
- •«Вікторія» Київ - 200і
- •1.1. Зміст поняття «охорона праці»
- •1.2. Соціально—економічне значення охорони праці
- •1.3. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •1.4. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •1.5. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •1.6. Основні завдання системи стандартів безпеки праці
- •1.7. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •* 1.8. Колективний договір, його укладання і виконання
- •1.12. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.14. Навчання, інструктування і перевірка знань з питань охорони праці
- •1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •1.16. Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті
- •1.17. Алкоголізм і безпека праці
- •1.18. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •1.19. Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві
- •1.20. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь
- •2.1. Загальні питання безпеки праці
- •2.2. Перелік робіт з підвищеною небезпекою
- •2.3. Зони небезпеки та їх огородження
- •2.5. Запобіжні написи, сигнальні фарбування
- •2.6. Знаки безпеки
- •2.7. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •2.9. План ліквідації аварії
- •2.10. Поводження в надзвичайних ситуаціях
- •2.12. Вимоги безпеки до лабораторій
- •3.1. Характерні причини виникнення пожеж
- •3.2. Пожежонебезпечні властивості речовин
- •3.3. Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •3.5. Протипожежний інструктаж та навчання
- •3.7. Поняття вогнестійкості
- •3.8. Вогнегасильні речовини
- •3.9. Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •3.11. Гасіння та профілактика пожеж на об'єктах галузі
- •4.1. Електрика промислова» статична і атмосферна
- •4.2. Особливості ураження електричним струмом
- •4.5. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •4.6. Основні випадки ураження струмом
- •4.7. Безпечні методи
- •4.8. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •4.11. Захист від статичної електрики
- •4.12. Захист споруд і будівель від блискавки
- •4.13. Правила поведінки під час грози
- •Питання до розділу
- •5.1. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці
- •5.2. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •Гдд для персоналу
- •5.4. Фізіологія праці
- •5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів
- •5.6. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень
- •5.7. Правила експлуатації систем вентиляції
- •5.8. Види освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення: робоче та аварійне
- •5.9. Правила експлуатації освітлення
- •5.10. Санітарно — побутове забезпечення працюючих
- •5.11. Щорічні медичні огляди неповнолітніх та осіб до 21 року
- •6.1. Точки для зупинки кровотечі
- •6.2. Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги. Дії у важких випадках
- •6.3. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •6.4. Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах
- •6.5. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу
- •6.6. Надання першої допомоги при знепритомненні, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні
- •6.8. Оживлення. Способи штучного дихання. Непрямий масаж серця
- •6.9 Транспортування потерпілого
- •Україна посвідчення
- •Посвідчення
- •Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони пращ
- •1. Наряд
- •Реєстрації шструктажш з питань
- •Охорони праці для учнів
- •Вихованців, студентів
- •Основний перелік питань
- •Повідомлення
- •Винокурова Луїза Едуардівна васильчук Микола Васильович гаман Микола Васильович
6.8. Оживлення. Способи штучного дихання. Непрямий масаж серця
Мета штучного дихання — забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю.
Крім того, штучне дихання, діючи рефлекторно на центр дихання головного мозку, сприяє відновленню самостійного дихання потерпілого.
Способи штучного дихання можуть бути апаратні та ручні. Ручні менш ефективні, але можуть застосовуватися негайно при порушенні дихання у потерпілого.
Розглянемо, що необхідно зробити, щоб підготувати потерпілого до штучного дихання.
Звільнити потерпілого від одягу — розв'язати краватку, роз стебнути комір сорочки тощо.
Покласти потерпілого на спину на горизонтальну поверхню — стіл або підлогу.
Відвести голову потерпілого максимально назад, доки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. За такого положення голови язик не затуляє вхід до гортані, вільно пропускає повітря до легенів і рот розкривається. Щоб зберегти таке положення го лови, під лопатки кладуть згорнутий одяг (рис. 46).
Рис. 46. Положення голови потерпілого при проведенні штучного дихання
4. Пальцями видалити з порожнини рота кров, слиз тощо, вийняти також зубні протези. За допомогою хусточки або бережка сорочки вичистити порожнину рота (рис. 47, а). Після наведених приготувань обов'язково провести штучне дихання.
146
Порядок
виконання штучного дихання такий. Голову
потерпілого відводять
максимально назад і пальцями затискають
ніс (або губи).
Роблять глибокий вдих, притискають свої
губи до губ потерпілого і швидко
роблять глибокий видих йому до рота.
Вдування повторюють
кілька разів, з частотою 12-15 разів на
хвилину. З гігієнічною
метою рекомендується рот потерпілого
прикрити шматком
тканини (хусточкою, марлею, бинтом тощо)
(рис. 47, б, в).
Рис. 47. Очищення ротової порожнини потерпілого та виконання штучного дихання
Якщо пошкоджене обличчя і проводити штучне дихання «із легенів у легені» неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітини у спосіб складання і притискання рук потерпілого до грудної клітини з їх наступним розведенням у боки (процедура повторюється декілька разів).
Контроль за надходженням повітря з легенів потерпілого здійснюється по розширенні грудної клітини при кожному вдуванні.
147
Якщо
після вдування грудна клітина потерпілого
не розправляється,
це означає, що у шляхах дихання потерпілого
відсутня прохідність. Найкраща прохідність
шляхів дихання забезпечується
за наявністю трьох умов:
максимальному відведенні голови назад;
відкриванні рота;
висуванні вперед нижньої щелепи.
При появі у потерпілого перших слабких вдихів слід поєднати штучний вдих з початком самостійного вдиху. Штучне дихання слід проводити до відновлення глибокого ритмічного дихання.
Штучне дихання у більшості випадків треба робити одночасно з масажем серця (рис. 48-50).
Непрямий масаж серця — це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку — ме-чевидний відросток грудини, — він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх — долоню другої руки (див. рис. 48, 49).
Рис. 48. Місце розташування рук при проведенні непрямого масажу серця
Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стискання має бути такою, щоб грудина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки.
148
При
правильному масажі серця під час
натискання на грудину
відчуватиметься легкий поштовх сонної
артерії й звужуються
протягом кількох секунд зіниці, а також
рожевіє шкіра обличчя
і губи, з'являється самостійне дихання.
Рис. 49. Правильне положення рук при проведенні непрямого масажу серця і визначення пульсу на сонній артерії
Щоб не пропустити повторного припинення дихання, треба спостерігати за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.
|
|
|
|
|
|
|
■ ' ■■^■г—і—а |
|
Рис. 50. Проведення штучного дихання і непрямого масажу серця однією людиною
149