ІДІПЗ, методичні рекомендації

Сьосідай. Система закладання. Перший радник сьогуна (тайро). Старші радники (редзю). Уряд (бакуфу) та його колегії. Місцеве управління. Провінції (куні). Повіти. Військові губернатори або протектори (сюго). Правителі областей. Поліцейська інспекція (мецке). Дайкани. Армія. Обов’язкова військова повинність (645 р.). Військове міністерство. Штаби. Управління. Десяткова система. Військові ранги. Самураї та їх “кодекс честі”. Військова реформа сьогуна Худейосі (1590 р.).

Джерела права. Звичаєве право. Поняття “семи небесних гріхів” і “восьми небесних гріхів”. Становлення писаного права та його специфічні риси. Правові норми в Конституції Сьотоку-тайсі 604 р. та їх характер. Кодекс “Тайхо-рьо” 702 р. Кодекс “Йоро ріцу рьо” 718 р. Відсутність поділу права на приватне та публічне та на галузі права. Укази і постанови імператора. “Збірник постанов років Енгі” 927 р. Втрата “ріцу” і “рьо” загальнояпонського нормативного характеру в період сьогунату. Морально-правові звичаї, гірі. Вплив конфуціанства на розвиток права. “Кодекс честі” (буке-хо). “Уложення років Дзьоей” 1232 р. Указ 1267 р. Укази “милосердя”. Указ 1643 р. Занепад загальнояпонського права у XV-XVI ст. “Кодекс років Кьомму” (13341338 рр.) та його доповнення. Законодавство у період третього сьогуната Токугави і його адресний характер. Спроби повернутись до старих порядків “правової держави” у XVIII ст. Кодекс із 100 статей 1742 р. Знання законів як привілей обраних. Кримінальне право. Відмінність рьо від ріцу. Поняття “законності” та його розуміння. Кримінальний кодекс “Тайхо ріцу рьо”. “8 зол”. П’ятичленна система покарань. Особливості застосування смертної кари. Заслання. Каторга. Конфіскація майна та особливості її застосування. Штраф. Спецпокарання. Особливості покарання чиновників. Поширення норм кримінального права на представників церкви. Пом’якшувальні обставини. Злочини проти власності. Позаправова розправа. Посилення покарань. Регулювання майнових відносин. Форми власності на землю. Правове регулювання використання казенних громадських, великосімейних земель. Оренда землі. Рухомі і нерухомі речі і правове регулювання відносин, пов’язаних з ними. Спадковий фонд і бенефіцій самураявоїна. Гіму. Договірне право. Непрестижність приватної торгівлі. Державний контроль ринкової торгівлі. Договори казенної і приватної позики. Регулювання кредитних відносин. Договір найму. Шлюбносімейне право. Умови дійсності шлюбу. Шлюбний вік. Порядок розлучення. Спадкове право. Заповіт. Судовий процес. Обвинувальноінквізиційний характер процесу. Початок судової справи. Розслідування. Тортури. Визначення підсудності справи. Управління конфіскації майна і тюремне управління. Інспектори. Апеляційні інстанції.

Українська академія банківської справи

41

3. Середньовічна держава і право Індії.

