Розділ II. Розробка методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі вЗош

2.1 Обов'язковість комунікативно-ігрового методу на початковому етапі навчання іноземній (німецькій) мові

Як уже відомо з вище сказаного, найдоцільніше розпочинати вивчати іноземну мову в молодшому віці, тобто в початковій школі, що й роблять зараз в загальноосвітніх школах.

Перенесення початку вивчення іноземних мов в загальноосвітніх навчальних закладах з основної школи в початкову (згідно Концепції 12-річної освіти) поставило вчителів іноземних мов в незвичайну ситуацію. Молодші школярі значно відрізняються від учнів основної школи, вони, особливо в 1 - 2 класах, є найскладнішими учнями школи. Діти цього віку мають не тільки сприятливі природні дані для вивчення іноземної мови (добре розвинений фонематичний і звуковисотний слух, точна імітація, схильність до наслідування, потреба в спілкуванні і т.д.), але мають разом з тим цілий ряд вікових психофізіологічних і індивідуальних особливостей.

Під час дослідження було встановлено, що майже усі підручники, за якими навчаються молодші школярі, містять завдання такого типу: напиши по порядку такі слова; переклади слова на німецьку мову, напиши великі букви до таких маленьких, озвуч слова. Звертаючи увагу на перший розділ - вікові особливості молодших школярів та важливість навчання читання саме на початковому етапі, виникає запитання: чи можна зацікавити учнів такими одноманітними завданнями, та звичайним чорним, маленьким шрифтом підручників. Тому метою даного дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного формування навиків читання у початковій школі, а ефективним навчання може бути лише тоді, коли учні достатньо зацікавлені.

Саме тому під час дослідження було доведено, що навчання іноземній мові на початковому етапі в молодших школярів стимулюється участю учнів в дидактичних іграх і проблемних ситуаціях. Також було встановлено, що найбільш сприятливими умовами для інтенсивного навчання іноземній мові та розвитку молодших школярів є створення ігрових і проблемних ситуацій, які спонукають до активного розвитку мислення і запам'ятовування навчального матеріалу; забезпечення оптимального співвідношення проблемних та ігрових ситуацій в навчально-виховному процесі, який передбачає переважну кількість ігрових ситуацій на першому році навчання.

Саме тому, навіть якщо вчитель обирає якийсь інший метод навчання, на початковому етапі його потрібно обов'язково поєднувати з комунікативно-ігровим методом.

Вибір гри як основної форми навчання обумовлений тим, що в молодшому шкільному віці (а саме в ньому розпочинають навчання іноземній мові в загальноосвітніх школах) гра все ще домінує в свідомості дітей і являється одним з основних видів їхньої діяльності. Ігри, в основу яких покладено комунікативні ситуації, мотивують мовленнєву діяльність, а мотиви, як відомо, активізують всі психічні процеси. Участь у грі сприяє концентрації уваги і активізації процесу мислення. Гра розвиває увагу і пам'ять, логічне і абстрактне мислення, формує комунікативне вміння.

2.2 Перший рік формування навичок читання іноземною (німецькою) мовою

Одним з основних завдань, які постають перед учителем іноземної мови в початковій школі, є навчання читання, що передбачає формування в учнів необхідних якостей читання: правильності, швидкості, свідомості, виразності та самостійності. Вирішення цих завдань неможливе без оволодіння технікою читання.

Техніка читання, за визначенням З.І. Кличникової, передбачає швидкість і точність встановлення буквено-звукових відповідностей, чітке застосування правил читання, уміння прогнозувати мовний матеріал, володіння синтагматичним членуванням речення, правильну вимову та інтонування того, що читається. [13; 35]

Коли саме починати навчання читання в початкових класах - з перших уроків навчання іноземній мові чи після того, як в учнів сформуються навички усного мовлення - це питання й досі залишається невирішеним. Більшість дослідників вважають, що читання є функцією головного мозку, подібно слуху та зору. Розвиток однієї із функцій мозку викликає розвиток його інших функцій і навпаки: якщо у дитини не розвивається одна із функцій мозку (наприклад, уміння читати), то це гальмує розвиток інших функцій (інтелекту, моторних здібностей). Тому раннє навчання читання є необхідним, так як є нагальною потребою дитини, яку вона самостійно не може задовольнити.

