Основний модуль м (100 мм).

Укрупнені модулі (мультимодулі): Дробові модулі (субмодулі):

3М (300 мм) 1/2 М (50 мм)

6М (600 мм) 1/5 М (20 мм)

12М (1200 мм) 1/10 М (10 мм)

15М (1500 мм) 1/20 М (5 мм)

30М (3000 мм) 1/50 М (2 мм)

60М (6000 мм) 1/100 М (1 мм)

Категорії розмірів за МКРБ:

основні координаційні розміри – кроки , , висоти поверхів в будівлях і спорудах

координаційні розміри елементів – , , (розміри в осях)

конструктивні розміри елементів – , , (фактичні розміри елемента)

2.6. Нормативні документи (НД) в галузі будівництва

Будівельні норми – НД з нормування, який розроблено за згодою більшості зацікавлених сторін і прийнятий компетентним органом; цей документ встановлює для загального та багаторазового застосування загальні принципи, правила, норми і характеристики, що стосуються певних об’єктів нормування в галузі будівництва.

Технічні умови (ТУ) – нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги щодо конкретної продукції (погоджується із замовником).

Технічна документація на продукцію – сукупність документів, необхідна для безпосереднього використання на кожній стадії життєвого циклу продукції. До неї належить конструкторська, технологічна і проектна документація.

3. Контроль якості в будівництві

[10, с. 10-12], [1, с. 423]

3.1. Основні поняття про якість і її показники

Якість промислової і будівельної продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням.

Потреби можуть включати такі аспекти:

функціональність

безпечність

експлуатаційна готовність

надійність

ремонтопридатність

економічні фактори

захист навколишнього середовища

Показник якості продукції – кількісна характеристика її властивостей, що визначають основні функції, для виконання яких продукція призначена. Розрізняють показники:

функціональної і технічної ефективності

конструктивні

надійності

довговічності

ергономічності

естетичні

технологічні

екологічні

безпечності та ін.

3.2. Контроль якості. Загальні принципи сертифікації

Рівень якості продукції – відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні сукупності показників її якості з відповідною сукупністю базових показників.

Контроль якості продукції – перевірка відповідності якості продукції встановленим вимогам, які зафіксовані в стандартах, ТУ, договорах про поставку, паспорті виробу та інших документах.

Система якості – сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, яка забезпечує здійснення загального керівництва якістю.

Виробники товару ще в середні віки супроводжували його письмовими підтвердженнями якості. Художники Відродження гарантували, що їх картини зберігатимуться протягом 300 років. З розвитком міжнародної торгівлі кількість об’єктів сертифікації зростала і натепер вона поширилася практично на всі галузі людської діяльності.

[4, с. 279, 365, 280]

Сертифікація (франц. certificate, від лат. certus – правильний і facio - роблю) – встановлення і документальне підтвердження того, що певний об’єкт (продукт виробництва, технологічний процес тощо) цілковито відповідає визначеним параметрам щодо його якості.

Сутність діяльності з сертифікації полягає у перевірці відповідності до вимог стандартів, ТУ, керівних НД.

Об’єкти сертифікації:

продукція

послуги

сировина

умови виробництва

системи менеджменту якості тощо

Традиційно сертифікація використовується насамперед для підтвердження відповідності вимогам безпеки. Однак останніми роками перевіряються такі технічні характеристики: взаємозамінність, функціональна сумісність, ефективність енергоспоживання і ресурсозабезпечення тощо.

[1, с. 510, 511]

За визначенням, що міститься в настановах ISO/IEC 2 (1991 р.) сертифікація належить до однієї з процедур підтвердження відповідності продукції заданим вимогам і визначається як «процедура, за допомогою якої третя сторона письмово завіряє (за допомогою сертифіката відповідності), що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам».

Істотною в цьому визначенні є така ознака:

сертифікація виконується третьою стороною

(тільки це може забезпечити незалежну сертифікацію)

При цьому третя сторона має бути незалежною. Критерієм незалежності третьої сторони є неможливість впливу з боку першої сторони чи другої сторони через адміністративну чи фінансову залежність, через економічну зацікавленість.

Складовою сертифікаційної діяльності є визнання технічної компетентності та об’єктивності органів із сертифікації, експертів-аудиторів та випробувальних лабораторій.

[1, с. 282]

Акредитація – процедура, за якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль). тобто це офіційне визнання

Атестація – перевірка для визначення відповідності встановленим критеріям, необхідним для акредитації.