Період роздробленості (V-VII ст.). Імперії Гуптів (IV-V ст.), Харші (VII ст.). Загарбання північних районів мусульманами (VIIVIII ст.) і утворення Делійського султанату (1206-1526 рр.). Імперія великих моголів (1526-1707 рр.). Станово-класовий поділ. Формування кастової системи в умовах ієрархії варнового суспільства. Вищі брахманські і кшатрійські касти. Касти вайш’їв і шудр. Дрібні індійські князі-раджі. Султан. Державна власність на землю. Податок землевласників (харадж). Подушний податок немусульман (джизья). Державний фонд земель. Приватна власність (мульк). Пожалування землі (джагіра). Поділ монгольської Індії на дві частини: раяті і заміндарі. Формування васально-ленної системи відносин. Витіснення ієрархії попередніх військових і цивільних чинів ієрархією феодальних землевласників. Державний лад. Центральне управління. Державикнязівства у VI-XII ст. та їх характеристика. Примітивні державні утворення Харші (VII ст.), Чалук’їв (VII ст.), Гурджара-Прутіхарів (VIII ст.). Головні князі (махараджі). Радники. Мантріпарішад. Воїни і збирачі податків в системі державного апарату. Релігійно-культурна єдність та її значення для розвитку державності в Індії. Традиційна політична роздробленість і слабкість державного центрального апарату. Вплив общинної організації на суспільство. Входження індійських земель у склад держави Гурідів. Делійський султанат. Захоплення Індії моголами (поч. XVI ст.). Глава держави (султан, падішах) та його обов’язки. Візир. Центральне управління. Відомства (дівани). Мірсамана. Садр-ус-садура. Нерозмежованість функцій між двірцевими сановниками і державними чиновниками. Двірцевий управитель (вакіл- і-дар). Особистий секретар падішаха. Реформа Акбара (XVI ст.). Місцеве управління. Адміністративний поділ. Провінції. Округи. Община. Адміністративний устрій за часів Делійського султанату. Провінції. Області (шики). Райони (паргана). Патта. Обласний поділ за часів Могольської імперії. Намісники (хакіми). Військові начальники областей (фоуджари). Збирачі податків (гомашти). Начальники міст (котвали). Общинне самоврядування. Маккадами, чаудхрі (вожді). Хута. Общинні ради (панчаяти). Армія. Кіннота. Десяткова система. Військові чини. Емір. Мелік. Хан. Найманці. Відокремленість суду від адміністрації. Судді – кадії. Особливість ієрархії судових посад, цивільного і кримінального судочинства. Панчаятні суди.

Джерела права. Зміни в правовій системі Індії під впливом мусульманського права. Звичаєве право. Правові трактати. Коментарі і нібандхи як головні джерела індуського права. Коментарі Асахайя дхармашастри Нарада (Нарадабхазіа). Коментарі Законів Ману: Бхаруччі

Українська академія банківської справи

42

(VIII ст.), Медхатітхі (IX ст.), Гавіндараджі (XII-XIII ст.) та ін. Коментарі дхармашастри Яджнавалкья. Мітакшара (XI cт.) Віджнанешвари як школа індуського права. Даябхага Джімутавахана, який створив у XII ст. нібандху, та його школа. Партикуляризм права. Особливі уявлення про шляхи розвитку традиційного права. Звичаєве право в правовій системі Індії. Коментаторська діяльність по розробці приватного права. Нерухомість як принцип традиційного права. Інститути власності і спадкування. Речове право. Власність “бенамі”. Інститути неподільної сімейної власності “раджья”, власності великої індуської сім’ї і неподільної власності. Інститути релігійної власності. “Деваттарам”. Шебаіти і пуджарі. Матха як форма релігійної власності. Пітхи.

Тема 14. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА АНГЛІЇ У НОВИЙ ЧАС

1. Революція XVII ст. і зміни в державному ладі Англії. Особливості і основні етапи англійської буржуазної революції.

