- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- •Охорона праці
- •Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Лекція 1
- •Законодавча та нормативна база про охорону праці
- •. Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- •1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.3. Гарантії прав на охорону праці
- •1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- •1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.3.4. Охорона праці жінок
- •1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.4.1. Загальні положення
- •1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- •1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- •1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- •1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- •Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- •2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- •2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 3
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці
- •3.1. Організація охорони праці
- •3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- •3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- •3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- •За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •3.1.4. Фінансування охорони праці
- •3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- •4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- •Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- •Наслідки травматизму і професійних захворювань
- •Методи аналізу травматизму
- •Коефіцієнт частоти травматизму:
- •Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- •4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- •4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- •4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- •Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- •4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- •4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.2.7. Розслідування та облік аварій
- •Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- •5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- •5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- •5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- •5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- •5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- •5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- •5.5. Вібрація
- •5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- •5.6.1. Дія шуму на організм людини
- •5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- •5.6.3. Нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- •5.6.4. Інфразвук
- •5.6.5. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- •Тема 3. Основи техніки безпеки
- •Лекція 6
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- •Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- •6.1.1. Безпека технологічного процесу
- •6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- •7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- •7.2. Електробезпека
- •7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- •7.2.2. Причини ураження струмом
- •7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- •7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- •7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- •2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- •1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- •Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- •7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •Тема 4. Пожежна безпека
- •Лекція 8
- •Основи пожежної безпеки
- •8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- •8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •8.3. Основні причини пожеж
- •8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- •8.4.2. Етапи та класи пожеж
- •8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •8.7. Система попередження пожеж
- •8.8. Система протипожежного захисту
- •8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- •8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- •8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •8.9. Система організаційно-технічних заходів
- •8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •8.9.2. Державний пожежний нагляд
- •Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Конспект лекцій
7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
Вантажні і транспортувальні роботи в процесі будь-якого виробництва мають достатньо велику питому вагу. Переміщення вантажів часто супроводжується необхідністю застосовувати важку фізичну працю, а іноді пов'язане ще й зі значним ризиком, особливо, коли роботи виконуються з небезпечними вантажами.
Вантажі за характером небезпеки при їх транспортуванні поділяються на 4 групи:
1 – малонебезпечні (плоди, овочі, продукти харчування, будівельні матеріали тощо);
2 – небезпечні за своїми розмірами (великогабаритні та багатотонні конструкції, труби великої довжини та ін.);
3 – вантажі, що пилять, димлять або перебувають в гарячому стані (вапно, крейда, асфальт, бітум, цемент насипом і т. п.);
4 – небезпечні за своїми властивостями: вибухівка, бензин, газ та ін. (вони, в свою чергу, згідно з ГОСТ 19433-81, поділяються ще на 9 класів (вибухові; стиснені, зріджені або розчинені гази; пожежонебезпечні; отруйні, інфекційні; високотоксичні; радіоактивні тощо). Небезпечні вантажі повинні маркуватися спеціальними знаками безпеки, що мають форму квадрата, поділеного тонкою горизонтальною лінією на два прямокутні трикутники і окантованого чорною рамкою. У верхньому трикутнику зображується знак небезпеки (вогонь, вибух, символ радіоактивності тощо), в нижньому - напис про небезпечність вантажу та номер класу небезпеки за властивостями. При проведенні робіт з такими вантажами треба бути особливо обережним та ретельно дотримуватися правил безпеки.
За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії:
масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні;
масою від 80 до 500 кг;
масою понад 500 кг.
Кодексом законів про працю України та нормами, затвердженими МОЗ України, встановлені граничні норми піднімання та переміщення вантажів однією людиною залежно від статі та віку: для чоловіків віком 18 років і старших – 50 кг (допускається до 80 кг при одноразовому перенесенні на відстань по горизонталі до 25 м, за умови, що вантаж укладається на спину і знімається іншими вантажниками); для жінок старших за 18 років – 7 кг, при постійній роботі й 10 кг 2 рази на годину при чергуванні з іншою; для юнаків і дівчат 16−17 років –14 кг та 7, а для 17−18 літніх – 16 та 8 відповідно. Ці норми є обов’язковим заходом, що захищає працівника від надмірної втоми і перевтоми при виконанні тяжких вантажних робіт.
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентарю, інструктує робітників, пояснюючи їм їхні обов’язки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням засобів малої механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання технологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішуються знаки безпеки. Для штучних вантажів застосовуються піддони, контейнери, пакетоформувальні засоби, а для сипких –пневмотранспорт, що виключає забруднення повітря. При виникненні небезпечної ситуації особа, відповідальна за проведення робіт, повинна вжити запобіжних заходів або припинити їх.
Вибір підйомних засобів залежить від характеру технологічного процесу, виду і маси переміщуваних вантажів, виду тари та ін. Під час улаштування, установки і експлуатації підйомного обладнання необхідно керуватися галузевими правилами техніки безпеки і виробничої санітарії «Положенням про нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією піднімальних споруд на підприємствах», «Правилами улаштування і безпечної експлуатації ліфтів», «Правилами улаштування і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів», а також виконувати вимоги безпеки, викладені в стандартах і технічних умовах на дане обладнання. Виробничі підприємства є власниками підіймального обладнання. Але технічне обслуговування його і нагляд за ним виконує за договором, як правило, спеціалізована організація.
Майданчики, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати рівне та тверде покриття або твердий ґрунт, мати ухил не більше 5°, а також природне і штучне освітлення.
До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення.
У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.
Правила складування вантажів: висота штабеля не повинна перевищувати 6 м для нерозбірної тари і 4,5 м – для складаної тари;
3 м − для вантажів у ящиках при ручному навантаженні та 6 м − при механізованому.
Ширина головного проходу в закритих складах повинна бути не менше 3 м. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт із вантажами третьої та четвертої груп необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
