Модуль 2. Організація ринкових відносин на мікро – і макрорівнях

Аукціони – форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, які як правило користуються підвищенним попитом. Цей продаж відбувається на основі конкурсу покупців. В Україні та світі аукціони відбуваються з продажу таких товарів, як нафта, газ, державне майно, алмази, валюта, золото, антикваріат тощо.

Торгово-промислові палати – це державні комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків з партнерами зарубіжних країн. В Україні торгово-промислові палати надають низку основних послуг, зокрема: інформаційні, влаштовують ярмарки, виставки, аукціони, надають сертифікати відповідальності на товари українського походження, проводять експертизи якості, влаштовують ділові зустрічі між українськими та зарубіжними суб’єктами господарювання тощо.

Торгові доми – це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродають за кордон або на місцевому ринку. Торгові доми об’єднують багатьох виробників і виступають посередником або їх представником у певному регіоні або країні.

Ярмарки – надзвичайно важливий елемент ринкової інфраструктури. Вони бувають всесвітні, міжнародні, регіональні, національні та місцеві. Ярмарки – це ринки товарів і послуг які періодично організовуються в установленому місті. В сучасних економічних умовах вони діють як ярмарки-виставки, представляючи продукцію чи послуги всіх виробників тієї чи іншої галузі.

В Україні, згідно з чинним законодавством, створено і функціонують й інші важливі елементи інфраструктури які сприяють розвитку підприємництва, піднесенню економіки країни. Вони будуть розглянуті в наступних темах.

10.3. Роль економічних законів у системі механізмів ринкового регулювання

Ринкова економіка має свою особливу систему регулювання, яку іноді розглядають як засіб саморегулювання економіки.

Ринкове регулювання здійснюється на основі законів попиту, пропозиції, співвідношення попиту і пропозиції.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі (рис. 10.13).

Попит – це бажання покупців придбати товар. Попит завжди конкретно визначений. Він має властивість змінюватись під впливом ряду факторів і тому слід звернути на його принципові особливості.

По-перше, він тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю.

По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і їх послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші.

По-третє, суб’єктом попиту, який презентує сферу споживання є покупець. Об’єктами попиту можуть бути будь-які предмети ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

157

Економічна теорія

По-четверте, особливо впливовим фактором, від якого залежить попит і який безпосередньо пов'язаний з платоспроможністю покупців, є ціна товару.

Обернена залежність між попитом і ціною називається законом попиту. Формально закон попиту може бути представлений таким чином:

На будь-якому ринку між ціною на товари (при рівності інших умов, що можуть впливати на зміну попиту) і величиною попиту на нього з боку покупців існує зворотня залежність. Якщо ціни на товар зростають, то попит зменшується, якщо ціни знижуються, то попит збільшується.

Отже, згідно з ринковою парадигмою, закон попиту визначає таку функціональну залежність: чим вища ціна товару, тим менший попит на нього з боку покупців. І навпаки, чим менша ціна товару, тим більший попит на нього. Саме це і є сутністю закону попиту.

Проілюструвати дію закону попиту можна на умовному прикладі (схема 10.1).

В економічній літературі широко використовується і «крива попиту», яка показує залежність між ціною і попитом. Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару і обсягом його продажу. Якщо ціна продажу зростає, то обсяг попиту скорочується, і навпаки, якщо ціна знижується – обсяг попиту споживача збільшується.

Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною? По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну

він може купити більше товару.

158

Модуль 2. Організація ринкових відносин на мікро – і макрорівнях

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

По-четверте, поведінку споживача визначає ефект заміщення. Тобто споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів на дешевші.

Проте за різкого зростання цін на певний товар покупцям потрібен час на пошук таких замінників. Тобто мова піде про швидкість пристосувальної реакції на різку зміну ціни. Це означає, що ціна впливає на споживання через певний час. Така пристосувальна реакція називається ціновою еластичністю попиту.

Цінова еластичність попиту – це кількість товарів, на яку споживачі збільшать або зменшать свої придбання внаслідок зміни ціни.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності – Еп) обчислюють за такою формулою:

Формула цінової еластичності показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на 1%.

1.Якщо зміна Ц на 1% спричинює зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту:

En > 1.

