5.2 Вибір типу снігоприбиральних машин і організація їхньої роботи

Вибір типу снігоприбиральних машин робиться за умови забезпечення прибирання й вивозу снігу з території станції протягом не більше трьох діб після початку хуртовини без збитків для поїздної й маневрової роботи станції. Тривалість очищення станції від снігу залежить від обсягу снігу, що підлягає прибиранню, продуктивності завантажувального пристрою і місткості снігоприбиральної машини, від розміщення місць вивантаження, дальності перевезення снігу і від інтенсивності руху поїздів та роботи станції.

Вибір типу снігоприбиральної машини роблять у такий спосіб:

– визначають колії, з яких сніг скидається вбік від колії снігоочисником, та колії, з яких сніг необхідно прибрати снігоприбиральною машиною;

– підраховують загальний обсяг снігу, який потрібно вивезти зі станції при заданій товщині снігу, що випав;

– вибирають одну зі снігоприбиральних машин і підраховують кількість рейсів машини, які необхідно буде здійснити, щоб вивезти весь сніг зі станції;

– знаючи продуктивність завантажувального пристрою і ємкість снігоприбиральної машини, визначають тривалість одного рейсу;

– знаючи тривалість одного рейсу й кількість рейсів, визначають час, який потрібно буде затратити, щоб вивезти весь сніг зі станції, і порівнюють його з нормативним (3 доби).

На підставі цього порівняння роблять висновок про те, чи задовольняє одна снігоприбиральна машина поставленим вимогам, чи для цього необхiдна ще одна снігоприбиральна машина такої ж, або іншої продуктивності. Може статися, що обрана машина може забезпечити прибирання не однієї, а декількох станцій, прибираючи на них сніг по черзі за графіком.

5.3 Визначення тривалості очищення станції від снігу

Порядок розрахунку наступний.

Визначається обсяг снігу, що підлягає прибиранню:

м³, (5.1)

де – коефіцієнт, що враховує доступність території станції для роботи снігоприбиральних машин,;

–середня довжина станційних колій;

–ширина прибирання снігу з однієї колії;

–кількість колій у парку;

–товщина снігу вище головки рейки, м;

–висота рейки,м;

0,05 – товщина снігу, що залишається після очищення в м.

Машини, що оснащені тільки підрізним ножем, зрізають сніг на 5 см нижче головки рейки, а машини з щітковим живильником залишають 5 см снігу вище шпали.

Необхідна кількість рейсів снігоприбиральноі машини для вивезення снігу дорівнює:

, (5.2)

де – місткість снігоприбиральної машини, м³;

–коефіцієнт зменшення (ущільнення) обсягу снігу при його навантаженні, прийнятий для машин з щітковим живильником 0,3…0,45;

–коефіцієнт заповнення снігоприбирального поїзда .

Загальний час очищення станції складе:

, хв (5.3)

де – тривалість одного рейсу снігоприбиральної машини у хв.

Тривалість рейсу визначається як сумарний час виконання окремих операцій циклу роботи снігоприбиральної машини:

, (5.4)

де , , , – час приведення машини в робоче і транспортне положення для навантаження і вивантаження снігу. Сумарно його можна прийняти рівним 8...12 хв.(по 2...3 хвилини на ту чи іншу операцію);

–час на приготування маршруту і оформлення дозволу на виїзд; час простою у зв’язку з очикуванням дозволу виїзду на перегін. Приймається від 5 до 10 хв.

та – час руху снігоприбиральника до місця вивантаження і назад, приймають рівними один одному. Тоді:

, (5.5)

де – транспортна швидкість руху снігоприбиральника, приймається 15...25 км/год. Реалізація швидкості залежить від ї відстані перевезення снігу до місця вивантаження,

–час на розгін і уповільнення снігоприбирального поїзда перед зупинкою і при рушаннi. Приймається хв.

–середня відстань перевезення, км;

–час вивантаження снігоприбирального поїзда. Зазвичай приймають цей час з розрахунку 6 хв на кожні 100 м³ місткості машини;

–час завантаження снігоприбирального поїзда. Цей час може бути визначеним виходячи з технічної продуктивності навантажуючого пристрою, тоді:

, (5.6)

де – ширина захвату снігу крилами машини, м;

–швидкість завантаження снігопроибирального поїзда снігом, км/год, приймається 0,5…2 км/год.

Інші позначення в формулі (5.6) відомі раніше.

Якщо ж машина працює в темпі звільнення колії від вагонів на станції, то формула (5.6) буде мати інший вигляд:

, (5.7)

де – темп (м/год.) звільнення колій на станції.

Він визначається залежністю:

, (5.8)

де – корисна довжина всіх колій, які очищуються, м, ;

- коефіцієнт зайнятості станційних колій, що може змінюватися в межах від 0 до 1. Як правило, при відомій переробній потужності станції він визначається за розрахунком. У курсовому проекті можна приймати в межах 0,3...0,7. Величина має розмірність 1/год.

З двох значень часу навантаження за формулами (5.6) і (5.7) в розрахунок приймається більше значення. За загальним часом очищення станційних колій встановлюється потрібна кількість машино-змін для очищення станції:

, (5.9)

де – тривалість однієї машино-зміни. При 8-годинному робочому дні її тривалость. хв.;

–коефіцієнт використання машини, приймається 0,85;

–коефіцієнт використання часу (0,7...0,85).

Після цього обчислюється кількість снігоприбиральних машин і кількість робочих змін за добу, виходячи з необхідності повного очищення станції від снігу протягом нормативного строку, що дорівнює 3 доби.

За розрахунковими даними , які входять у формулу (5.4), будується графік одного циклу роботи снігоприбиральної машини. Зразок графіка приведений на рис. 5.1.

На основі такого графіка можна побудувати надалі загальний графік очищення від снігу всіх станційних колій.

Рис.5.1 Графік циклу роботи снігоприбирального поїзда

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Амелин, С. В. Соединения и пересечения рельсових путей. [Текст] / С. В. Амелин. – М: Транспорт, 1968. – 262с.

2. Карпов, М. І. Основи будови та експлуатації залізничної колії [Текст]/ М. І. .Карпов, О. П. Кутах та інші. – Київ: 2006. – 242с.

3. Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України [Текст]: ЦП-0138. / Е. І. Даниленко, А. М. Орловський, А. П. Татуревич та інші. – К.: НВП Поліграф сервіс, 2006.– 336 с.

4. Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України [Текст]: ЦП-0113./О. М. Патласов та інші. – К.: Мануфактура, 2004, – 36с. Затверджено наказом Укрзалізниці від 10.08.2004р № 630-113

5. Каменський, В. Б. Справочник дорожного мастера и бригадира пути. [Текст] / В. Б. Каменський, Л. Д. Горбов .– М.: Транспорт, 1986. – 487 с.

6. Чернышов, М. А. Железнодорожный путь. [Текст] / М. А. Чернышов, З.Л. Крейнис.– М.: Транспорт, 1985. – 302 с.

7. Амелин, С. В. Устройство и эксплуатация пути. [Текст] / С. В. Амелин, Г. Е.Андреев. – М.: Транспорт, 1986. – 237с.

ДОДАТОК А

Таблиця А.1