5.2. Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні

Завдання агрохімії полягає в тому, щоб оцінити спрямованість колообігу елементів живлення і ступінь інтенсивності антропогенної дії на систему ґрунт – рослина за їх балансом в агроценозі.

Для оцінки системи застосування добрив за ступенем забезпеченості запланованих урожаїв елементами живлення складають господарський їх баланс. На відміну від біологічного балансу в ньому не враховують рослинних залишків – обпалого листя, кореневих і післязбиральних залишків рослин.

При розрахунку балансу враховують, що частина елементів живлення нетоварної частини врожаю залишиться на полі у вигляді органічних добрив, а частина соломи злакових культур піде на підстилку худобі (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Розрахунок річної потреби соломи злакових культур для підстилки тваринам

Вид худоби	Поголів’я тварин	Добова норма підстилки, кг	Тривалість стійлового періоду, діб	Потреба в підстилці, т
ВРХ
Коні
Свині
Вівці
Разом	х	х	х

При цьому для розрахунків вважають, що добова норма підстилки для ВРХ становить 4 – 6 кг, коней –– 3 – 5, свиней –– 2 – 4, вівців –– 0,5 – 1 кг.

Розрахована кількість соломи видаляється з поля і тому враховується при розрахунку балансу елементів живлення у статті „відчуження”.

Кількість соломи і площа полів сівозміни з якої її буде заготовлено розраховують за співвідношенням між урожаєм соломи і зерна, показники якого наведено в додатку Й. У цьому випадку відчуженню зазвичай підлягає 80% соломи (20% її маси як стерня залишається на полі).

Відчуження елементів живлення з товарною і нетоварною частиною врожаю, а також з соломою злакових культур, яка заготовляється для підстилки, розраховується за схемою табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Відчуження елементів живлення в сівозміні з урожаєм

Культура сівозміни

Площа, га

Урожайність продукції, т/га

Винос з урожаєм продукції з поля, кг

товарної

нетоварної

разом

товар-ної

нето-варної

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

Винос: за ротацію сівозміни

з 1 га площі сівозміни

Для проведення розрахунків використовують дані додатку Й.

Елементи живлення з орних земель втрачаються також у результаті ерозії. Так, у Вінницькій області щорічні втрати ґрунту становлять 13,8 т/га; Черкаській – 14,9; Київській області – 9,2 т/га (Булигін С.Ю., 1996). Залежно від рельєфу місцевості, де розташована сівозміна, вони можуть змінюватися в широких межах (5 – 15 т/га). Тому необхідно творчо підійти до визначення цього показника. Враховуючи, що в чорноземі приблизно міститься 0,2% азоту, 0,1% Р₂О₅ і 2% К₂О, неважко визначити їх втрати в результаті ерозії. При цьому необхідно враховувати, що вміст калію досить значний, а тому потрібно повертати в ґрунт лише його рухомі сполуки – 10% від валового вмісту у втраченому ґрунті.

Поряд з відчуженням, у ґрунт також надходить певна кількість елементів живлення:

• з атмосферними опадами – азоту 10 – 20 кг, фосфору – 0,5, калію – 5 кг/га за рік;

• з насіннєвим матеріалом (у польовій сівозміні) азоту 3 – 4 кг, фосфору – 2, калію – 2 кг/га за рік.

Азот також надходить у результаті симбіотичної фіксації бобовими: люпином – 80 – 120 кг, еспарцетом –– 130 – 160, люцерною –– 140 – 210, конюшиною –– 150 – 160, соєю –– 60 – 90, викою –– 40 – 65, горохом –– 40 – 60 кг/га.

Врахувавши всі можливі статті втрат і накопичення елементів живлення, розраховують їх очікуваний баланс у сівозміні (табл. 5.5).

Ефективність розрахованої насиченості добривами сівозміни оцінюють визначенням балансу елементів живлення та його інтенсивності у сівозміні розраховують за формою табл. 5.5. Інтенсивність балансу обчислюють за такою формулою:

І_б = · 100, %,

де Н – надходження елементів живлення в ґрунт, кг/га;

В – їх відчуження, кг/га.

Таблиця 5.5

Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні, кг/га

Статті балансу	N	Р2О5	К2О
І. Надходження:
– з добривами
– з опадами
– з насінням
– біологічний азот
ІІ. Відчуження:
– з урожаєм
– внаслідок ерозії
ІІІ. Баланс: +,–
ІV. Інтенсивність балансу, %