- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- •Охорона праці
- •Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Лекція 1
- •Законодавча та нормативна база про охорону праці
- •. Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- •1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.3. Гарантії прав на охорону праці
- •1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- •1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.3.4. Охорона праці жінок
- •1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.4.1. Загальні положення
- •1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- •1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- •1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- •1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- •Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- •2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- •2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 3
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці
- •3.1. Організація охорони праці
- •3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- •3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- •3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- •За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •3.1.4. Фінансування охорони праці
- •3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- •4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- •Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- •Наслідки травматизму і професійних захворювань
- •Методи аналізу травматизму
- •Коефіцієнт частоти травматизму:
- •Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- •4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- •4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- •4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- •Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- •4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- •4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.2.7. Розслідування та облік аварій
- •Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- •5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- •5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- •5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- •5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- •5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- •5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- •5.5. Вібрація
- •5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- •5.6.1. Дія шуму на організм людини
- •5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- •5.6.3. Нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- •5.6.4. Інфразвук
- •5.6.5. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- •Тема 3. Основи техніки безпеки
- •Лекція 6
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- •Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- •6.1.1. Безпека технологічного процесу
- •6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- •7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- •7.2. Електробезпека
- •7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- •7.2.2. Причини ураження струмом
- •7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- •7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- •7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- •2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- •1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- •Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- •7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •Тема 4. Пожежна безпека
- •Лекція 8
- •Основи пожежної безпеки
- •8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- •8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •8.3. Основні причини пожеж
- •8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- •8.4.2. Етапи та класи пожеж
- •8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •8.7. Система попередження пожеж
- •8.8. Система протипожежного захисту
- •8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- •8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- •8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •8.9. Система організаційно-технічних заходів
- •8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •8.9.2. Державний пожежний нагляд
- •Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Конспект лекцій
5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх у рот забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим чи іншим шляхом в організм, можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають у результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване «депо» і затримуватись в ньому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), а й викликати «накопичення» функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
У санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил.
Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
− загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
− подразнюючі (фіброгенної) дії, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон);
− сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);
− канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);
− мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
− що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).
Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій шкідливих речовин, наприклад, за переважаючою дією на певні органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові, ниркові), за основною шкідливою дією (задушливі, подразнюючі, нервові), за величиною середньосмертельної дози.
Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий виробничий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, текстильної промисловості, сільського господарства.
Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій в легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функцію органа.
Вражаюча дія пилу в основному визначається дисперсністю (розміром частинок пилу), їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею.
Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, у першу чергу пневмоконіози.
Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин, в тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи «незалежною».
На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі і небезпечні фактори. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.