
- •«Вікторія» Київ - 200і
- •1.1. Зміст поняття «охорона праці»
- •1.2. Соціально—економічне значення охорони праці
- •1.3. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •1.4. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •1.5. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •1.6. Основні завдання системи стандартів безпеки праці
- •1.7. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •* 1.8. Колективний договір, його укладання і виконання
- •1.12. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.14. Навчання, інструктування і перевірка знань з питань охорони праці
- •1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •1.16. Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті
- •1.17. Алкоголізм і безпека праці
- •1.18. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •1.19. Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві
- •1.20. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь
- •2.1. Загальні питання безпеки праці
- •2.2. Перелік робіт з підвищеною небезпекою
- •2.3. Зони небезпеки та їх огородження
- •2.5. Запобіжні написи, сигнальні фарбування
- •2.6. Знаки безпеки
- •2.7. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •2.9. План ліквідації аварії
- •2.10. Поводження в надзвичайних ситуаціях
- •2.12. Вимоги безпеки до лабораторій
- •3.1. Характерні причини виникнення пожеж
- •3.2. Пожежонебезпечні властивості речовин
- •3.3. Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •3.5. Протипожежний інструктаж та навчання
- •3.7. Поняття вогнестійкості
- •3.8. Вогнегасильні речовини
- •3.9. Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •3.11. Гасіння та профілактика пожеж на об'єктах галузі
- •4.1. Електрика промислова» статична і атмосферна
- •4.2. Особливості ураження електричним струмом
- •4.5. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •4.6. Основні випадки ураження струмом
- •4.7. Безпечні методи
- •4.8. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •4.11. Захист від статичної електрики
- •4.12. Захист споруд і будівель від блискавки
- •4.13. Правила поведінки під час грози
- •Питання до розділу
- •5.1. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці
- •5.2. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •Гдд для персоналу
- •5.4. Фізіологія праці
- •5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів
- •5.6. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень
- •5.7. Правила експлуатації систем вентиляції
- •5.8. Види освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення: робоче та аварійне
- •5.9. Правила експлуатації освітлення
- •5.10. Санітарно — побутове забезпечення працюючих
- •5.11. Щорічні медичні огляди неповнолітніх та осіб до 21 року
- •6.1. Точки для зупинки кровотечі
- •6.2. Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги. Дії у важких випадках
- •6.3. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •6.4. Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах
- •6.5. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу
- •6.6. Надання першої допомоги при знепритомненні, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні
- •6.8. Оживлення. Способи штучного дихання. Непрямий масаж серця
- •6.9 Транспортування потерпілого
- •Україна посвідчення
- •Посвідчення
- •Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони пращ
- •1. Наряд
- •Реєстрації шструктажш з питань
- •Охорони праці для учнів
- •Вихованців, студентів
- •Основний перелік питань
- •Повідомлення
- •Винокурова Луїза Едуардівна васильчук Микола Васильович гаман Микола Васильович
1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма — це травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасний випадок на виробництві — це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або смерть.
Нещасні випадки — це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.
Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
28
Шкідливий
виробничий фактор —
це фактор, вплив якого на працюючого
призводить до професійного захворювання.
Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.
Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою.
Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.
До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.
1.16. Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті
Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затверджено спеціальною постановою Кабінету Міністрів України {додатки 12-15).
За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).
Наслідком нещасного випадку може бути:
переведення потерпілого на легшу роботу;
одужання потерпілого;
встановлення потерпілому інвалідності;
смерть потерпілого.
Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагальнено називають, на відміну від виробничого травматизму, невиробничими. Основну частину таких травм становлять ті, що їх люди зазнають удома, у повсякденному побуті.
29
Травмуватися
можна не лише у помешканні, де ви живете,
а також
у саду, присадибній ділянці, подвір'ї,
гаражі, вулиці, у комунальних
закладах тощо.
Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується близько 2 млн чол., 28 тис. з них стає інвалідами.
Внаслідок низки особливостей побутовий травматизм меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають у профілактиці побутового травматизму на перше місце особисті фактори: розуміння необхідності попередження можливого нещасного випадку в домашній обстановці, дотримання певних правил поведінки в побуті, при експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.