Становлення буржуазної держави і права Англії в ході революції XVII ст. “Великий заколот”. “Славна революція”. Гасла реформи церкви і поновлення старовинних звичаїв і обрядів як ідеологічне підґрунтя революції. Розстановка соціально-політичних сил як особливість революції. Союз буржуазії і нового дворянства та його вплив на характер і результати революції. Фактори незавершеності революції. Вплив аристократії на формування буржуазної, конституційної монархії. Феодальні заклади. Еволюція аристократичної політичної системи Англії у буржуазно-демократичний бік. Політичні течії. Два табори, їх політичні концепції та соціальна база. Пуритани і їх течії. Пресвітеріани і їх політична платформа. Індепенденти та їх соціальна база. О. Кромвель. Програма індепендентів. Левеллери, їх маніфест “Народна згода” 1647 р. та його ідеї. Діггери. Зміна форми держави. Протистояння короля і парламенту. Петиція про право 1628 р. та її вимоги. Права короля у стосовно підданих. Недоторканність приватної власності. Розпуск парламенту. Безпарламентське правління Карла I (1629-1640 рр.). Довгий парламент (1640-1653 рр.). Право парламенту на імпічмент вищих посадовців. Трирічний акт 16 лютого 1641 р. Реґламент роботи парламенту. Обмеження повноважень Таємної ради. Ліквідація системи надзвичайних трибуналів, у т.ч. Зоряної палати і Високої комісії. Велика Ремонстрація 1 грудня 1641 р. Встановлення політичної відповідальності посадовців перед парламентом. Громадянська війна між королем та парламентом (1642-1647 рр. і 16481649 рр.). Організація армій короля і парламенту. Парламентський “Ордонанс про міліцію” 1642 р. та позиція щодо нього короля. “Протестація” 1642 р. та її вимоги. Початок військових дій. Ордонанс про

Українська академія банківської справи

43

нову модель 1645 р. Ліквідація єпископату і запроваджння пресвітеріанського улаштування церкви. Конфіскація земель єпископів і роялістів. Акт 1646 р. і право приватної власності на землю. Залежність се- лян-копігольдерів від лендлордів. Правове вирішення законності огороджування селянських земель. Полонення короля. Загострення боротьби між пресвітеріанами та індепендентами. Підтримка пресвітеріанами короля і друга громадянська війна. Чистка парламенту і перехід влади до індепендентів. Палата общин як носій верховної влади в Англії (4 січня 1649 р.). Суд і страта короля. Ліквідація королівського звання і верховної палати. Завершення конституційного закріплення республіканської форми правління. Акт 19 травня 1649 р. і проголошення республіки. “Представники Народу і Парламенту” як орган верховної влади. Державна рада як вищий орган виконавчої влади. Загострення соціальної боротьби. Зростання впливу левеллерів. Проголошення “протекторату” – режиму індепендентської диктатури. Акт “Зброя управління” 1653 р. та його положення. Лорд-протектор. Зміни

увиборчій системі. Запровадження щорічного податку.

2.Утвердження конституційної монархії та її еволюція

у XVIII-XIX ст.

Реставрація монархії Стюартів 1660 р. Бредська декларація 1660 р. та її положення. Нова розстановка політичних сил і посилення політичної реакції. Партії “торі” та “вігів” і їх соціальна база. “Акт про поліпшення забезпечення свободи підданого і про попередження ув’язнення за морями” 1679 р. як конституційний документ та його принципи справедливого і демократичного судочинства. Історична обмеженість закону. Об’єднання “вігів” і “торі”. Переворот 1688 р. “Славна революція”. Завершення оформлення компромісу між буржуазією і земельною аристократією. Утвердження конституційної монархії та її законодавче закріплення. Білль про права 1689 р. і визначення статусу парламенту в системі державних органів. Акт про улаштування (Закон про престолоспадкування) 1701 р. і його положення. Оформлення інститутів буржуазного державного права. Збереження дуалізму влади. Розвиток конституційної монархії. Становлення “відповідального уряду”. Утвердження нових принципів взаємовідносин законодавчої і виконавчої влади. Конвенціональні норми. Монарх і зміна його статусу. “Відчуження” короля від кабінету. Посилення функцій прем’єр-міністра. Максима “король царює, але не управляє”. Нова система взаємовідносин між кабінетом і парламентом. Представництво кабінету у нижній палаті парламенту. Утвердження принципу формування кабінету на однопартійній основі (1708-1715 рр.). “Тіньовий кабінет”. Солідарна відповідальність кабінету у випадку втрати

