ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

При виготовленні виробів методом екструзійно-видувного формування утворюються зворотні (тверді) відходи у вигляді грату, бракованих виробів. Продукти розкладу цих відходів отруюють навколишнє середовище. При механічній обробці утворюється полімерний пил, який при значних концентраціях викликає шкідливу дію на організм людини.

Поліетилен при кімнатній температурі не викидає у навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляє шкідливого впливу на організм людини. При нагріванні, в процесі переробки, вище 140 ⁰С можливе виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції, до яких відносять формальдегід, ацетальдегід, окис вуглецю. [57 ]

Гранично допустимі концентрації продуктів деструкції поліетилену наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Гранично допустимі концентрації продуктів деструкції поліетилену

Найменування речовини	ГДК, мг/м3 [58]
Ацетальдегід Окис вуглецю Формальдегід Пил полімерів	5 20 0,5 10

Також при виготовленні виробів методом екструзійно-видувного формування утворюються рідкі викиди, а саме

- виробничі стоки, необхідні для охолодження агрегатів і оснастки;

- господарсько - побутові, що надходять з санітарних пристроїв (столові, душ, вбиральні). Виробничі стоки не забруднені, тому що не мають контакту з мастилом і продуктами виробництва, а тільки нагріваються, тому працюють у замкненому циклі;

- атмосферні, що утворюються при випаданні атмосферних опадів, при поливі вулиць. Ці викиди вважають умовно чистими, вони забруднені лише пилом.

В повітрі робочої зони виробничих приміщень ГДК заміряють два рази на місяць: окис вуглецю – газоаналізатором, а формальдегід та ацетальдегід – фотоелектрокалориметром.

Зворотні (тверді) відходи збираються на робочому місці з усіма можливими обережностями від їх забруднення пилом та маслом. Відразу після утворення, зворотні відходи переносять у чисті мішки з-під вихідної сировини, після заповнення мішок зав’язують шпагатом та маркірують прив’язаною біркою з позначенням:

- марки поліетилену та кольору з додаванням слів „зворотні відходи”;

- дати утворення зворотних відходів.

Зворотні відходи спрямовують на подрібнення та грануляцію, і використовують як додаток до первинної сировини, у кількості 20 - 25%, що не змінює властивостей матеріалу. Коли вимоги до виробу не високі, можлива повна заміна первинної сировини вторинною.

Відходи, що не перероблюються збираються у забруднені паперові мішки або безпосередньо у сміттєві контейнери та спрямовуються на спалювальні пристрої.

Паперові та поліетиленові мішки використовують на господарські та виробничі потреби: для затарювання подрібнених відходів. Непригідні поліетиленові мішки перероблюються на вторинний поліетилен.

Рукавички бавовно - паперові та ветош (бавовно - паперову), що прийшли у непотріб, незабруднені нафтопродуктами, складають у мішки та відправляють на вторинну переробку.

Повітря, в якому знаходиться пил від роботи обладнання перед видаленням у атмосферу, підлягає очищенню.

Кількість пилоутримуючих пристроїв (електрофільтрів) розраховують таким чином, щоб концентрація пилу у повітрі не перевищувала граничну концентрацію, за санітарними нормами.

Леткі продукти термоокислювальної деструкції поліетилену вловлюються системами механічної витяжки, а далі підлягають термокаталітичному знежирюванню.

Атмосферні та господарсько - побутові стічні води направляються в системну каналізацію. Для охолодження видувних агрегатів та оснастки застосовується вода у замкненому циклі. Промислових стоків немає.

У цеху, що проектується будемо використовувати каталітичне окислення повітря. Принцип дії установки заснований у нагріванні забрудненого повітря до 250-500°С та пропусканні його через систему каталізаторів, у присутності яких органічні речовини окислюються до СО₂. Очищене повітря викидають у атмосферу.