2.Якщо зміна Ц на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит:

En < 1.

3.Якщо зміна Ц на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то це одинична еластичність попиту:

En = 1.

4.Якщо зміна Ц не впливає на зміну обсягу попиту, то має місце абсолютно нееластичний попит:

En = 0.

5.Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, то має місце абсолютно еластичний попит:

En .

Зауважимо, що на абсолютно нееластичний та абсолютно еластичний попити закон попиту не поширюється.

159

Економічна теорія

Нееластичний попит властивий особливій групі товарів, виробники яких без особливих обмежень можуть підвищувати ціни і тим самим експлуатувати споживачів. До таких товарів належать насамперед продовольчі товари: хліб, картопля, м’ясні і молочні вироби, чай, кава, какао.

Так, за розрахунками американського економіста Л. Твіна, сукупна цінова еластичність попиту на валову продукцію сільського господарства США для внутрішнього споживання в короткостроковому періоді становить усього 0,2 і в довгостроковому – 0,4. Це означає, що 1% підвищення цін на сільськогосподарську продукцію знижуватиме попит на неї відповідно на 0,2 і 0,4%.

Окрім еластичного і нееластичного попиту, можлива й нетипова реакція попиту. Йдеться про ситуацію, за якої зростання цін на певний товар супроводжується зростанням на нього попиту (престижні товари, товари відомих у світі фірм, медичні препарати). Цей феномен називається ефектом Веблена.

Економічна теорія наводить і такі приклади, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту. Цей ефект ще в ХІХ ст. описав англійський статистик Р. Гіффен.

Крім ціни, яка визначає величину попиту, є ряд факторів, під впливом яких попит може змінюватися в той чи інший бік. До них належать: доходи населення та їх накопичення; кількість покупців; смаки; переваги і очікування споживачів; мода; реклама; демографічна ситуація; природно-кліматичні та інші фактори.

Пропозиція – це обсяг товарів і послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу (рис. 10.14).

При цьому в економічній теорії виділяють поняття «величина пропозиції» і сама «пропозиція».

Під величиною пропозиції розуміється та кількість благ, що може бути запропонована на ринку при певному рівні цін.

Залежність поведінки виробників від зміни цін на товар називають законом пропозиції.

Чим вища ціна на товар, тим більше його буде вироблено і запропоновано на ринку, тобто збільшиться величина пропозиції і навпаки.

У табличному зображенні ця залежність матиме такий вигляд:

Наведений умовний приклад показує що зростання ціни на певний товар розширює коло його виробників і збільшує обсяг виробництва.

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (схема 10.2).

Як і «крива попиту», «крива пропозиції» будується, виходячи з припущення «при рівності інших умов», тобто припускається, що ціни на інші товари, технологія виробництва та інші умови залишаються незмінними.

160

У випадках, коли зміни в пропозиції зумовлені не ціною, а неціновими чинниками (технологічний процес, зміни цін на ресурси, зміни у фіскальній політиці, очікування виробників), то крива пропозиції зміщується праворуч або ліворуч.

Ринок постійно спонукає товаровиробників відстежувати, прогнозувати кон’юнктуру цін на свій та споріднені товари, адекватно реагувати на реальні процеси. Досягається це завдяки глибокому знанню сутності цінової еластичності пропозиції.

Цінова еластичність пропозиції – кількісна характеристика чутливості пропозиції до зміни ринкової ціни товару.

Мірою еластичності пропозиції є коефіцієнт еластичності пропозиції. Він виражається такою формулою:

.

Як видно із формули, цінова еластичність пропозиції має точно такий вигляд, як і цінова еластичність попиту, за винятком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни пропозиції, а в другому – попиту. Оскільки крива попиту має від’ємний нахил (зворотна залежність обсягу попиту від ціни), а крива пропозиції – додатний (пряма залежність), то й коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції матимуть різні знаки: Еп – від’ємний, Епроп – додатний, тобто зміна ціни і обсягу пропозиції відбувається в одному напрямі. За нееластичної пропозиції зміна цін не впливає на зміну кількості товарів, що пропонуються для продажу.

Еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої нормальної ціни рівноваги.

161