- •Розділ 2
- •2.1. Загальна математична модель лінійного програмування
- •Приклад 2.1.
- •2.2. Форми запису задач лп
- •2.3. Геометрична інтерпретація злп
- •2.5. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •Задача 2.1.
- •Задача 2.2.
- •Задача 2.3.
- •Задача 2.4.
- •2.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.5.
- •Задача 2.6.
- •Задача 2.7.
- •Задача 2.8.
- •Задача 2.9.
- •Задача 2.10.
- •Задача 2.35.
- •Задача 2.36.
- •Задача 2.37.
- •Задача 2.41.
- •Задача 2.42.
- •Задача 2.43.
- •Задача 2.44.
- •2.6.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.45.
- •Задача 2.46.
- •Задача 2.47.
- •Задача 2.48.
- •Задача 2.49.
- •Задача 2.50.
- •2.8. Контрольні запитання
- •2.9. Теми рефератів
- •2.10. Основні терміни та поняття
Задача 2.43.
Розв’язування. Нехай xij — розмір вкладених коштів у і-му році в проект j (i = 1, 3; j = 1, 2). Побудуємо умовну схему розподілу грошових коштів протягом трьох років.
|
|
|
Проект А |
Проект В |
|
|
Початок року |
100 000 | |
|
Дохід на кінець року |
х11 1,6х11 |
х12 — | |
|
|
Початок року |
100 000 – (х11 + х12) +1,6х11 | |
|
Дохід на кінець року |
х21 1,6х21 |
х22 3х12 | |
|
3-й рік |
Початок року |
100 000 – (х11 – х12) + 1,6х11 – (х21 + х22) + 1,6х21 | |
|
Дохід на кінець року |
х31 1,6х31 |
— 3х22 | |
Згідно з наведеною схемою можна записати математичну модель задачі.
Цільова функція: дохід фірми після трьох років інвестицій
![]()
Обмеження моделі сформулюємо згідно з такою умовою: розмір коштів, інвестованих у поточному році, не може перевищувати залишку коштів минулого року та прибутку за минулий рік:
для
1-го року
;
для
2-го року
;
для
3-го року
.
Виконавши елементарні перетворення, дістанемо систему обмежень:

Отже, математична модель сформульованої задачі має такий вигляд:

Очевидно, що ця задача є задачею лінійного програмування і її можна розв’язати симплекс-методом. Згідно з алгоритмом необхідно звести систему обмежень задачі до канонічної форми. Це виконується за допомогою додаткових змінних х1, х2, та х3, які вводять зі знаком «+» до лівої частини всіх відповідних обмежень. У цільовій функції задачі ці змінні мають коефіцієнт, що дорівнює нулю.
Розв’язування задачі наведено у вигляді симплексної таблиці:
|
Базис |
Сбаз |
План |
0 |
0 |
0 |
3 |
1,6 |
0 |
0 |
0 |
θ |
|
х11 |
х12 |
х21 |
х22 |
х31 |
х1 |
х2 |
х3 | ||||
|
|
0 |
100 000 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
100 000 |
|
х22 |
3 |
0 |
–1,6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
— |
|
х31 |
1,6 |
0 |
0 |
–3 |
–1,6 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
— |
|
Zj – Cj ≥ 0 |
0 |
–4,8 |
–4,8 |
0,44 |
0 |
0 |
0 |
3 |
1,6 |
| |
|
|
0 |
100 000 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
|
х22 |
3 |
160 000 |
0 |
1,6 |
1 |
1 |
0 |
1,6 |
1 |
0 |
|
|
х31 |
1,6 |
0 |
0 |
–3 |
–1,6 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
|
Zj – Cj ≥ 0 |
480 000 |
0 |
0 |
0,44 |
0 |
0 |
4,8 |
3 |
1,6 |
| |
Тоді
![]()
Але задача має ще один оптимальний план, який можна дістати, вибравши розв’язувальний елемент у стовпчику «х12» останньої симплексної таблиці. Це може бути або число 1, або 1,6. Виконавши один крок симплекс-методом, дістанемо таку симплексну таблицю:
|
Базис |
Сбаз |
План |
0 |
0 |
0 |
3 |
1,6 |
0 |
0 |
0 |
|
х11 |
х12 |
х21 |
х22 |
х31 |
х1 |
х2 |
х3 | |||
|
х12 |
0 |
100 000 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
х22 |
3 |
0 |
–1,6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
х31 |
1,6 |
300 000 |
3 |
0 |
–1,6 |
0 |
1 |
3 |
0 |
1 |
|
Zj – Cj ≥ 0 |
480 000 |
0 |
0 |
0,44 |
0 |
0 |
4,8 |
3 |
1,6 | |
Звідси
![]()
Розглянемо, як використовуються грошові кошти фірми за першимоптимальним планом задачі.
|
|
|
Проект А |
Проект В | ||
|
|
Початок року |
100 000 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х11 = 100 000 |
х12 = 0 160 000 дол | |||
|
2-й рік |
Початок року |
160 000 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х21 = 0 |
х22 = 160 000 0 дол. | |||
|
3-й рік |
Початок року |
0 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х31 = 0 |
480 000 дол. | |||
Згідно з розглянутою схемою перший оптимальний план інвестицій передбачає на перший рік усі кошти в розмірі 100 000 дол. вкласти в проект А, що принесе в кінці року дохід 160 000 дол. На другий рік усі кошти в розмірі 160 000 дол. передбачається витратити на фінансування проекту В. Наприкінці другого року фірма доходу не отримає. На третій рік фінансування проектів не передбачається, але в кінці року дохід фірми від минулорічних інвестицій проекту В становитиме 480 000 дол.
Аналогічний максимальний дохід можна також дістати, провівши інвестиції за такою схемою.
|
|
|
Проект А |
Проект В | ||
|
|
Початок року |
100 000 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х11 = 0 |
х12 = 100 000 0 дол. | |||
|
|
Початок року |
0 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х21 = 0 |
х22 = 0 300 000 дол. | |||
|
|
Початок року |
300 000 дол. | |||
|
Дохід на кінець року |
х31 = 300 000 |
480 000 дол. | |||
Згідно з другим оптимальним планом на перший рік фірма спрямовує весь капітал у розмірі 100 000 дол. на фінансування проекту В. Це принесе фірмі дохід лише наприкінці другого року в розмірі 300 000 дол., які на третій рік в повному обсязі інвестуються в проект А. Дохід фірми за три роки діяльності становитиме 480 000 дол.


1-й
рік
2-й
рік
←х1
←х11


1-й
рік


1-й
рік
2-й
рік
3-й
рік