МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

Кафедра

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: «ОБЛІК І АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ»

Виконав:студент групи 3-ОА*

Онищук О.В.

Шифр:214

Перевірив

Київ-2014

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади бухгалтерського обліку та аналіз біологічних активів……………………………………………………………………………..

1.1.Сутність біологічних активів як економічної та обліково-аналітичної категорії……………………………………………………………………………

1.2.Класифікація біологічних активів…………………………………………….

Розділ 2. Організаційно-методологічні засади бухгалтерського обліку біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах………………..

2.1. Методологічні засади обліку біологічних активів………………………..

2.2.Оцінка біологічних активів………………………………………………….

Розділ 3. Удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу біологічних активів……………………………………………………………………………...

3.1. Рекомендації щодо удосконалення бухгалтерського обліку біологічних активів………………………………………………………………………………

3.2. Пропозиції з поліпшення методично-організаційних підходів до оцінки біологічних активів………………………………………………………………..

Висновок……………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………

Вступ

Одним з основних інформаційних джерел і дієвим важелем оперативного та стратегічного управління виробничо-господарською діяльністю аграрних підприємств є бухгалтерський облік біологічних активів. На початку 2009 р. вартість біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах України становила 7646 млн. грн., в т. ч. поточні – 4429 млн. грн., довгострокові – 3216 млн. грн. При цьому частка таких активів у загальній структурі активів сільськогосподарських підприємств склала 13 %. Облікова інформація про стан, рух і результати перетворень біологічних активів використовується при плануванні виробничо-торговельної діяльності господарств, нормуванні насіннєвого фонду і кормової бази, контролі за їх цільовим використанням. Бухгалтерський облік біологічних активів необхідний при виявленні внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Роль бухгалтерського обліку біологічних активів посилилась з набуттям чинності 1 січня 2007 р. національного П(С)БО 30 «Біологічні активи». Завдяки цьому біологічні активи виокремлено в окремий об’єкт обліку та впроваджено методологічні засади їх обліку, що відповідають нормам МСФЗ 41 «Сільське господарство».

Теоретичні та методологічні засади бухгалтерського обліку й аналізу оборотних і необоротних активів у контексті реформування національної системи обліку України досліджували провідні вітчизняні і зарубіжні вчені-економісти: А.С. Бакаєв, П.С. Безруких, Ф.Ф. Бутинець, В.Г. Гетьман, С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, Н.І. Дорош, Є.В. Калюга, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, Л.Г. Ловінська, П.Т. Саблук, Я.В. Соколов, В.В. Сопко, Л.К. Сук та ін. Методологію бухгалтерського обліку біологічних активів, запроваджену П(С)БО 30 «Біологічні активи», проблеми її практичного застосування, вплив на достовірність облікової інформації вивчали: Р.Є. Грачова, В.М. Жук, М.Г. Михайлов, В.Б. Моссаковський, М.Ф Огійчук, С.О. Олійник, О.М. Петрук, Н.Л. Правдюк, В.К. Савчук та ін.

Незважаючи на вагомі наукові напрацювання в частині бухгалтерського обліку й аналізу біологічних активів, залишається ще ряд теоретико-методологічних, практичних і організаційних проблем, які потребують подальшого ґрунтовного дослідження та практичного вирішення. Зокрема, відсутнє однозначне й вичерпне трактування обліково-аналітичної сутності біологічних активів, не повною мірою відпрацьовані теоретико-методологічні засади їх обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності. Потребує удосконалення й апробації на практиці методика оцінки біологічних активів, актуальним залишається уточнення та розширення класифікації таких активів, а також розробка методологічних засад аналізу їх динаміки та ефективності використання.

Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних засад бухгалтерського обліку та аналізу біологічних активів у сільському господарстві.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені такі завдання:

• розкрити сутність біологічних активів як економічної та обліково-аналітичної категорії;

• уточнити класифікацію біологічних активів для цілей бухгалтерського обліку;

• обґрунтувати теоретичні засади аналізу динаміки та ефективності використання біологічних активів;

• розкрити і критично оцінити методологічні засади бухгалтерського обліку біологічних активів;

• удосконалити організацію бухгалтерського обліку біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах;

• дослідити методичні підходи до оцінки біологічних активів;

• визначити напрями удосконалення бухгалтерського обліку біологічних активів;

• розробити рекомендації щодо удосконалення організаційно-методичних підходів до оцінки біологічних активів;

• сформулювати методичні підходи до аналізу ефективності використання біологічних активів.

Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку біологічних активів, господарських операцій щодо їх біологічних перетворень, формування та використання в сільськогосподарських підприємствах України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і організаційних засад бухгалтерського обліку та аналізу біологічних активів.

Розділ 1. Теоретичні засади бухгалтерського обліку та аналіз біологічних активів

1.1.Сутність біологічних активів як економічної та обліково-аналітичної категорії

Відповідно до п. 4 П(С)БО 30, біологічним активом є тварина або рослина, яка у процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові БА, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Основними умовами визнання біологічних активів або сільськогосподарської продукції є ймовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та можливість достовірної оцінки їхньої вартості. Біологічний актив визнається запасом, якщо він не використовується у сільгоспдіяльності та утримується для продажу або напрям його використання підприємством не визначено. Якщо ж він використовується в іншій діяльності, ніж сільськогосподарська, та очікуваний строк його використання більший від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), то такий актив визнається основним засобом. Також слід звернути увагу на п. 2.3 Методрекомендацій, де зазначено: біологічний актив, визнаний активом у результаті минулих подій, стосовно якого є ймовірність того, що підприємство не отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з його використанням, у звітному періоді активом не визнається, а його вартість відноситься до інших витрат операційної діяльності. Біологічні активи поділяються на поточні (рах. 21 «Поточні біологічні активи») та довгострокові (рах. 16 «Довгострокові біологічні активи»).

1.2.Класифікація біологічних активів

Сільське господарство є особливою сферою виробничої діяльності,оскільки в процесі виготовлення готової продукції, поряд з фінансовими, матеріально-технічними та трудовими ресурсами, використовуються ще йприродні ресурси: земля та живі організми.

Порядок обліку і аналізу наявності та руху таких ресурсів доситьскладний, адже вони постійно змінюються - рослини проходять певні фазирозвитку, тварини набирають вагу, набувають вікової зрілості і т.ін. Процес якісних і кількісних змін таких активів отримав назву біологічних перетворень.

3 1 січня 2007 року було введено в дію П(С)БО 30 "Біологічні активи", згідно з якими тварини або рослини, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди визначені як біологічні активи . Тобто біологічним активом може бути будь-яка тварина чи рослина, яка утримується або вирощуєтьсяна підприємстві.

Відповідно до МСБО 41 "Сільське господарство" визнання та облік

біологічних активів починається, коли підприємство отримує контроль над

активом або пов'язаними з ним майбутніми економічними вигодами та може

надійно оцінити його собівартість або справедливу вартість .

В методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку активів зазначено,що біологічний актив визнається активом, якщо:

- підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності набіологічний актив;

- підприємство здійснює управління біологічним активом та контроль зайого використанням;

- є впевненість, що підприємство отримає в майбутньому економічнівигоди,пов'язані з його  використанням у сільськогосподарській діяльності;

- вартість біологічного активу може бути достовірно визначена .

Залежно від напряму та строку використання біологічні активи відносять до необоротних активів (довгострокові та незрілі довгострокові біологічні активи рослинництва і тваринництва) або до оборотних активів (поточні біологічні активи рослинництва і тваринництва).

Інформація про оборотні біологічні активи накопичується на активному рахунку 21 "Поточні біологічні активи" по таких субрахунках:

211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою

вартістю";

212 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою

вартістю";

213 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною

вартістю".

Для аналізу необхідна більш детальна інформація, яку забезпечує належнимчином організований аналітичний облік за видами сільськогосподарських рослин та тварин або однорідними групами біологічних активів. Найбільш прийнятною є побудова аналітичного обліку за видами культур з поділом на сорти (репродукції) та видами тварин в розрізі статево-вікових груп, що забезпечить легкість та зручність при аналізі та калькулюванні собівартості кожного виду продукції, а також при визначенні ефективності вирощування (утримання) тієї чи іншої культури чи виду тварин.

Щодо організації оперативного аналізу біологічних активів, доцільно

виділити такі напрями як поточний аналіз (за день, тиждень, декаду, місяць, квартал), поопераційний (за окремими технологічними операціями з вивченням їх планової та фактичної послідовності і тривалості, а також вченням їх планової та фактичної послідовності і тривалості, а також строків виконання), та ситуаційний (у разі виникнення непередбачених ситуацій). Це забезпечить можливість виявлення небажаних процесів і вживання запобіжних заходів, від своєчасності яких залежать кінцеві показники використання біологічних активів у господарській діяльності.

Методологія обліку основних засобів у всіх галузях економічної діяльності єдина. Особливістю сільського господарства є те, що для нього характерна наявність довгострокових біологічних активів, які є складовою необоротних активів, тому розглянемо детальний їх облік.

