
- •Сутність та значення організації праці
- •Основні завдання організації праці
- •Основні напрями організації праці
- •Організація й обслуговування робочих місць;
- •8) Режим праці та відпочинку на залізничному транспорті
- •11) Класифікація витрат робочого часу
- •12) Нормувальний та не нормувальний час
- •13) Основні принципи нормування праці
- •14) Сутність та складова частина виробничого процесу
- •15) Аналітично розрахунковий та аналітично – дослідницький способи нормування праці
- •16) Сутність методів спостереження
- •17) Призначення фотографії робочого дня
- •18) Індивідуально фотографія робочого дня
- •19) Групова та само фотографія
- •20) Метод миттєвих спостережень
- •21) Сутність та призначення хронометражних спостережень
- •22) Порядок проведення та обробка результатів хронометражу
- •23) Розрахунок норми часу
- •24) Нормування роботи локомотивних бригад
- •25) Нормування маневрових робіт
- •29) Структура системи соціально-трудових відносин
- •30) Показники і критерії оцінки соціально трудових відносин
13) Основні принципи нормування праці
Нормування праці - це вид діяльності з управління виробництвом, який полягає у встановленні необхідних витрат і результатів праці, а також співвідношень між чисельністю працюючих та кількістю використовуваних ними засобів праці.
Основними принципами нормування праці є:
Загальнодержавний підхід до нормування праці, дотримання єдності норм праці на однакові роботи в аналогічних організаційно-технічних умовах.
Встановлення норм на всі види праці, нормування праці всіх працівників, зайнятих у народному господарстві нашої країни.
Забезпечення прогресивних норм праці на основі раціонального використання робочого часу, устаткування, широкого використання передового виробничого досвіду.
Підвищення ефективності праці, тобто одержання максимуму продукції при мінімумі витрат праці працюючих за рахунок технічного прогресу в народному господарстві.
Широка участь самих трудящих у розробці, установленні й перегляді норм праці з метою використання їх досвіду.
Методи встановлення норм визначаються змістом виробничого процесу, формами організації виробництва й праці, наявністю нормативних матеріалів.
14) Сутність та складова частина виробничого процесу
Виробничий процес – взаємозв'язана, цілісна, упорядкована сукупність елементів: технологічних і трудових. Мета виробничого процесу – виробництво товарів і послуг установленої якості в необхідних для задоволення потреб обсягах. Розрізняють дві сторони виробничого процесу: технологічну й трудову. Технологічна сторона знаходить своє вираження в комплексному технологічному процесі, що заздалегідь розробляється, у якому передбачаються засоби й методи виконання робіт – технологічні карти, технологічні регламенти.
Технологічний процес – технологія виготовлення виробів (виконання робіт) – взаємодія засобів і предметів праці. Знаряддя праці – машини, механізми, обладнання, інструменти – порядок і режим їх роботи, а також види, способи та послідовність їх впливу на предмет праці. Зміни в предметах праці, поява нового виду сировини, матеріалів, палива, енергії вимагають якісної зміни засобів праці – машин, механізмів, устаткування, інструментів, порядку й режиму їх роботи, а також видів, способів і послідовності їх дії на предмети праці. Засоби й предмети праці мають не тільки кількісний взаємозв'язок, але і якісну взаємозалежність.
Трудовий процес – заздалегідь спланована, розписана по рухах, діях, прийомах, операціях доцільна діяльність працівників на робочому місці протягом робочого дня, спрямована на зміну форми, розмірів, структури предметів праці, їх вигляду, фізико-хімічних властивостей, розташування в просторі. У трудовому процесі працівники впливають за допомогою машин, механізмів, інструментів на предмет праці, або управляють засобами праці, обслуговують виробничий процес: транспортне обслуговування, енергетичне, ремонтне, контроль якості продукції, складське.
15) Аналітично розрахунковий та аналітично – дослідницький способи нормування праці
Як можна побачити на рисунку 1 аналітичний метод нормування поділяється на два підметоди – аналітично-дослідницький та аналітично-розрахунковий.
Аналітично-дослідницький метод нормування передбачає всебічне вивчення процесу праці при розробці норм. При цьому методі вивчається виробнича операція і витрати робочого часу за окремими елементами операції на робочому місці шляхом безпосереднього спостереження. При цьому методі операцію ділять на прийоми, вивчають кожен прийом окремо безпосередньо на робочому місці. Він застосовується у масовому і крупносерійному виробництві. В деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості він є основним методом нормування праці.
Аналітично-розрахунковий метод передбачає встановлення норм за допомогою нормативів часу. Нормативами часу називають встановлену тривалість виконання окремих елементів операції або робіт. Нормативи встановлюються в умовах раціональної організації виробництва при повному використанні устаткування, предметів праці і робочого часу робітників. Аналітично-розрахунковий метод використовується при нормуванні праці в серійному виробництві на підприємствах деревообробної промисловості, при нормуванні робіт в ремонтно-механічних майстернях тощо