Українська академія банківської справи

44

довіри у парламенті. Виборчі реформи і подальша еволюція форми держави. Акт про реформу 1832 р. Встановлення нових цензів для виборців. Зміна системи формування палати общин. Посилення стабільності “вігів” у парламенті як результат реформи. Реформа 1867 р. і розширення виборчого корпусу. Трансформація партій у “ліберальну” і “консервативну”. Реєстрація виборців. Централізація передвиборної діяльності партій. Посилення партійної дисципліни голосування в парламенті. Заснування Національного союзу консерваторів (18671868 рр.). Національна федерація лібералів (1877 р.). Оформлення принципу партійного правління. Зміна функцій першого лорда казначейства. Формування головних міністерств. Реформи місцевого управління і суду. Закон 1835 р. і перехід управління містами до виборних міських рад. Обрання мерів. Обмеженість муніципальної реформи. Зміни в державному ладі. Унії з Шотландією (1707 р.) та Ірландією (1801 р.). З’єднане королівство Великобританії та Ірландії (1801 р.). Реформа 1888 р. Ради міст і графств та розширення їх функцій. Закон 1894 р. і утворення приходських рад. Характерні риси англійської системи місцевого врядування. Реформа судової системи (1873-1876 рр., 1880 р.). Ліквідація розподілу вищих судів Англії на суди “загального права” і суди “справедливості”. Нова структура вищих судів. Верховний суд та його підрозділи. Високий суд та його відділи. Апеляційний суд у цивільних справах. Суди ассизів. Четвертні сесії як нижчі судові установи. Мирові суди та суди графств і сфера їх компетенції. Центральний кримінальний суд в Лондоні (“Олд Бейлі”). Значення “вестмінстерської моделі” для процесу державотворення.

3. Британська колоніальна імперія.

Перетворення Британії у найбільшу колоніальну імперію. Створення гнучкої системи управління. Система опосередкованого управління. Британський парламент – вищий законодавчий орган в імперії. Урядові нормативні акти для колоній. Державний секретар у справах колоній (1768 р.). Міністерство колоній (1854 р.). Судовий комітет Таємної ради як вища апеляційна інстанція для судів колоній. Поділ з XVIII ст. колоній на “завойовані” і “переселенські”. Два типи британського колоніального правління. Управління “завойованими” колоніями від імені корони. Губернатор (генерал-губернатор). Перетворення представницьких органів колоній у дорадчі органи при губернаторах. Встановлення режиму національної і расової дискримінації. Захоплення і підпорядкування Індії Ост-Індською торговою кампанією. Перетворення торгового апарату кампанії в апарат управління. Парламентський акт про управління Індією (1773 р.). Рада директорів та порядок

Українська академія банківської справи

45

її функціонування. Утворення Вищого суду (1773 р.). Утворення спеціальної контрольної ради (1784 р.). Міністр у справах Індії. Повстання сипаїв і передача Індії у підпорядкування англійській короні (1858 р.). Перетворення Індії в імперію. Державний секретар, Рада у справах Індії. Генеральний губернатор. Виконавчі й законодавчі ради. Управління провінціями. Губернатори і законодавчі ради. Розширення представництва корінного населення у дорадчих органах. Характеристика типу управління в колоніях з політичною автономією. Заснування інституту “відповідального уряду”. Умови розпуску колоніального уряду. Розширення самоврядування. Особливий статус домініонів. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р. Акт про Британську Північну Америку 1867 р. – конституція Канади. Утворення єдиного федерального домініону “Канада”. Монархічна форма правління. Федеральний парламент у складі Сенату і палати общин. Генеральний губернатор та його компетенції. Зміна розподілу прерогатив основних державних органів. Провінційні законодавчі органи. Утворення федеративної держави – Австралійський союз (1901 р.). Федеральний парламент. Сенат. Палата представників. Утворення домініонів Нова Зеландія і Південноафриканський Союз. Колоніальні (імперські) конфедерації та організаційні зміни їх проведення. Посилення англійської експансії в Азії і на арабському Сході. Колоніальне право у британських володіннях. Акти британського парламенту. Постанови й розпорядження міністерства колоній. Нормативні акти, прийняті в колоніях. Причини впровадження норм англійського права в колоніях (друга пол. XIX ст.) Англо-індуське і англо-мусульманське право. Колоніальне право Африки. Спеціфика застосування “загального права” в переселенських колоніях.

