- •Міністерство інфраструктури України
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра суспільних та гуманітарних наук
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури
- •1.Сутність поняття культури, його функції.
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури.
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян.
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен.
- •Тема 3. Культура Київської Русі.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян.
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література.
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства.
- •Змістовний модуль 2. Розвиток української культури періоду пізнього Середньовіччя, Нової та Новітньої доби.
- •Тема 4. Українська культура Литовсько-Польської доби
- •1.Суспільно-політичні передумови формування культури Литовсько-Польської доби.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам.
- •4.Розвиток братств та братських шкіл.
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби.
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко.
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури.
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство.
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі.
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка.
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст..
- •Тема 7. Українська культура хх століття.
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст..
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності.
- •1.Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України, та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр.
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Змістовний модуль 2 Розвиток української культури періоду пізнього Середньовіччя, Нової та Новітньої доби.
- •Тема 6. Заняття 2: Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Заняття 2: Українська культура хх століття. План
- •Тема 8. Заняття 2: Розвиток української культури в умовах незалежності.
- •Тема 1. «Сутність культури як цілісної системи. Функції культури» - 4 год.
- •Тема 2.“Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури” – 3 год.
- •Тема 3. “Культура Візантії як джерело формування української культури”. – 3 год.
- •Тема 4. “Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу”. – 3 год.
- •Тема 5. “Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії”. – 3 год.
- •Тема 6. “Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу”. – 3 год.
- •Тема 7. “Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії”. – 4 год.
- •Тема 8. “Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі ”. – 3 год.
- •Методичні рекомендації та вимоги до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.
- •1. Підбір літератури.
- •2, Визначення структури та складання плану звіту.
- •3. Написання тексту звіту та його оформлення.
- •Міністерство інфраструктури україни
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Питання до іспиту
- •Додаткова:
- •Тетяна Степанівна Бердій
4.Розвиток братств та братських шкіл.
Одним із істотних чинників українського релігійного і національно-культурного відродження стали братства і засновані їм школи та друкарні.
Братства – громадські організації, які ставали на захист православної віри. Засновуються вони у містах, є трансформаціями цехових ремісничих братств, які здавна існували в середньовічних містах. Поширений був також звичай відмічати релігійні свята та влаштовувати бенкети “братствами”.
Але братства, про які вестиметься мова зараз – зовсім інші братства. Це цивільні організації, які мають свій власний статут та свої принципи організації, які вони розробляли на основі міського самоврядування., такі собі маленькі республіки. Братства виникають в першій половині XVI століття і тільки на території України і Білорусії, вони не виникають в католицьких країнах. Виникають перші братства здебільшого при церквах, але діють вони як світські організації. Найвпливовішим братством поступово стає Успенське братство, яке виникло у Львові при Успенській церкві. В 1585р. воно розробило статут своєї організації.
Соціальний склад різних братств не був однаковим і з часом мінявся. Львіське Успенське братство часу своєї найбільшої активності (кінець XVI – поч. XVII ст) об’єднувало переважно представників середніх верств міського населення.У другій чверті XVII ст. керівні позиції Успенського братства належали найзаможнішим українським та грецьким купцям. Першими керівниками Львівського братства були Юрій та Іван Рогатинці, Іван та Дмитро Красовські, Лесько Малецький та ін.
Основним завданням братств був захист православної віри. Вони також розуміли, що православна церква буде здатна боротися проти католицизму тільки якщо підняти її авторитет. Тому, по-перше, братчики перш за все встановлюють “залізний порядок” перш за все всередині своєї організації, забороняють бенкети та гулянки.
Інший крок, який роблять братства, це проголошують своїм обов’язком наглядати за православним духовенством і навіть контролювати його. Успенське братство пішло в цьому найдальше. Під час приїзду константинопольського патріарху Ієремії до Львова, вони домагаються Ставропігії, тобто підпорядкування не місцевому владиці, а безпосередньо Константинопольському патріарху.
Другим обов’язком братчиків було піклування про освіту. Церква без освіти, вважали вони, безсильна. Майже при кожному братстві була заснована школа. Найбільш відомі школи були при Вільнюському і Успенському (Львівському) братствах. Львівська братська школа стала другою в Україні православною школою вищого, ніж початкового, рівня. 1577 року було отримано дозвіл на викладання “семи вільних мистецтв”, які складались з предметів "тривіума" — граматики, риторики, діалектики та "квадривіума" — арифметики, геометрії, астрономії, музики. Поряд з церковнослов'янською й грецькою вивчали польську та слов'янську мови. Першими керівниками львівської школи були Стефан Зизаній і грецький єпископ Арсеній. Опікунами школи були старшини братства. Найхарактернішою ознакою братської школи був її всестановий характер. Діяла початкова школа, а також вища школа. Деякі учні мешкали в бурсі, яка знаходилась при школі. При братствах були й школи вищого ступеня, учні яких називалися спудеями. Вони не тільки самі вчилися, але й займалися репетиторською чи навіть викладацькою діяльністю. Рівень освіти був настільки високим, що декого з них запрошували викладати грецьку, латинську та слов’янські мови до інших міст або призначали братськими проповідниками.
При братстві також діяла друкарня. Для високого рівня викладання потрібні були підручники. Школа ж в свою чергу приваблювала до друкарні освічених людей, які могли стати редакторами друкованих видань. В 1609 році у Львівській друкарні був виданий збірник “О воспитанії чад”, який крім практичних настанов доводив необхідність освіти, посилаючись на церковні авторитети, наприклад на Іоана Златоуста. Згодом тут друкувалися твори полемічної літератури.
Школа Успенського братства сприяла поширенню братських шкіл на території України. Засновуються школи в Стрию, Перемишлі, Бресті, Рогатині. В 1615 році засновується Київське Богоявленське братство і одночасно Київська братська школа, яка став “праматір’ю” майбутньої Києво-Могилянської Академії. Львівська братська школа надсилала в усі ці школи вчителів.
Після прийняття Берестейської унії братство починає боротися з унією всіма можливими засобами, гостро критикуючи тих, хто став на бік уніатів. Стефана Зизанія навіть було відлучено від церкви за “богохульні” твори проповіді. Братства були тієї культурною силою, яка підтримувала православну церкву весь час,поступове занепадання братств призвело до втрати православною церквою своїх позицій на західноукраїнських землях.