3 Розробка і розрахунок токарної операції
Ціль роботи:
а) Вивчити технологічні можливості обробки на токарних верстатах;
б) Отримати практичні навички вибору і розрахунку режимів різання і трудових витрат.
1 Загальні відомості
Необхідна точність деталей забезпечуються фінішними методами обробки, але їх результати багато в чому залежать від попередніх переходів. Точність обробки, що досягається після виконання кожного переходу, визначають, користуючись нормами середньої економічної точності відхилень за розмірами /1/.
Якість обробленої поверхні характеризується її шорсткістю і властивостями поверхневого шару. Числові значення параметрів шорсткості призначають виходячи з функціонального призначення й конструктивних особливостей кожної окремої поверхні й деталі в цілому. У довідниках приводяться мінімальні вимоги до шорсткості в залежності від допусків розміру для найбільш характерних поверхонь, частина яких приведена нижче /2, 3/.
Таблиця 3.1 - Характерні значення квалітетів допусків і шорсткості для типових поверхонь
Характеристика поверхні |
IT |
Ra, км |
Торці валів, муфт, втулок, вільні поверхні валів |
11-9 |
Rz20-8 |
Шийки валів зубчатих коліс, основні отвори деталей корпусів |
9-8 |
1,25-0,63 |
Поверхні деталей в посадках з натягом, юбки поршнів насосів, компресорів і ДВЗ, поверхні витків черв'яків, вкладиші |
8-7 |
0,63-0,32 |
Шийки і кулачки розподільних валів, пальців поршнів, цапфи підшипників, шийки колінчатих валів |
7-6 |
00,32-0,16 |
Поверхні валів під ущільнення, направляючі кочення, дзеркало циліндрів, зуби точних коліс, точні механізми |
6 |
0,16-0,08 |
Плунжерні пари, дзеркальні поверхні, коркові крани |
5 |
0,08-0,04 |
Слід пам’ятати, що висока якість обробки поверхонь здорожує виріб а завищена шорсткість поверхонь в процесі складання виробу і його експлуатації може призвести до додаткових відхилень розміру й форми поверхні деталі, що відповідає зміні розрахункових значень натягів і зазорів, коефіцієнта тертя й ін.
Коли на кресленні відсутні вказівки за призначенням шорсткості поверхні, то обмеження шорсткості повинні бути пов'язані з допуском розміру (ID), форми (ТF) або розташування (ТP). Геометричні відхилення деталі повинні знаходитися в межах поля допуску розміру. Тому величину параметра Rz рекомендується призначати не більше 0,33 від величини поля допуску на розмір або 0,5-0,4 від допуску розташування або форми. Якщо елемент деталі має всі три допуски, то слід брати допуск з найменшою величиною. Перехід від параметра Rz до параметра Ra виконується за співвідношенням /3/:
(3.1)
Після визначення параметр Ra округляють до найближчого меншого числа з ряду стандартних і переважних значень, користуватися якими при призначенні вимог шорсткості доцільніше, тому що це відповідає міжнародній практиці, а також забезпечує найбільш ефективне застосування зразків порівняння.
Послідовність операцій і переходів, а також режими обробки деталей визначаються залежно від необхідних для даної деталі параметрів якості - шорсткості, точності обробки, тощо наведена в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Приклад послідовності механічної обробки деталей для досягнення необхідних параметрів точності й шорсткості поверхонь (по ГОСТ 2789-73)
Квалітет IT |
Шорсткість Ra, мкм |
Необхідні технологічні операції (види обробки) |
14-13 |
Rz 160-40 |
Грубе точіння, фрезерування, стругання, свердління |
12-11 |
Rz 40-20 |
Чорнова і напівчистова токарна або фрезерна обробка |
10-9 |
Rz 10-6,3 2,5-1,25 |
Чорнове й чистове точіння або фрезерування, зенкерування, чорнове шліфування |
9-8 |
1,25-0,63 |
Чорнова й чистова обробка або шліфування. Для отворів – свердління і зенкерування або розгортання |
8-7 |
0,63-0,32 |
Чорнова й чистова обробка з наступним шліфуванням. Свердління, розточування, розгортання чистове |
7-6 |
0,32-0,16 |
Шліфування, тонке точіння або розгортання |
6-5
|
0,16-0,04
|
Чорнова й чистова обробка з наступним шліфуванням підвищеної точності,хонінгування, суперфініш, полірування, доводка пастами |
Основний інструмент при токарних роботах - різці. Матеріал різця визначається залежно від умов обробки й стану оброблюваної поверхні. Найбільша стійкість різця, швидкість різання, а відповідно й більша продуктивність досягається при використанні різців із твердих сплавів (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 - Марки твердого сплаву для обробки вуглецевих і легованих сталей
Вид обробки |
Марки інструментальних матеріалів |
Важке чорнове точіння при S=1мм/об.; t=6-8 мм |
Т5К12, ТТ7КI2, Т5К10 |
Чорнове точіння при S=0,4-1; t=3-5 мм |
ТI5К6, ТI4К8, ТТI10К8, Т5К10 |
Напівчистове точіння, S=0,2-0,5 мм/об.; t=1-3 мм |
ТН20, КНТ16, Т15К6, ТI4К8 |
Чистове точіння, S=0,1-0,3 мм/об.; t=0,5-1 мм |
ВК6, ВК8‚ ВК60М, ТI5К6 |
Відрізання і прорізка канавок |
ТI5К6, Т14К8, Т5К10 |
Крім матеріалу різця на якість обробки також впливає й геометрія різця, у першу чергу величини головних і допоміжних кутів у плані і !. Величини цих кутів, залежно від умов обробки, приведені в довідкових таблицях.
Таблиця 3.4 - Головні кути в плані для твердосплавних різців
Умови роботи |
Кут , град
|
Кут !, град
|
Обробка при досить жорсткій технологічній системі |
45 |
5-10
|
Обробка з ударами при недостатньо жорсткій ТС |
60-75 |
15-30 |
Обробка нежорстких заготовок |
80-90
|
30-45
|