Практика показує, що під час навчання учні зустрічаються з ускладненнями об'єктивного та суб'єктивного характеру. Об'єктивні складності пов'язані, перш за все, з особливостями графічної системи, про які вже йшлося в першому розділі. Суб'єктивні труднощі читання скоріше виникають через те, що на уроках іноземної мови не дуже часто можна побачити графічну наочність, призначену для навчання техніки читання.

Починати навчання читання варто з використання букв традиційного німецького алфавіту і частковим використанням знаків фонетичної транскрипції, оскільки їх широке застосування може стати додатковою причиною інтерференції під час переходу на читання з використанням букв традиційного алфавіту. Крім того, під час навчання читання з використанням букв традиційного алфавіту вчителю все одно доведеться пояснювати дітям правила читання слів. Таким чином введення знаків фонетичної транскрипції або інших замінників букв не знімає проблему труднощів читання. Більш того, учні початкових класів мають читати лише ті слова, які були відпрацьовані під час усного мовлення, тобто знайомі слова, [див. додаток 1]

Як вже зазначалось методів навчання читання є безліч, але головне для успішного результату потрібно поєднати цей обраний метод з грою, зацікавити учня. Під час дослідження встановлено, що на початку формування навиків читання доцільно використовувати так зване "кольорове" читання, яке передбачає швидке сприймання графічних образів, закодованих системою кольорів, що полегшує встановлення буквено-звукових відповідностей, [див. додаток 1] Слід пам'ятати, що видимість та читабельність тексту залежить від якості графічного образу, форми букв, розміру та кольору шрифту, а також від того, як букви розташовані на сторінці. Букви, написані жирним або дуже вузьким шрифтом, кольором, що забезпечує максимум видимості (наприклад, чорний колір на білому фоні), стають незручночитабельними, оскільки вони стають менш чіткими, наприклад:

KatzeKatze

Отже, виготовляючи графічну наочність, треба робити її, по-перше, видимою, чіткою, а по-друге, зручночитабельною.

Г. Доман, наприклад, пропонує писати слова великими червоними буквами на білому фоні, застосовуючи метод читання цілих слів на початковому етапі навчання читання з поступовим переходом на маленькі букви чорного кольору. [10; 36]

Червоний колір, дійсно, привертає увагу дитини, але він вважається "агресивним" і нечітким, тому не може довго утримувати увагу дитини. Цей колір може бути застосований лише в тому випадку, коли треба показати окремий графічний елемент, який має виділятися серед інших: буква у слові, слово в реченні або речення у тексті.

А.П. Старков пропонує застосовувати метод читання за ключовими словами та писати слова з використанням чорного кольору: при цьому буква, що вивчається має бути виділена червоним кольором.

Інші дослідники пропонують писати приголосні букви чорним кольором, голосні - червоним. [10; 36]

Вважається, що "кольорове" читання привчає дітей до вдумливого читання та розуміння того, що кожна буква виконує свою власну роль у слові. Тому під час дослідження доведена доцільність використання 4 кольорів: коричневого, синього, зеленого, оранжевого. Тести показують, що текст, надрукований синім, коричневим та оранжевим кольорами викликає бажання його читати, зелений - нечіткий колір і, як наслідок, не є зручно читабельним.