4. Характеристика права.

Право Англії до повалення абсолютизму. Звичаї, судові рішення і акти парламенту. Феодальний архаїзм форм англійського права. Рівень самостійності англосаксонських правових інститутів. Норми римського права у правовій системі Англії. Кодифікації права. Кримінальні закони. Загальне “неписане” право країни і його види, право статутне. Невизначеність загального права. Збірник судових прецедентів та його характеристика. Офіційне визнання обов’язковості судових прецедентів (1854 р.) і правила їх застосування. Судові прецеденти як основне джерело загального права. Закон як джерело права. Парламентські акти та їх значення. Законодавче регулювання цивільних правовідносин. Акти 1875 р., 1882 р., 1893 р. Законодавче врегулювання довірчої власності. Приватна компанія як форма акціонерного капіталу. Статут 1879 р. про відповідальність учасників банківських

Українська академія банківської справи

46

та акціонерних компаній. Закон проти коаліцій. Статут 1825 р. Закон про поліпшення умов життя робітників. Колективні договори. Правове становище професійних організацій. Кримінальна відповідальність за пікетування. Запровадження пенсій. Страхування. Кримінальне право. Кримінальна відповідальність за майнові злочини. Види покарань та їх надмірна жорстокість. Порядок скасування оскаржувального вироку. Перегляд неправосудних вироків. Резервування справ. Кримінально-процесуальне право. Відсутність інституту перегляду справ за новими обставинами. Коригування суддівської помилки. Апеляційний суд з кримінальних справ. Реґламентація діяльності судів сумарної юстиції. Витіснення загального права статутним.

Тема 15. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА США У НОВИЙ ЧАС

1. Війна за незалежність. Утворення США.

Організація управління у північноамериканських колоніях Англії. Колонізація Англією Атлантичного узбережжя Північної Америки. Населення перших британських колоній. Соціальні і релігійні протиріччя. Плантаційний Південь і промислово-аграрна Північ. Перші колонії. Колоніальні хартії. Розвиток політичних відносин між короною і колоніями. Система британського колоніального управління. Колонії та їх групи. Республіки. Приватні колонії. Володіння британської корони. Жалувані королівські хартії. Дві тенденції колоніального конституціоналізму: реакційна (Массачусетс) і демократична (Коннектікут). Політико-економічні відносини колоній з метрополією. Дискримінаційні закони англійського парламенту щодо промисловості і торгівлі в колоніях. Об’єднавчі тенденції в колоніях. Особливості американської революції. Національно-визвольний рух, війна за незалежність, громадянська війна. Досягнення і втрати революції. Перший Континентальний конґрес (5 вересня 1774 р.) та його рішення. Виборні комітети зв’язку в колоніях. Другий Континентальний конґрес (10 травня 1775 р.). Декларація прав Вірджинії (12 червня 1776 р.). Декларація незалежності 1776 р., її положення та значення. Конституції штатів (1776-1784 рр.) і їх зміст. Статті конфедерації і процес їх ратифікації (15 листопада 1777 р. – 1 березня 1781 р.). Конґрес. Півні- чно-західні ордонанси 1784 р., 1785 р., 1787 р.

2. Основні етапи конституційного закріплення США. Конституція США 1787 р. Філадельфійський конвент 1787 р. Три

гілки влади та джерела їх формування. Палата представників. Сенат. Президент. Верховний суд. Система “стримувань і противаг”. Дуалістичний принцип побудови федерації. Принцип верховенства федерального права і механізм його реалізації. Перші 10 поправок до консти-