В обліку також виділяють довгострокові та незрілі біологічні активи рослинництва, тваринництва. У кожній із цих груп можуть бути активи, оцінені за справедливою і за первісною вартістю.

Довгострокові біологічні активи рослинництва включають багаторічні насадження: насіннячкові культури, кісточкові культури, ягідники, виноградники, плантації хмелю. До довгострокових біологічних активів тваринництва відносять основне стадо тварин: корови, бики-плідники, свиноматки, хряки, вівцематки, барани-плідники.

До довгострокових біологічних активів відносять біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців, зокрема багаторічні насадження (сади, виноградники, ягідники), доросла робоча, продуктивна худоба.

Порядок оформлення первинних документів з обліку біологічних активів викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, які затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 21 лютого 2008 р. № 73.

До довгострокових біологічних активів рослинництва належать штучні багаторічні насадження: плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева, чагарники, кущі тощо); виноградники; багаторічні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження; сади, дерева в лісі (лісовий масив).

До основних видів плодоносних плодово-ягідних та виноградних багаторічних насаджень належать:

- плодові насадження зерняткові (яблуня, груша, айва);

- плодові насадження кісточкові (слива, вишня, абрикос тощо);

- плодові насадження горіхоплідні (грецький горіх, фундук, мигдаль тощо);

- ягідні насадження (суниця, полуниця, смородина, аґрус, чорноплідна горобина тощо);

- виноградні насадження;

- плантації хмелю.

Молоді насадження до початку плодоношення належать до незрілих довгострокових біологічних активів. Переведення їх до групи зрілих довгострокових біологічних активів відбувається згідно з листом Державного комітету України з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості від 24 лютого 1997 р. № 11/02-460, який передбачає такі терміни переведення молодих насаджень (незрілих біологічних активів) до складу плодоносних (зрілих довгострокових біологічних активів):

- яблуня, груша (підщепа сильноросла крона округла) - 7-8 років від посадки;

- яблуня, груша (підщепа середньоросла, крона округла або плоска) - 6 років від посадки;

- яблуня, груша (підщепа слаборосла, крона плоска) - 5 років від посадки;

- вишня, персик - 5 років від посадки;

- слива, черешня, абрикос - 6 років від посадки;

- горіх грецький - 8 років від посадки;

- суниця - 2 роки від посадки;

- малина, малина на шпалері - 3 роки від посадки;

- смородина, аґрус, виноград - 4 роки від посадки.

Введення багаторічних насаджень в експлуатацію здійснюється комісією, що призначається керівником підприємства, та оформляється Актом №_приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма № ДБАСГ-1). Складається цей документ декілька разів, а саме:

- при збільшенні вартості незрілих довгострокових біологічних активів на суму понесених витрат, пов'язаних з біологічними перетвореннями (після закінчення посадкових робіт та щорічного зростання вартості молодих насаджень на суму витрат з їх вирощування);

- при досягненні насадженнями віку ефективного їх використання і зарахуванню їх до складу довгострокових біологічних активів рослинництва.

В Акті наводяться такі відомості: найменування насаджень, їх оцінка, порода, вид і сорт, назва або номер ділянки, площа, рік посадки, довжина насаджень у погонних метрах, порода, сортовий склад і кількість дерев, чагарників плодово-ягідних насаджень, приводиться схема посадки. При складанні Акта за незрілими довгостроковими активами до досягнення продуктивного віку вони оцінюються за сумою витрат, понесених на їх закладку та вирощування. При їх переведенні у відповідну групу зрілих довгострокових біологічних активів вартість таких активів переоцінюється до справедливої вартості, зменшеної на витрати на місці продажу, якщо їх можна достовірно визначити. Якщо справедливу вартість неможливо визначити, вони можуть оцінюватися та обліковуватися за початковою вартістю.

Незрілі довгострокові біологічні активи об'єднуються в одну групу і обліковуються окремо у складі довгострокових біологічних активів.