Виходячи з цього, а також враховуючи особливості графічної системи німецької мови і труднощі у встановленні буквено-звукових відповідностей, пропонується писати чіткими кольорами (коричневим, синім та оранжевим) наступні букви та буквосполучення:

приголосні та сполучення приголосних, які утворюють окремі звуки (sch,, ch,ph, а також s перед р, t) коричневим кольором;

всі інші приголосні - синім;

проблемні голосні (дифтонги, трифтонги) і ті, що підпорядковуються правилам читання - оранжевим;

прості голосні та голосні, які читаються за аналогією з рідною мовою, варто виділяти зеленим кольором.

Разом з тим, що робота над формуванням навички співвіднесення графічно зображеного слова з його звуковими еквівалентами забезпечує лише чіткість та правильність сприйняття графічної інформації у навчанні дитини читання. Для того, щоб прискорити процес розуміння того, що читається, та зробити графічну наочність більш привабливою У. Ратер пропонує використовувати невербальну зорову наочність (малюнок) разом з графічно зображеними словами. При цьому малюнок, та графічно зображене слово, словосполучення та речення можуть знаходитися на одному боці картки, або слово на одному боці, а малюнок - на іншому. Діти читають слово, словосполучення або речення, після цього вчитель перевертає картку, щоб показати малюнок на звороті, потім показує наступну картку.

Практика показує, що відсутність невербальної зорової наочності під час роботи над формуванням навичок техніки читання у початкових класах може призвести до навчання безглуздого бурмотіння, оскільки у дітей розуміння того, що читається, відстає від його сприймання, бо сприймання слова передує його осмисленню. Читач не вміє читати, навіть якщо він правильно вимовляє кожне слово, але не уявляє картину того, що читається. Таке читання не є свідомим, це - читання заради читання, а не заради розуміння.

Під час дослідження встановлено, що використання "кольорового" читання, яке враховує особливості процесу сприйняття графічної інформації, а також складності, з якими зустрічаються учні, буде сприяти більш ефективному навчанню техніки читання учнів початкових класів і створенню, таким чином, міцної основи подальшого розвитку читання німецькою мовою. Під час вступного курсу доцільно ввести в навчання вправи такого типу:

1. Допоможи кожному котику знайти свою пляшку з молоком. З'єднай велику букву з маленькою. Розфарбуй малюнок.

2. Допоможи кожному метелику знайти свою квітку. З'єднай велику букву з маленькою. Розфарбуй малюнок.

3. У будинку в кожній кімнаті живуть букви-близнюки. А які букви не схожі на них? Закресли їх.

Таким є початок формування навичок читання німецькою мовою. А щоб зробити його для учнів ще цікавішим, більше їх заохотити, а це, як вже відомо, можна зробити ввівши в це навчання більше ігор. [див. додаток 1] Тому після проходження вступного курсу доцільно провести урок-узагальнення, а саме урок - свято німецького алфавіту, який проходить не в такій формі, як всі інші уроки, що викликає в школярів цікавість.

Метою такого заходу є проведення в ігровій формі узагальнюючого повторення і перевірки оволодіння учнями німецьким алфавітом, словниковим запасом, читанням, письмом, умінням вести діалог, використовуючи оцінюючі судження. На свято німецького алфавіту запрошуються батьки учнів, вчителі, учні інших класів.

Святу передує велика попередня підготовка. Учні самі виготовляють картки з німецькими буквами і буквосполученнями, великі малюнки з різнокольоровими буквами. Учитель готує для кожного учасника свята картки з зашифрованими питаннями. На стіні вивішується німецький алфавіт, написаний прописними і друкованими буквами.

В ролі ведучого виступає вчитель, а присутні вчителі можуть виступати в ролі журі на тих етапах свята, коли проводяться конкурси, змагання. Захід складається з трьох етапів:

I. Повторення букв алфавіту.

II. Повторення правил читання, розвиток навичок читання.

III.Розвиток навичок усного мовлення.

1.1 Свято відкриває вчитель німецької мови: Wir veranstalten heute die ABC-Feier. Wollen wir das ABC alle zusammen wiederholen! (учні хором вимовляють всі букви алфавіту).

2. Гри-змагання "Хто швидше знайде букви?"

