2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва

Проектування виробничих об’єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об’єктів проводиться за участю представників професійних спілок.

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримі­нальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни, за невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків, у тому числі в галузі охорони праці, полягає в тому, що винний працівник вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв’язку з накладеним на нього дисциплінарним стягненням.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці або їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів дер­жавного нагляду за охороною праці їх повноважень. Перелік основних повноважень посадових осіб цих органів міститься у ст. 45 Закону України «Про охорону праці».

КЗпП України встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який ко­ристується правом прийняття на роботу (обрання, призначення на посаду, затвер­дження на посаді) цього працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну від­повідальність за статутами і положеннями та іншими актами законодавства про дис­ципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, яким підпо­рядковані органи, уповноважені приймати на роботу.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним ор­ганом безпосередньо за виявленням проступка, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тим­часовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стяг­нення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступка.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен отримати від винного працівника письмових пояснень. Закон не вста­новлює строку, протягом якого працівник має подати пояснення. Бажано, щоб орієн­товні строки для подання пояснень були передбачені в колективному договорі, а конкретні строки, залежно від обставин вчинення проступка, встановлювала служ­бова особа, що має право накладення дисциплінарних стягнень. У разі неодержання від працівника пояснень у визначений йому строк дисциплінарне стягнення може бути накладене на підставі тих матеріалів, що є на підприємстві.

В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це має бути складений акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що бу­ли свідками цієї відмови.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців регламентується ст. 130-138 КЗпП України та іншими нормативними актами, що стосуються цієї відпові­дальності у трудових відносинах. Притягнення працівника до кримінальної, адмініс­тративної чи дисциплінарної відповідальності за дії, якими заподіяно шкоду, не зві­льняє його від матеріальної відповідальності.

Повна матеріальна відповідальність працівника передбачена статтею 134 КЗпП України й у випадках, зокрема, заподіяння шкоди у нетверезому стані, при умисному знищенні, зіпсутті матеріалів, виробів, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих працівникові в користування, коли шкоду за­вдано не при виконанні своїх трудових обов’язків.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці передбачена статтями 135, 218, 219 і 220 КК України. Стаття 135 містить у собі загальне поняття складу та суб’єкта злочину. Суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа.

Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це пору­шення створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян.

Злочином, передбаченим ст. 218 КК України, є порушення правил безпеки гірни­чих робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров’ю людей або завідомо могло спричи­нити людські жертви чи інші тяжкі наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Запитання для самоперевірки засвоєння матеріалу лекції:

1. Які органи здійснюють державне управління охороною праці?

2. Назвіть завдання, функції та права Державного коміте­ту з нагляду за охороною праці.

3. Які завдання та функції управління охороною праці?

4. Охарактеризуйте сутність соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, які спри­чинили втрату працездатності.

5. Які функції профспілок у галузі охорони праці?

6. Як здійснюється взаємодія місцевих органів виконавчої влади з територіальними управліннями Держ­наглядохоронпраці?

7. Назвіть основні функції управління охороною праці.

8. Як і за чий рахунок здійснюється фінансове забезпечення заходів з охорони праці?

9. Які повноваження міністерств та центральних органів виконавчої влади щодо поліпшення умов та охорони праці?

Основна л-ра: [1, 2, 3].

Додаткова л-ра: [1, 2, 4].