
- •Уманський національний університет садівництва
- •Загальні положення
- •Уманський національний університет садівництва
- •1.3. Надходження та виробництво добрив у господарстві
- •1.4. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур
- •Розділ 2 Обґрунтування потреби у вапнуванні ґрунтів та розрахунок норм вапнуючого матеріалу
- •Розділ 3 Виробництво і використання органічних добрив
- •Розділ 4 Розрахунок потреби внесення елементів живлення з мінеральними добривами
- •Розділ 5 Розробка системи удобрення в сівозміні та річного плану удобрення культур
- •5.1. Складання плану удобрення культур сівозміни на 20__ рік
- •5.2. Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні
- •5.3. Розрахунок річної потреби добрив для сівозміни
- •Розділ 6 Оцінка ефективності застосування добрив у сівозміні
- •Висновки
- •Список використаних джерел додатки
5.2. Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні
Завдання агрохімії полягає в тому, щоб оцінити спрямованість колообігу елементів живлення і ступінь інтенсивності антропогенної дії на систему ґрунт – рослина за їх балансом в агроценозі.
Для оцінки системи застосування добрив за ступенем забезпеченості запланованих урожаїв елементами живлення складають господарський їх баланс. На відміну від біологічного балансу в ньому не враховують рослинних залишків – обпалого листя, кореневих і післязбиральних залишків рослин.
При розрахунку балансу враховують, що частина елементів живлення нетоварної частини врожаю залишиться на полі у вигляді органічних добрив, а частина соломи злакових культур піде на підстилку худобі (табл. 5.3).
Таблиця 5.3
Розрахунок річної потреби соломи злакових культур для підстилки тваринам
Вид худоби |
Поголів’я тварин |
Добова норма підстилки, кг |
Тривалість стійлового періоду, діб |
Потреба в підстилці, т |
ВРХ |
|
|
|
|
Коні |
|
|
|
|
Свині |
|
|
|
|
Вівці |
|
|
|
|
Разом |
х |
х |
х |
|
При цьому для розрахунків вважають, що добова норма підстилки для ВРХ становить 4 – 6 кг, коней –– 3 – 5, свиней –– 2 – 4, вівців –– 0,5 – 1 кг.
Розрахована кількість соломи видаляється з поля і тому враховується при розрахунку балансу елементів живлення у статті „відчуження”.
Кількість соломи і площа полів сівозміни з якої її буде заготовлено розраховують за співвідношенням між урожаєм соломи і зерна, показники якого наведено в додатку Й. У цьому випадку відчуженню зазвичай підлягає 80% соломи (20% її маси як стерня залишається на полі).
Відчуження елементів живлення з товарною і нетоварною частиною врожаю, а також з соломою злакових культур, яка заготовляється для підстилки, розраховується за схемою табл. 5.4.
Таблиця 5.4
Відчуження елементів живлення в сівозміні з урожаєм
Культура сівозміни |
Площа, га |
Урожайність продукції, т/га |
Винос з урожаєм продукції з поля, кг | |||||||||
товарної |
нетоварної |
разом | ||||||||||
товар-ної |
нето-варної |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О | ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Винос: за ротацію сівозміни |
|
|
| |||||||||
з 1 га площі сівозміни |
|
|
|
Для проведення розрахунків використовують дані додатку Й.
Елементи живлення з орних земель втрачаються також у результаті ерозії. Так, у Вінницькій області щорічні втрати ґрунту становлять 13,8 т/га; Черкаській – 14,9; Київській області – 9,2 т/га (Булигін С.Ю., 1996). Залежно від рельєфу місцевості, де розташована сівозміна, вони можуть змінюватися в широких межах (5 – 15 т/га). Тому необхідно творчо підійти до визначення цього показника. Враховуючи, що в чорноземі приблизно міститься 0,2% азоту, 0,1% Р2О5 і 2% К2О, неважко визначити їх втрати в результаті ерозії. При цьому необхідно враховувати, що вміст калію досить значний, а тому потрібно повертати в ґрунт лише його рухомі сполуки – 10% від валового вмісту у втраченому ґрунті.
Поряд з відчуженням, у ґрунт також надходить певна кількість елементів живлення:
з атмосферними опадами – азоту 10 – 20 кг, фосфору – 0,5, калію – 5 кг/га за рік;
з насіннєвим матеріалом (у польовій сівозміні) азоту 3 – 4 кг, фосфору – 2, калію – 2 кг/га за рік.
Азот також надходить у результаті симбіотичної фіксації бобовими: люпином – 80 – 120 кг, еспарцетом –– 130 – 160, люцерною –– 140 – 210, конюшиною –– 150 – 160, соєю –– 60 – 90, викою –– 40 – 65, горохом –– 40 – 60 кг/га.
Врахувавши всі можливі статті втрат і накопичення елементів живлення, розраховують їх очікуваний баланс у сівозміні (табл. 5.5).
Ефективність розрахованої насиченості добривами сівозміни оцінюють визначенням балансу елементів живлення та його інтенсивності у сівозміні розраховують за формою табл. 5.5. Інтенсивність балансу обчислюють за такою формулою:
Іб = · 100,
%,
де Н – надходження елементів живлення в ґрунт, кг/га;
В – їх відчуження, кг/га.
Таблиця 5.5
Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні, кг/га
Статті балансу |
N |
Р2О5 |
К2О |
І. Надходження: |
|
|
|
– з добривами |
|
|
|
– з опадами |
|
|
|
– з насінням |
|
|
|
– біологічний азот |
|
|
|
ІІ. Відчуження: |
|
|
|
– з урожаєм |
|
|
|
– внаслідок ерозії |
|
|
|
ІІІ. Баланс: +,– |
|
|
|
ІV. Інтенсивність балансу, % |
|
|
|