
,
Єдина система допусків і посадок ЄСДП – ця система була розроблена у відповідності до комплексної програми розвитку співдружності та економічної інтеграції країн. Цей комплекс охоплює загальнотехнічні норми, взаємозамінності типових з’єднань в машинобудуванні (гладенькі, різьбові, шпонкові, зубчаті, допуски форми та розташування поверхонь та ін.).
Ця система тісно пов’язана з міжнародними стандартами, що прийняті в інших країнах світу та створюють передумови для забезпечення у світовому масштабі:
Взаємозамінності деталей та вузлів машин;
Єдиного стилю оформлення технічної документації;
Єдиного парку інструментів та техоснастки.
Основи побудови ЄСДП викладені в СТ СЕВ 145-75. терміни і визначення, інтервали номінальних розмірів, формули для визначення числових значень допусків і основних відхилень, правила позначення та умовні позначення полів допусків та посадок повністю відповідають основам побудови системи ІСО (ISO).
Рис. 4.2. Поняття про номінальний, дійсний та граничне відхилення та допуски
Поля допусків. Утворення та позначення полів допусків.
Поле допуску в системі ЄСДС утворюється поєднанням основного відхилення та квалітету. За основним відхиленням та квалітетом розміру визначають граничні відхилення.
Приклад: для валів h6, d10, js5.
Для отворів H10, D6,Js6.
В системі ІСО принципово допускається будь яке поєднання основних відхилень та квалітетів. Для кожного розміру до 500 мм у поєднанням 19 квалітетів та 28 основних відхилень можна отримати 517 полів допусків валів та 516 полів допусків отворів. Однак не всі можливі поєднання можливо використовувати з економічних міркувань, оскільки це призвело до надмірного ускладнення інструментального господарства. Тому система ІСО практично використовується на базі обмеженого відбору полів допусків. Такі відбори в різних країнах різні. Для їхньої уніфікації розроблена рекомендація ISO P1829-70, що містить відбір полів допусків для загального використання при розмірах до 500 мм. Країни СЕВ встановили єдиний відбір полів допусків в СТ СЕВ 144-75. відібрані поля допусків в СТ СЕВ розповсюджуються на розміри, що спрягаються і ті, що не спрягаються.
Поля допусків, що не входять до вказаних стандартів, є спеціальними по відношенні до ЄСДП СЕВ. Їх використання допускається:
Якщо поля допусків передбачені в інших стандартах (підшипники кочення);
Якщо вони передбачені для інших матеріалів (допуски для деталей із пластмаси, дерева);
Якщо поля допусків по СТ СЕВ не можуть забезпечити вимог, що пред’явлені до виробу. В цьому випадку допуски повинні регламентуватись всередині галузі та при необхідності підлягати узгодженню з зацікавленими сторонами.