4. Міжнар.Розрах. У зовн. Торгівлі (валютні умови зовнішньої торгівлі)

Послідовність дій при оформленні аккредитива:

• укладення угоди між експортером та імпортером;

• заява імпортером на відкриття акредитива;

• відкриття акредитива банком-емітентом і направлення його бенефіціару через авізуючий банк (банк-експортера);

• авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття на його користь акредитива;

• перевірка акредитива експортером (відповідність умовам угоди, виконання);

• відправлення товару експортером імпортерові;

• оформлення і надання бенефіціаром у свій банк комплексу документів для отримання платежу за акредитивом;

• перевірка та пересилання банком, що авізує, документів банку-емітенту;

• перевірка банком-емітентом отриманих документів, що отримані та їх проплата;

• видача банком-емітентом документів, що проплачені, наказодавцю акредитива, тобто емітенту;

• зарахування банком, що авізує, коштів бенефіціару.

Бенефіціар — одержувач визначених вигод, що виникають у результаті реалізації проекту.

Бенефіціар (від фр. benefice - прибуток, користь) - особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано в довірче користування другій особі, юридичній чи фізичній (оренда, винайм), або від використання власності третіми особами (наприклад, коли акціонер передає акції в користування брокеру, з метою отримання максимального прибутку (дивіденда). Бенефіціаром є також особа, на користь якої банк-емітент відкриває документарний акредитив.

Зазвичай бенефіціаром є експортер, продавець товарів чи послуг, які є предметом міжнародної угоди купівлі-продажу.

Учасниками інкасових операцій є:

• довіритель (клієнт, який доручає банку одержати певну суму),

• банк-ремітент (банк, якому клієнт доручає одержати певну суму),

• банк-інкасатор (будь-який банк, що не є банком-ремітентом і бере участь в операції),

• репрезентативний банк (банк, який безпосередньо одержує платіж або акцепт).

5. Міжнар.Кредитні операції (банківський кредит, кредитні лінії, лізингові, факторингові, фордфейтенгові)

Банкíвський кред́ит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. (Відповідно п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність")

Банківські кредити класифікують за такими ознаками:

• за строком погашення — онкольні, короткострокові, середньострокові і довгострокові;

• за способом погашення — ті, які погашають одним внеском і ті, які погашають декількома внесками протягом терміну дії кредитної угоди;

• за способом одержання позикового відсотка — оплата в момент погашення позики, оплата рівномірними внесками протягом терміну дії кредитної угоди, оплата в момент видачі кредиту;

• за наявністю забезпечення — довірчі позики, забезпечені позики, позики під фінансові гарантії третіх осіб;

• за цільовим призначенням — позики загального призначення, цільові позики;

• за категоріями потенційних позико-отримувачів — аграрні позики, комерційні позики, позики посередникам на фондовій біржі, іпотечні позики власникам нерухомості, міжбанківські позики.

Банківські кредити розрізняють за видами об'єкта куди кредит вкладається:

• під товари і товарні документи, наприклад, залізничні (одержувач позики надає право банку у випадку неповернення позики продати товар);

• під цінні папери;

• під заставу рухомого і нерухомого майна;

• для інвестицій тощо.

Крім того, банківські кредити поділяють на активні і пасивні. В першому випадку банк дає кредит, тобто є кредитором, у другому бере кредит, тобто є позикоотримувачем. Банк може входити у кредитні відносини (брати чи надавати кредити) з іншими банками та кредитними організаціями. Що стосується підприємств, організацій, фізичних осіб, то банк щодо цього нефінансового сектора завжди виступає стороною, яка надає кредит.

Банківський кредит — необхідний інструмент стимулювання господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники.

Кредитна лінія — цільове кредитування комерційних угод суб’єктів господарської діяльності з використанням суми кредиту частками в межах встановленого ліміту та протягом періоду часу визначеного кредитним договором.

Невідновлювана кредитна лінія — загальний обсяг наданих протягом дії невідновлюваної кредитної лінії коштів (сума видачі коштів по дебету позичкового рахунку) не повинен перевищувати заздалегідь обумовленого розміру кредиту.

Відновлювана кредитна лінія передбачає надання та повернення кредиту в межах заздалегідь обумовленого розміру кредиту.

Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під відсоток і на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством. Л. (о.) о. здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

Прямий лізинг - оренда, яка передбачає придбання лізингодавцем у

підприємства -постачальника майна в інтересах орендаря.

Поворотний лізинг полягає у предачі підприємством частини власного майна

лізинговій компанії з одночасним підписанням контракту про його оренду.

Експортний лізинг - угода, при якій постачальник і лізингова компанія

знаходяться в одній країні, а орендар - зарубіжна компанія. Така угода

називається експортним лізингом, оскільки по відношенню до свого

однонаціонального учасника угоди (у даному випадку постачальника)

лізингова фірма виконує функцію стимулювання збуту.

Транзитний лізинг - угода, всі учасники якої знаходяться у різних

країнах. Це найбільш складні операції для лізингових компаній. Вони

вимагають знань правових, податкових та інших собливостей, які властиві

зразу ж обом іноземним ринкам.

Імпортний лізинг - операція, при якій лізингова фірма знаходиться в

країнах орендаря, а постачальник - закордонна компанія. Імпортним

лізингом така угода називається тому, що по відношенню до свого

однонацінального учасника угода (у даному випадку орендаря) лізингова

компанія виконує функцію стимулювання імпорту.

Факторингова операція — комісійно-посередницька операція з передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта).

Суб’єкти та об’єкти факторингових операцій

Суб’єкти — банк, факторингова компанія, спеціалізовані установи, які скупають рахунки-фактури у своїх клієнтів.

Клієнти — кредитори, постачальники товару, виконавці робіт, промислові та торгові фірми, що уклали угоди з банком чи факторинговою компанією.

Позичальники — покупці товарів і послуг.

Види факторингу

Прямий — в операції бере участь лише один фактор — з експорту в країні експортера, з яким імпортер уклав факторингову угоду.

Опосередкований — в операції беруть участь два фактори: 1) з експорту в країні експортера та 2) з імпорту в країні імпортера.

Розкритий — операція, в якій покупцеві повідомляється про факторингову угоду.

Нерозкритий — операція, в якій факторингова угода є конфіденційною і зарубіжному покупцеві не повідомляється про неї.

Конвенційний — універсальна система фінансового обслуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та ін.

Конфіденційний — обмежується виконанням тільки деяких операцій: сплата боргів, передача права на отримання грошей та ін.

Етапи здійснення факторингової операції:

Перший етап. Підготовчий.

Отримання заявки від клієнта.

Оцінка економічного та фінансового стану клієнта.

Другий етап. Оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом.

Обов’язки банку: стягнення боргу та функції з його обслуговування; аналіз кредитоспроможності боржників; інкасація, облікові операції та ін.

Обов’язки клієнта: плата за факторингові послуги банку. Плата складається з: комісійних за послуги по обслуговуванню боргу в розмірі 1—2% загальної суми придбаних банком рахунків; позичкового процента, нарахованого на виданий аванс.