- •1. Передмова
- •2. Зміст і побудова проекту
- •2.1. Загальні вимоги до розрахунково-пояснювальної записки
- •2.2. Побудова розрахунково-пояснювальної записки
- •2.3.Вимоги до оформлення тексту рпз
- •2.3.1. Оформлення текстових матеріалів
- •Запис формул
- •2.3.3. Оформлення ілюстрацій
- •2.3.4. Вказівки до складання списку використаної літератури
- •2.4.Оформлення титульного аркуша
- •2.5.Основні надписи
- •2.6 Графічна частина проекту
- •2.7. Креслення вузлів (складальних одиниць)
- •2.8. Креслення деталей
- •3. Зміст розрахункової частини проекту
- •4. Методичні рекомендації щодо роботи над курсовим проектом
- •4.1. Вивчення конструкції апаратів заданого типу.
- •4.1. Вивчення призначення і конструкції апарата
- •4.2. Попереднє опрацювання завдання
- •4.3. Вибір розрахункових величин
- •4.4. Розрахунки основних елементів апарата
- •4.4.1. Розрахунки товщини стінки циліндричної обичайки
- •4.4.2. Розрахунок обичайки апарата, навантаженої зовнішнім тиском
- •4.4.3. Розрахунки днищ і кришок
- •4.4.3.1. Розрахунок еліпсоїдних та напівсферичних кришок і днищ, навантажених внутрішнім тиском, виконують за формулами:
- •4.4.3.2. Розрахунок еліпсоїдних і напівсферичних днищ, навантажених зовнішнім тиском
- •4.4.3.3. Розрахунок гладких конічних обичайок, навантажених внутрішнім тиском.
- •4.4.3.4. Розрахунок гладких конічних обичайок, навантажених зовнішнім тиском
- •4.4.3.5. Розрахунок елементів сорочки
- •5. Вибір стандартизованих елементів апарата
- •0,1; 0,25; 0,6; 1,0; 1,6; 2,5; 4,0; 6,4; 10;
- •16; 20; 25; 32; 40; 50; 64; 80; 100.
- •5.5. Вибір муфт
- •5.6 Вибір штуцерів
- •5.8. Приблизний зміст розрахунково-пояснювальної записки.
- •Список літератури
2.7. Креслення вузлів (складальних одиниць)
Креслення вузлів повинні мати всі дані, які визначають форми окремих деталей, що входять у збірку, та взаємну ув‘язку цих та інших деталей, їх розміри та посадки. На кресленні проставляють габаритні, монтажні та приєднувальні розміри. Складальне креслення також має специфікацію, оформлену відповідним чином, у яку вносять усі деталі, з яких складається вузол.
2.8. Креслення деталей
Креслення будь-якої деталі повинні мати всі дані, які визначають форму, розміри, граничні відхилення розмірів, форми і розташування поверхонь, шорсткість поверхонь, марку матеріалу, граничні значення твердості, тобто всі дані, необхідні для виготовлення і контролю деталі, яким вона має відповідати перед складанням виробу (вузла).
Технічні вимоги на кресленнях деталей, розташовують над основним надписом у вигляді колонки шириною не більшою за ширину основного надпису, з відповідною нумерацією пунктів. Заголовок “Технічні вимоги” не вказується (див. додаток 3).
3. Зміст розрахункової частини проекту
Хімічні апарати в процесі експлуатації можуть працювати під внутрішнім надлишковим або зовнішнім тиском, а також під спільною дією внутрішнього і зовнішнього тисків. Вони можуть працювати в умовах низьких помірних і високих температур.
Метою механічних (конструктивних) розрахунків є визначення розмірів (товщини, діаметра та ін.) деталей апарата, які повинні забезпечити їх міцність та необхідну довговічність в умовах експлуатації.
Основними елементами апаратів, які підлягають розрахункам, є обичайки (циліндрична частина оболонки апарата), кришки, днища, фланцеві та різьбові з’єднання, елементи ущільнення, опори апарата, вали перемішуючих пристроїв, приводи до них та інше.
Однак, у зв‘язку з тим, що обсяг курсового проекту обмежений, як в об‘ємі так і у часі, розрахункам на міцність підлягають не всі елементи апарата, а тільки частина з них (за вказівкою викладача).
У сучасному апаратобудуванні багато елементів стандартизовано, тому дозволяється в проекті деякі з них обирати за стандартами з подальшою перевіркою на міцність в умовах експлуатації.
Перевірка може зводитись до визначення припустимого тиску [P], який може витримати оболонка апарата під зовнішнім тиском, або напруження , яке виникає в елементах апарата, і порівнянню його з припустимим напруженням [], яке є характерним для матеріалу, з якого виготовлено цей елемент, при заданій температурі.
Цей курсовий проект виконується як проектувальний, проектні розрахунки елементів апаратів слід виконувати за ГОСТ 14249-89 “Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность”. Стандарт поширюється на всі посудини, які працюють під тиском до 10 МПа.
4. Методичні рекомендації щодо роботи над курсовим проектом
Особливістю роботи над курсовим проектом є багатоваріантність можливих конструктивних рішень, необхідність узгодження прийнятих рішень з загальними і специфічними вимогами, висунутих до конструкції апарата завданням, а також відповідними стандартами, які регламентують терміни, визначення, умовні позначення, систему вимірювань, методи розрахунку та інше.
Процес роботи над курсовим проектом умовно можна поділити на декілька стадій:
4.1. Вивчення конструкції апаратів заданого типу.
4.2. Попереднє опрацювання завдання.
4.3. Вибір розрахункових величин.
4.4. Розрахунки основних елементів апарата.
5. Вибір стандартизованих елементів апарата за основними технологічними параметрами Ру, Ду, tС.
5.1. Розрахунок навантажень та вибір опор апарата.
5.2. Вибір фланців і розрахунок болтового з‘єднання.
5.3. Вибір приводу.
5.4. Розрахунок вертикального вала перемішуючого пристрою на вібростійкість.
5.5. Вибір ущільнення вала.
5.6. Вибір муфт.
6. Розробка робочих креслень апарата.
7. Складання розрахунково-пояснювальної записки до проекту.
Зміст і обсяг роботи на кожній стадії наведено нижче.