Формування основного стада тварин оформляється Актом №__ приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин) (форма № ДБАСГ-2). Акт застосовується у випадках оформлення переведення тварин в основне стадо. Акт складає зоотехнік, завідувач фермою або бригадир у день формування основного стада. В ньому зазначають облікові групи - з якої і в яку переведені тварини, інвентарний номер, кличку, стать, масть та інші особливості, час народження, кількість голів, вагу, балансову вартість, прізвище, ім'я, по батькові особи, за якою закріплені прийняті тварини. Правильність здійснення цих господарських операцій підтверджує своїм підписом особа, яка прийняла тварин під свою матеріальну відповідальність. Належно оформлені Акти підписують керівник структурного підрозділу, завідувач ферми підприємства та використовують для обліку тварин у Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12) і для зоотехнічного обліку. В кінці місяця акти разом із Звітом про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13) передають у бухгалтерію підприємства, де їх використовують для відображення операцій щодо руху тварин у реєстрах бухгалтерського обліку. Для визначення непридатності багаторічних насаджень і встановлення неможливості та/або неефективності їх використання, а також для оформлення документації на списання багаторічних насаджень створюється комісія наказом керівника підприємства, яка складається з голови комісії (керівника або його заступника) та членів (головного бухгалтера або його заступника; осіб, на яких покладено відповідальність за збереження майна; працівників інженерних, технічних, технологічних та інших служб підприємства, які добре знають об'єкт основних засобів). Комісія: - проводить інвентаризацію багаторічних насаджень, які пропонуються до списання, та за її результатами складає акт за встановленою формою;

- встановлює економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання багаторічних насаджень; - встановлює конкретні причини списання багаторічних насаджень; - встановлює можливість використання окремих матеріалів знищених багаторічних насаджень і забезпечує контроль за проведенням їх оцінки; - складає Акт №_на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) (форма №ДБАСГ-3). В Акті (форма № ДБАСГ-3) вказують дані, які характеризують об'єкт, а саме: рік закладання багаторічних насаджень; первісну вартість (переоцінку); суму нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку; причини списання; економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення активів. Протокол засідання комісії, акт інвентаризації та Акт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва затверджує керівник підприємства. Процедура ліквідації багаторічних насаджень внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) розпочинається за наявності відповідних висновків: - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України, підтверджених Торгово-промисловою палатою України; - про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішенням Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повеней, пожежі та інших видів стихійного лиха, підтверджених рішеннями Президента України; - підтверджених висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини (висновки наукових закладів та проектних організацій "Укрдіпросад", довідки Центрів з гідрометеорології та інші підтверджуючі документи). За наявності зазначених документів, а також погодження комісії зі списання багаторічних насаджень Міністерства аграрної політики України (якщо власником багаторічних насаджень є державне підприємство) підприємство має право списувати загиблі насадження. Процедура списання багаторічних насаджень оформлюється Актом на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) (форма № ДБАСГ-3). Вибракування продуктивної та робочої худоби, інших видів тварин відбувається при втраті ними господарсько-корисних якостей: значному зниженні продуктивності, втраті племінної або робочої цінності, захворюванні невиліковними хворобами, а також внаслідок травматичних наслідків, старості або недостатньої розвиненості на підставі Акта №__ на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (форма № ДБАСГ-4). Для визначення непридатності тварин до подальшого використання, а також для складання необхідної документації утворюються постійно діючі комісії, які проводять безпосередній огляд тварин основного стада, призначених до списання і встановлюють причини, що зумовили їх списання. Комісія складає Акт із зазначенням клички (інвентарного номера) тварини, породи, батьків, живої маси на дату вибракування, стану вгодованості, причин вибракування та визначає подальше використання тварин, вибракуваних з основного стада. Біологічні активи, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, понесених підприємством для їх одержання, доведення до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості. Первісною вартістю біологічного активу, переведеного до складу довгострокових біологічних активів із поточних біологічних активів, є його справедлива вартість. Витрати на придбання та формування довгострокових біологічних активів відображаються в обліку капітальних інвестицій за дебетом субрахунку 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Оприбутковують довгострокові біологічні активи записом за дебетом рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" і кредитом субрахунку 155 (табл. 6.13) на підставі актів і документів з придбання активів. Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, відображають за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу. За ними нараховують амортизацію аналогічно до інших основних засобів. На суму амортизації роблять запис: дебет рахунку 23 "Виробництво" і кредит субрахунку 134 "Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів". За довгостроковими біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю, амортизацію не нараховують. Зміну їх справедливої вартості відображають за дебетом (збільшення) і за кредитом (зменшення) рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" в кореспонденції з субрахунками 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю" (дооцінка активів) і 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю" (уцінка активів). Реалізовані довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю, списують так: дебет субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" і кредит рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" - на вартість активу; дебет рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і кредит субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" - на суму доходу (виручки) від реалізації; дебет субрахунку 701 і кредит рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" - на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Реалізацію та ліквідацію довгострокових біологічних активів, які оцінюються за первісною вартістю, відображають на бухгалтерських рахунках аналогічно до інших основних засобів.

Розділ 2. Організаційно-методологічні засади бухгалтерського обліку біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах