Механізм мультиплікації автономних витрат

Графічну інтерпретацію ефекту мультиплікатора витрат подано за допомогою моделі «кейнсіанський хрест» (рис. 9.3).

На рис. 9.3 початково рівноважний ВВП становить E₁, автономні витрати дорівнюють. Звідси заплановані сукупні витрати дорівнюють сумі автономних та індуційованих витрат:На рисунку цю ситуацію відображає криваE₁.

Тепер припустимо, що автономні витрати збільшилися віддо. Це мультиплікативно збільшить заплановані сукупні витрати, що перемістить їх криву вгору в положення E₂. Більшій величині запланованих сукупних витрат відповідає більший рівень рівноважного ВВП, який дорівнюєY₂, а заплановані сукупні витрати визначатимуться за формулою.

Їх збільшення відбулося передусім за рахунок приросту автономних витрат (). На рис. 9.3 приріст автономних витрат відображується відстанню по вертикалі між лініямиE₁та E₂.

Рис. 9.3. Ефект мультиплікатора

Крім приросту автономних витрат відбувся приріс індуційованих витрат від с · Y₁ до с · Y₂. Отже, збільшення запланованих сукупних витрат визначається так:

На таку саму величину зріс рівноважний ВВП. Тому відрізок E₁ E₂ на вертикальній осі графіка дорівнює відрізку Y₁ Y_2. на його горизонтальній осі. Оскільки , то мультиплатор витрат, який є відношенням, більший за одиницю. Це означає також, що відрізокY₁ Y₂ дорівнює добутку відстані по вертикалі між кривими E₁ та E₂ на мультиплікатор витрат, тобто

Ще раз звернемо увагу на те, що пряма залежність мультиплікатора витрат від граничної схильності до споживання свідчить про його обернену залежність від граничної схильності до заощаджень. Тому, враховуючи, що 1 – c = s, трансформуємо формулу (9.9) таким чином:

(9.11)

Формула (9.11) дає підстави зробити висновок, що мультиплікатор витрат залежить від рівня вилучень з економічного кругообігу. Мультиплікатор витрат, який визначається за формулами (9.9) і (9.11), називається простим, оскільки він враховує лише один канал вилучень - заощадження.

До вилучень з економічного кругообігу входять також податки та імпорт. Мультиплікатор витрат, який враховує всі вилучення (заощадження, податки, імпорт), називається складним. У подальшому в міру розширення об’єкта макроекономіки від приватної закритої економіки до відкритої економіки ми будемо нарощувати кількість вилучень і ускладнювати мультиплікатор витрат.

9.3. Сукупні витрати і потенційний ввп

Згідно з кейнсіанською теорією рівновага в економіці може забезпечуватися за умов як повної, так і неповної зайнятості. Такі умови залежать від співвідношення між запланованими сукупними витрати і сукупними витратами, необхідними для закупівлі потенційного ВВП, тобто потенційно необхідними сукупними витратами. Від цього співвідношення залежить розбіжність між рівноважним ВВП і потенційним ВВП, а також інфляція.

Ідеальним є варіант, коли заплановані сукупні витрати дорівнюють потенційному ВВП. Тоді в економіці досягається короткострокова і довгострокова рівновага та забезпечується повна зайнятість. Але, як правило, запланованих сукупних витрат або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо закупівлі потенційного ВВП. Залежно від цього в економіці виникають різні наслідки.