Українська академія банківської справи

47

туції, що склали Білль про права. Створення федерального державного апарату. Департаменти. Генеральний атторней. Верховний суд. Закон про судоустрій 1789 р. Судові райони й округи. Основи статутного права федерації. XI та XII поправки. Політичні партії. Федералісти. Демократичні республіканці. Кокуси. Характеристика двопартійної системи до 1824 р. Утворення демократичної партії і партії “вігі”. Партійні конвенти. Система ротації. Характеристика двопартійної системи “демократи – вігі” і її особливості. Утворення республіканської партії. Територіальне розширення США. Громадянська війна 18611865 рр. Наростання протиріч. Намагання підтримати баланс між рабовласницькими і вільними штатами. Перший (1820 р.) і другий (1850 р.) Міссурійські компроміси та відмова від них 1854 р. Обрання президентом А. Лінкольна (листопад 1860 р.). Крах гегемонії рабовласників. Сецессія. Проголошення конфедеративних штатів Америки (лютий 1861 р.). Заколот конфедератів. Громадянська війна (12 квітня 1861 р. – 26 травня 1865 р.). Відміна рабства (1 січня 1863 р.). XIII поправка. Зміни в правовій і політичній системі США. XIV поправка. Рішення Верховного суду 1883 р. і 1896 р. XV поправка (1870 р.). Посилення президентської влади. Період реконструкції (1865-1877 рр.). Перетворення США в індустріальну державу за президентів У. МакКінлі і Т. Рузвельта. Входження до союзу 12 нових штатів. Виникнення трестів, акціонерних товариств, банків. Утворення Благородного ордену рицарів праці (1869 р.), Соціалістичної робітничої партії (1876 р.), Американської федерації праці (1886 р.), профспілки “Індустріальні робітники світу” (1905 р.). Держава США в кінці XIX ст. – на початку XX ст. XVI і XVII поправки. “Парламентська революція” 1910 р. Завершення ери “правління конґресу”. Т. Рузвельт і його концепція сильної президентської влади. Криза двопартійної системи. Результати виборів 1912 р.

3. Характеристика права.

Основні етапи розвитку американської системи права. Рецепція англійського загального права. Доктрина американської правової теорії. Основні принципи права. Інститут приватної власності. Конституція як основне джерело права. Федеральні закони. Конституції і закони штатів. Обов’язковість рішень Верховного суду США. Суперечливість законодавства штатів. Кодифікація права. Кодекс цивільного і кримінального судочинства штату Нью-Йорк 1848 р. Особливості американської системи права. Найважливіші поняття в галузі цивільного права. Корпорація, її статус та регулювання діяльності. Фірма як вид договору товариства. Правове становище корпорацій. Загальне право як право окремого штату. Кодифікація цивільного права у шта-

Українська академія банківської справи

48

тах. Приватні кодифікації прецедентного права. Кримінальне право. Визнання англійської системи класифікації злочинів. Види злочинів. Покарання. Сфера компетенції федеральної юстиції. “Чорні кодекси”. Теорія американського кримінального процесу. Судова гарантія прав особи. “Правило про виняток”. Суд присяжних.

Тема 16. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО ФРАНЦІЇ У НОВИЙ ЧАС

