2.2 Виробничий метод визначення жорсткості верстатів

Суть методу в наступному. Якщо в статичному стані налагодити верстат на необхідну (розрахункову) глибину різання t_p , то при різанні фактична глибина t_ф. виявиться менше розрахункової на величину пружної деформації технологічної системи y , тобто:

(6.8)

Величина деформації залежить від жорсткості (податливості) технологічної системи

, (мм) (6.9)

Звідки

(6.10

(6.11)

Величину деформації y визначають у такий спосіб:

а) Обробляють заготовку на невеликій довжині ( 20-30 мм) методом "виходжування", тобто виконують кілька проходів різцем без заглиблення інструмента, вимірюють розмір;

б) Переміщають різець точно на величину розрахункової глибини різання (по лімбу верстата або індикаторному упору).

в) Обробляють половину попередньо проточеного пояска (шийки) з заданими режимами різання.

г) Вимірюють (за допомогою мікрометра) величину фактичної глибини різання як відстань від "виходженої" до обробленої поверхні.

д) Розраховують величину деформації технологічної системи.

3 Методика виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота виконується при наступних режимах обробки: швидкість різання V = 30 - 80 м/хв., поздовжня подача S = 0,1-0,5 мм/об., глибина різання при обробці шийки t = 1-4 мм;

1) користуючись динамометром і тарувальною залежністю „сила - деформація” визначити жорсткість (податливість) елементів токарного верстата в статичнім стані шляхом прикладання сили послідовно 50, 100, 150, 200, 250 і 300 кг і визначення деформації по показам індикатора спочатку для супорта верстата;

2) побудувати навантажувальну і розвантажувальну криві в координатах N_інд - y_суп, визначити жорсткість супорта верстата .

3) встановити вал в трохкулачковім патроні, підперти заднім центром

4) за тією ж методикою визначити податливість і жорсткість передньої бабки , задньої бабкиі вала в середині прольоту;

5) побудувати навантажувальні і розвантажувальні криві;

4) виміряти діаметр шийок заготовки до обробки, дані занести у таблицю звіту;

5) закріпити різець ;

6) включити верстат і перемістити різець гвинтом поперечної подачі до торкання із заготовкою, зняти мінімальний припуск і „виходити” поверхню на довжину близько 50-60 мм, записати у таблицю значення початкового діаметра d_П;

7) перемістити різець гвинтом поздовжньої подачі за межі зони різання, виключити верстат, виставити лімб верстата на нуль шкали;

8) встановити різець на задану глибину різання t_Р = 1-4 мм, визначити розрахунковий розмір d_Р = d_П – 2 t_Р ;

9) установити і виставити на нуль індикатор для визначення піддатливості супорта;

10) встановити значення й включити поздовжню подачу;

11) включити верстат, проточити заготовку приблизно на половину довжини попередньо підготовленої шийки, виміряти і записати податливість (покази індикатора) супорта від дії сили різання, вивести різець за зону різання і виключити верстат;

12) виміряти діаметри шийок заготовки після обробки d_Ф, дані занести в таблицю звіту;

13) визначити погрішність обробки (отримане й розрахункове значення) = d_Р – d_Ф, маючи на увазі, що = 2^.у, а значення ;

14) користуючись тарувальною залежністю для супорта визначити силу різання фактичну і порівняти її з розрахунковою (формула 2);

15) зробити висновок по роботі.