Представники двох команд отримують по одному конверту з буквами, розкладають їх на своєму столі. Вчитель називає букву німецького алфавіту, учень, котрий першим знаходить картку з потрібною буквою, отримує бал.

3. Гра "Вгадай загадану букву".

На магнітній дошці вивішується велика картка з шістьма різнокольоровими буквами німецького алфавіту. Один з учнів виходить з класу, а інші загадують яку-небудь з написаних букв. В учня, який увійшов запитують хором: "Rate mal! Wie heißt der Buchstabe?". Учень вказує на букву, запитує: "Ist das S?" Клас відповідає: "Nein" або "Ja".

II. Повторення правил читання. Розвиток навичок читання.

1. Гра "Чи знаєш ти правила читання?"

Обираються два учасника гри від кожної команди. На столі перевернуті картки з самими складними правилами читання, а на дошці заздалегідь написані 19 слів, правильне читання яких потребує опори на ці правила. Учень, взявши будь-яку картку, повинен пояснити правила читання, знайти слово на дошці, яке відповідає даному правилу, прочитати його, перекласти і стерти слово з дошки, наприклад:

1. ich;

2. nein;

3. wie;

4. es;

5. böse;

6. ja;

7. jetzt;

8. jung;

9. Sport; 10.

stimmt;

11. traurig;

12. schön; 13. Quadrat; 14. heute; 15. zehn; 16. ihr; 17.

Tschüss; 18. Vater; 19. November.

2. Гра "Склади слово!"

На дошці написані слова з пропущеними буквами. Учні по цепочці виходять до дошки, вставляють потрібні букви, читають і перекладають слово.

3. Гра "Склади слова!"

Кожна команда отримує конверт з буквами німецького алфавіту. Вчитель називає слово на українській мові, учні складають слово на німецькій мові. Хто раніше і без помилок складе слово, отримує бал.

III. Розвиток навичок усного мовлення.

1. Гра "Зашифровані питання".

Вчитель заздалегідь готує картки для кожного учня, де цифрами (кожній цифрі відповідає відповідна буква німецького алфавіту) зашифровані питання. Учні, розшифрувавши за алфавітною таблицею своє питання, відповідають на нього, наприклад:

23,9,5 Wie	8,5,9, 19, 20 Heißt		4,21 du?
23,9,5 Wie	1,12,20 alt	2,9, 19, 20 bist	4,21 du?

2. Гра "Опиши букву!"

На магнітну дошку вивішується яскрава червона весела буква О. Бажаючий описати її учень виходить до дошки і розповідає приблизно таке:

Das ist ein Buchstabe. Er heißt O. Er kommt aus ABC. Er ist rot und lustig. Er lacht.

Потім вивішується якась інша буква.

3. Діалог "Знайомство".

Один учень виступає в ролі букви "О", інший - "Т". Вони розігрують між собою приблизно такий діалог:

• Guten Tag! Wie heißt du?

• Guten Tag! Ich heiße O.

• Sehr angenehm!

• Und wie heißt du?

• Ich heiße T.

• Freut mich. Und woher kommst du?

• Ich komme aus ABC. Und du?

• Ich auch. Du bist so schlank und schön!

• Danke. Du, liebe O, bist so lustig, rund und rot!

• Singen wir "das ABC-Lied"!

• Gern!

Весь клас на завершення співає "Алфавітну пісеньку". Журі підводить підсумки змагань, учні, котрі виграли, отримують призи. Отже, раннє навчання читання є необхідним, так як є нагальною потребою дитини, яку вона самостійно не може задовольнити. Методів навчання читання є безліч, але головне для успішного результату потрібно поєднати цей обраний метод з грою, зацікавити учня. Під час дослідження встановлено, що на початку формування навиків читання доцільно використовувати так зване "кольорове" читання, яке передбачає швидке сприймання графічних образів, закодованих системою кольорів, що полегшує встановлення буквено-звукових відповідностей.