5.4. Фізіологія праці

Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіо­логічні функції людини. Досліди з фізіології праці проводяться під час роботи та поза нею і включають хронометраж трудових

112

процесів і відпочинку, реєстрацію роботи серця та м'язів, мозку, ритму дихання, оцінку зміни працездатності під час короткочас­них дозованих та довготривалих за часом різноманітних фізичних і психічних навантажень.

Сучасними проблемами фізіології праці є діагностика і прогноз працездатності, напруженості та втоми, вивчення фізіологічних механізмів навчання і адаптації до праці з метою розробки фізіо­логічних принципів і критеріїв раціональних режимів праці та відпочинку, професійної орієнтації та відбору.

їх вирішення спрямоване на збереження здоров'я та забезпе­чення ефективності праці.

Надмірні фізичні та психологічні навантаження у разі пору­шень режимів праці та відпочинку призводять до втоми організму. Відсутність відпочинку призводить до тимчасових, а згодом і стійких патологічних порушень, які можуть стати причиною різноманітних, часто серйозних професійних захворювань.

Робочим і службовцям надається перерва для відпочинку та харчування протягом не більше 2-х годин, яка не входить до робочого часу.

Спеціальними нормативними актами для деяких категорій працівників встановлені додаткові перерви для відпочинку, які входять до робочого часу і відповідним чином оплачуються (на відміну від основної обідньої перерви). До таких додаткових пе­рерв належать:

• перерви для обігріву;

• перерви для працюючих у шкідливих умовах праці;

• перерви для відпочинку на різних видах вантажно-розван­ тажувальних робіт.

Спеціальні перерви для обігріву і відпочинку надаються пра­цюючим у холодну пору року на відкритому повітрі або у при­міщеннях, що не обігріваються, вантажникам, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах.

Перерви у зв'язку зі шкідливими умовами праці впродовж ро­бочої зміни встановлюються окремими галузевими правилами з охорони праці.

Наприклад, такі перерви надаються на роботах, пов'язаних з вібрацією, на роботах у каналізаційній мережі, вантажно-розван­тажувальних роботах тощо.

Для осіб, які зайняті монотонною працею (на конвейєрі) з ме­тою профілактики одноманітних положень тіла, різноманітним професійним захворюванням протягом робочого дня обов'язково вводяться невеличкі перерви для виробничої гімнастики.

113

5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів

Відповідно до чинного законодавства (додаток 11), підлітків заборонено призначати на роботи, які пов'язані виключно з пі­дійманням, утриманням або переміщенням важких речей. А до тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей під­літки до 15 років взагалі не допускаються (табл. 5). Робота під­літків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу.

Таблищ 5

ГРАНИЧНІ НОРМИ

ПІДІЙМАННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ ПІДЛІТКАМИ ПІД ЧАС КОРОТКОЧАСНОЇ ТА ТРИВАЛОЇ РОБОТИ

Календарний вік, років	Граничні норми ваги вантажу, кг
	Короткочасна робота		Тривала робота
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
14 15 16 17	5 12 14 16	2,5 6 7 8	8,4 11,2 12,6	4.2 5,6 6,3

^Примітки.

1. Короткочасна робота — 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала — понад 2 підняття та переміщення протягом 1 години робочого часу, зазначеного у п. 5 цих норм.

2. Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.

3. До ваги вантажу входить вага тари і упаковки.

4. Докладене м'язове зусилля при утриманні або перемі­ щенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість — не більше 3 хв., подальший відпочинок — не мен­ ше ніж 2 хв.

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10 кг — при підійманні та переміщенні вантажів з чергуванням з іншою роботою.

При підійманні та переміщенні вантажів постійно протягом ро­бочої зміни гранична норма становить 7 кг.

114