1. Революція 1789-1794 рр. і становлення конституційного ладу. Революція і падіння абсолютизму. Революційна ситуація кінця 80-х років і її причини. Збільшення в Генеральних штатах представників від третього стану. Національні (17 червня 1789 р.) і Установчі збори (9 липня 1789 р.). Повстання 14 липня 1789 р. Перший етап революції (14 липня 1789 р. – 10 серпня 1792 р.) і його зміст. Конституціоналісти і їх мета. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.) і її концепція. Ідеї свободи і власності. Принципи податкової системи. Влада як прояв національного суверенітету. Закон як прояв загальної волі. Політичні права і свободи громадян. Ідея законності. Принцип нової кримінальної політики. Процесуальні форми захисту особи. Загальні принципи організації державної влади. Ліквідація феодальних порядків. Декрети 4-11 серпня 1789 р. Націоналізація церковного майна і земель духовенства (декрет від 24 грудня 1789 р.). Відміна станового поділу церковного устрою та феодальної системи спадкування (майорат). Новий адміністративно-територіальний поділ (департаменти, дистрикти, кантони, комуни). Декрети проти “безпорядку і анархії”. Декрети від 22 грудня 1789 р. і 18 червня 1791 р. Закони Лє Шапельє 1791 р. Затвердження Конституції (3 вересня 1791 р.) і її структура. Особисті, політичні, соціальні права і свободи. Концепція національного суверенітету. Ідея створення системи представницьких органів влади. Створення конституційної монархії. Функції короля. Однопалатні Національні Законодавчі збори, принцип їх формування, повноваження і обов’язки. Повноваження судовоїї влади. Інститут присяжних засідателів. Новий адміністративний поділ і принцип формування місцевої адміністрації. Перша республіка. Склад Законодавчих зборів. Повстання 10 серпня 1792 р. в Парижі й ліквідація королівської влади. Другий етап революції (10 серпня 1792 р. – 2 червня 1793 р.). Відміна Конституції 1791 р. Початок республіканського ладу. Посилення позиції жирондистів. Якобінська опозиція. Монтаньяри. Рішення конвенту від 2 жовтня 1792 р., 10 березня і 6 квітня 1793 р. Відміна викупу селянами феодальних повинностей і його правове забезпечення. Декретування твердих цін на зерно. Закон від 18 березня 1793 р. про впровадження смертної кари. Спроби

Українська академія банківської справи

49

розробки нової Конституції. Якобінська диктатура. Вигнання жирондистів із Конвенту. Період правління якобінців. Третій етап революції (2 червня 1793 р. – 27 липня 1794 р.). Революційно-демократичний режим і його особливості. Радикальні політичні перетворення. Аграрне законодавство. Декрети від 3 і 10 червня 1793 р. Декрет від 17 липня 1793 р. “Про остаточне скасування феодальних прав”. Вантозькі декрети (кінець лютого – початок березня 1794 р.). Запровадження системи державної допомоги (травень 1794 р.). Декларація і Конституція 24 липня 1793 р. Гарантії від деспотії і свавілля державної влади. Ідея народного суверенітету і принцип розподілу влад у Конституції якобінців. Виборче право. Законодавчий корпус (Національні збори). Виконавча рада. Організації влади. Національний конвент. Комітет громадського порятунку. Тимчасова виконавча рада. Комісари. Муніципалітети. Революційні комітети. Народні товариства і клуби та їх місце в системі влад. Спеціальні органи боротьби з контрреволюцією. Створення масової народної армії. Комітет громадської безпеки. Революційний трибунал. Декрет “Про ворогів народу” (1794 р.) і спрощення судової процедури.

2.Державний лад Франції від Першої республіки до Першої імперії.

Термідоріанський переворот (27 липня 1794 р.). Реформування політичної системи. Конституція третього року республіки. Відміна загального виборчого права. Запровадження майнового цензу. Принцип розподілу влад. Законодавчий корпус: Рада старійшин і Рада 500. Порядок прийняття законопроектів. Директорія – орган виконавчої влади. Міністри і їх статус. Державний переворот 9 листопада 1799 р. генерала Бонапарта. Перехід влади до колегії із трьох консулів. Створення авторитарного, антидемократичного режиму: Конституція VIII року республіки (13 грудня 1799 р.) та особливості її прийняття. Виборче триступеневе право. Комплектування державних органів. Уряд – колегія із трьох консулів. Особливі функції першого консула. Державна рада. Трибунат. Законодавчий корпус. Охоронний сенат. Законодавча процедура. Місцеве управління. Префекти, супрефекти, мери. Виборчі місцеві ради (муніципальні, общинні та генеральні) і їх статус. Поновлення авторитарних бюрократичних методів управління. Ради префектур як інститут адміністративної юстиції. Органічний ста- тус-консульт 1804 р. і присвоєння Бонапарту титулу імператора (Наполеона I). Зміна форми державного ладу Франції і перетворення її в монархію (імперію). Персоніфікація державної влади. Утворення імператорського двору. Деформація системи державних органів. Зміна складу і компетенції державної ради – Сенату та інших органів. Вища

Українська академія банківської справи

50