Лекція 2 регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

2.1 Правове регулювання аудиторської діяльності в Україні.

2.2 Управління аудиторською діяльністю.

2.3 Сутність інформаційного забезпечення аудиту та його характеристика.

2.4 Документи, що встановлюють взаємовідносини між клієнтом та аудитором (аудиторською фірмою).

2.5 Основи професійної етики аудиторів.

2.1 Правове регулювання аудиторської діяльності в Україні

Регулювання аудиторської діяльності в різних країнах має певні особливості. Зокрема при створенні нормативно-правової бази нині можна визначити два підходи.

Перший підхід до регулювання аудиторської діяльності характерний для країн континентальної Європи і Росії. Сутність цього підходу полягає в тому, що держава сама розробляє і затверджує законодавчі акти та стандарти аудиту, проводить реєстрацію аудиторів і аудиторських фірм, а також контролює їх діяльність. Отже, в країнах, де користувачами аудиторських висновків є перш за все представники органів державної влади, аудиторська діяльність знаходиться під жорстким регламентом з боку держави (тобто державна законодавча ініціатива й державне регулювання).

Прихильниками другого підходу є Велика Британія, США та деякі інші країни, тому він набув назву англо-американського підходу. Основною особливістю цього підходу є те, що регулювання аудиторської діяльності здійснюється спільно - державою і громадськими професійними організаціями (тобто законодавча ініціатива громадських професійних організацій та регулювання спільно з державою).

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється відповідно до другого підходу (громадсько-орієнтованого), тому аудит орієнтований на потреби широкого кола громадськості, а саме переважно потреб акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб. Саме тому в таких країнах аудиторська діяльність є певною мірою саморегульованою.

Система регулювання аудиторської діяльності в Україні має правові та організаційні елементи.

Правове регулювання засновується на сукупності законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:

1. Закон України "Про аудиторську діяльність",

2. Стандарти аудиту (в Україні в якості національних використовуються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики),

3. Кодекс етики професійних бухгалтерів.

4. Господарський кодекс та інші нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність (Аудиторська діяльність - це один з видів підприємницької діяльності.).

Закон України «Про аудиторську діяльність» ухвалено 22 квітня 1993 р. (редакція Закону від 14.09.2006 із змінами, внесеними згідно з Законом від 01.07.2010). З його прийняттям офіційно визнано аудит як професійну діяльність у сфері незалежного економічного контролю. Закон визначає правові засади ведення аудиторської діяльності в Україні й спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Положення Закону діють на території України і поширюються на всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності й видів діяльності. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, що містить Закон, керуються правилами міжнародного договору.

Законом України «Про аудиторську діяльність» також визначені права, обов'язки суб'єктів аудиторської діяльності та їх відповідальність за неякісне надання аудиторських послуг.

Дома – суб’єкти аудиторської діяльності. Основні статті Закону.

Стандарти аудиту - єдині вимоги до порядку здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації, до порядку підготовки результатів аудиту, а також регламентації надання окремих супутніх послуг.

Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності до організації та методики його проведення. Кожен стандарт визначає певну частину або сторону аудиторської роботи, має бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.

Аудиторську діяльність у світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Вони можуть застосовуватися як національні або використовуватися на рівні з національними. Крім цього, МСА являє собою методичну базу для створення національних стандартів. У високорозвинених країнах (Канаді, Великій Британії, Ірландії, США тощо) застосовують самостійно розроблені та затверджені національні стандарти, які за своїм змістом дуже близькі до МСА.

Затвердження стандартів аудиту є винятковим правом Аудиторської палати України. Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими формами та суб'єктами господарювання.

Рішенням АПУ від 18.01.1998 р. у № 73 затверджено 32 Національних нормативи аудиту, що врегулювали вимоги до аудиту, його мету, принципи договірних відносин з замовниками, планування, інформаційне та методичне забезпечення перевірок, методику збирання і формулювання доказів, порядок складання аудиторських висновків та звітів, дотримання спеціальних умов проведення аудиту. Національні нормативи аудиту були розроблені на основі законодавства України з аудиторської діяльності й міжнародних стандартів, а також професійної термінології , прийнятої у світовій практиці.

АПУ рішенням від 18.04.2003 р. № 122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандарти аудиту, тому їх мають обов'язково використовувати суб'єкти аудиторської діяльності у фінансовій звітності за рік.

Кодекс професійної етики аудиторів установлює основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні основи аудиторської етики. Правильне розуміння основних принципів аудиту сприяє його проведенню на належному рівні, підвищенню якості, вдосконаленню методики і подальшому розвитку аудиту в Україні в цілому.