Статистика починалася з обліку

Розвиток різних облікових операцій по відношенню до великих мас населення з сивої давнини і до сьогодні і привів в кінці-кінців до статистичної науки

Облік був потрібний для оподаткування підданих, визначення кількості та забезпечення війська, питання витрат державної казни

Перші в історії людства обліки населення:

Єгипет - близько 2800 — 2250 рр. до н.е.

Китай - у 2238 р. до н.е. - населення обчислювалося за статтю, віком, крім того - збиралися зведення про стан промисловості і сільського господарства;

у Древньому Римі вівся збір зведень про чисельність населення і майновий стан громадян. Переписи населення там відбувалися регулярно з 550 р. до н.е. до 72 р. н.е.

Про існування статистики в Середньовіччі свідчать численні описи королівських володінь, абатств, єпископств, графств.

Статистичні зведення про виникнення і розвиток міських поселень, про чисельність домашньої худоби в селянських господарствах можна знайти й у давньоруських літописах, у зводі

законів XII століття "Руська правда"

Статистика як самостійна наука почала формуватися у другій половині ХVІІ ст. та розвивалася в двох напрямках:

Математичному (англійська школа політичних арифметиків – Джон Граунт, Вільям Петі);

Описовому (німецька школа описового державознавства – Герман Конринг, Готфрид Ахенваль, Август Людвіг Шльоцер).

Подальший розвиток статистики здійснювався за допомогою багатьох вчених, серед яких слід відмітити Адольф Кетле.

Йому належить заслуга визначення методологічної основи статистики – це

вивчення явищ в масі.

Пізніше це дозволило йому сформулювати закон великих чисел.

У другій половині ХІХ ст. – початку ХХ виник третій напрямок статистичної науки – статистико-математичний, заснований на теорії ймовірностей.

Далі розвиток статистики характеризувався не впровадженням нових наукових методів дослідження, а шліфуванням організаційних питань практичного застосування методів досліджень суспільних явищ та впровадженням статистичних методів в інші галузі суспільного життя та прикладних наук.

З1946 р. працює Статистична комісія ООН, робочі групи якої працюють за напрямками:

національні рахунки,

статистика промисловості,

статистика міжнародної торгівлі,

статистика фінансів,

статистика цін,

статистика зовнішнього середовища.

Атакож створені спеціалізовані установи ООН, що ведуть статистичні дослідження у відповідних напрямках: ЮНЕСКО, МВФ, ВТО та інші.

3. Методи статистики та етапи статистичного

дослідження.

Методи статистичних досліджень –

це сукупність прийомів і способів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.

До основних методів статистики належать:

метод масових спостережень

(ґрунтується на законі великих чисел),

метод групувань,

метод узагальнюючих показників,

метод якісного аналізу.