1.3 Система показників та особливості їх оцінки в рентабельності підприємства.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства (рис.1.2).

Рис. 1.2 Показники рентабельності продукції

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал (рис.1.3).

Рис. 1.3 Показники рентабельності капіталів

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестований капітал; власників та засновників - доходність акцій.

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям (рис. 1.4).

Рис. 1.4 Фактор на залежність показників рентабельності

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис.1.5).

Рис. 1.5 Показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Дані показники дають уяву про ступінь важливості для підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "готівковості", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типа виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Основні показники рентабельності:

• Рентабельність продукції;

• Рентабельність продаж;

• Рентабельність активів;

• Рентабельність текучих активів;

• Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції:

(1.7)

Де, Рпр - рентабельність продукції;

Пр - прибуток від реалізації продукту;

С – повна собівартість реалізації продукції.

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж:

(1.8)

Де, RОS- рентабельність продаж;

В- виручка від реалізації без податків, включених до ціну продукції.

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів:

(1.9)

Де, RОА- рентабельність активів;

Пч- чистий прибуток;

Аср- середня величина активів за певний період.

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і залученого.

4. Рентабельність поточних активів:

(1.10)

Де, Рта- рентабельність поточних активів;

Ат.ср- середня величина поточних активів підприємства.

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу :

(1.11)

Де, RОЕ- рентабельність власного акціонерного капіталу;

Кс- середня величина власного капіталу підприємства.

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства.

Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.

В ринковій економіці приділяється велике значення порівнянням прибутку з прибутко-утворюючими факторами і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками:

• По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

• По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;

• По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.

Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра об'єднує три основним класи показників (табл. 1.1)

1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу).

2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів.

3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів.

Система фінансових коефіцієнтів рентабельності Таблиця 1.1

Основні класи показників рентабельності	Фінансові коефіцієнти рентабельності
1	2
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)	1.1. Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку 1.2.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної) діяльності 1.3.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства 1.4.Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку 1.5.Коефіцієнт критичної рентабельності
2.Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів	2.1.Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів 2.2.Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал 2.3.Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал
3.Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів	3.1.Коефіцієнт рентабельності відбору 3.2.Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу 3.3.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 3.4.Коефіцієнт обслуговування боргу

Розділ ІІ ОЦІНКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДАРНИЦЬКОГО ДЕПО «ТЧ-9»

2.1 Характеристика Дарницького депо «ТЧ-9»

Локомотивне депо «Дарниця» (ТЧ-9) — одне з 9 основних локомотивних депо Південно-Західної залізниці. Розташоване на однойменній станції. Засноване 1932 року при залізничній станції Дарниця, відкритій ще 1902 року. Локомотивне депо є структурним підрозділом Південно-Західної Залізниці - філія Укрзалізниці (Державної адміністрації залізничного транспорту України), які по відношенню до локомотивного депо є вищим органом управління .

У своїй діяльності Локомотивне депо керується чинним законодавством України, наказами, вказівками та іншими нормативними актами Міністерства інфраструктури, корпоративними та іншими актами «Укрзалізниці», Положенням Південно-Західної залізниці.

Локомотивне депо здійснює свою діяльність у сфері планово-попереджувального ремонту локомотивів для виконання обсягів перевезень вантажів і пасажирів тяговим рухомим складом середнього і капітального ремонту моторно-рейкового транспорту і колійної техніки . Локомотивне депо має поточний рахунок у банку, печатку із своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

Локомотивне депо по поточному рахунку в межах наявних коштів може проводити наступні операції:

• з виплати заробітної плати , прирівняних до неї платежів і премій, по перерахуванню прибуткового податку та інших утримань із заробітної плати;

• з видачі в установленому порядку грошових коштів на службові відрядження;

• за розрахунками від свого імені за послуги зв'язку та автотранспорту, канцтовари та інші господарські витрати;

• оплата місцевих та регіональних податків і зборів;

• використання коштів на невідкладні потреби;

• плану фінансування.

Повне офіційне найменування: Локомотивне депо Дарниця Південно-Західної Залізниці (ТЧ-9). Скорочена телеграфне найменування: ТЧ- 9. Місце розташування: Україна, 02099, м. Київ, вул. Машиністівська, 10.

Локомотивне депо здійснює такі види діяльності:

• всі види ремонту локомотивів, моторвагонного рухомого складу, колійних машин, кранів на залізничному ходу, важкої колійної техніки;

• транспортні послуги ;

• будівництво;

• виробництво товарів народного споживання;

• надання платних послуг населенню ;

• інші , не заборонені законодавством України , види діяльності .

Основними завданнями Локомотивного депо є:

• своєчасне задоволення потреб у перевезенні вантажів і пасажирів, при повній їх безпеки і високому рівні обслуговування, дотримання технічно обґрунтованих встановлених норм видачі локомотивів (складів електро і дизель поїздів) та локомотивних бригад, забезпечення мінімальних витрат на виконання перевізного процесу;

• виробництво технічного обслуговування і ремонту локомотивів, моторвагонного рухомого складу, моторно-рельсового транспорту, шляхових машин у відповідності з діючими правилами і встановленими філією завданнями; моторно-вагонного рухомого складу, моторно-рейкового транспорту, шляхових машин у відповідності з діючими правилами і встановленими Філією завданнями;

• впровадження раціональних режимів водіння поїздів з дотриманням встановлених часів ходу;

• забезпечення технічно справного стану вантажопідіймальних кранів на залізничному ходу та стійкої роботи їх в експлуатації розвиток, утримання в справному стані та раціональне використання деповських облаштувань і обладнання, впровадження новітніх досягнень науки і техніки, передового досвіду, максимальне використання виробничих потужностей, підвищення рівня механізації трудових процесів;

• забезпечення безпеки руху поїздів, таке виконання Правил технічної експлуатації залізниць України, наказів, вказівок і інструкцій Міністерства інфраструктури, «Укрзалізниці», начальника філії, розробка і здійснення заходів з попередження аварій, аварій та випадків браку в роботі;

• здійснення заходів з охорони природи і охорони праці;

• надання платних послуг населенню і виробництво товарів народного споживання;

• розрахунок кошторисів витрат ( калькуляцій ) на роботи, на випуск продукції, надання послуг юридичним та фізичним особам;

• здійснення інших заходів, спрямованих на збільшення доходів Локомотивного депо.

Для вирішення покладених завдань Локомотивне депо забезпечує:

• розробку планів економічного і соціального розвитку локомотивного депо;

• виконання програми поточного обслуговування та планово-попереджувального ремонту рухомого складу відповідно до діючих нормативів;

• вдосконалення економічної роботи в умовах ринкових відносин, ефективне використання та збереження майна Локомотивного депо;

• раціональне витрачання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів;

• виконання вимог екологічної безпеки та охорони здоров'я населення, проведення заходів з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, ліквідацію наслідків аварій, шкідливого впливу на навколишнє середовище;

• зміцнення державної і трудової дисципліни, ефективну кадрову політику, підвищення кваліфікації кадрів;

• організацію праці, заробітної плати та соціальний захист працівників на основі єдиної політики, що проводиться в «Укрзалізниці», галузевої тарифної угоди та колективного договору, впровадження, галузевих і міжгалузевих норм праці та систем матеріального стимулювання в залежності від місцевих умов, виконання трудового законодавства;

• поліпшення умов праці та попередження виробничого травматизму, виконання правил і норм з охорони праці і техніки безпеки, підвищення культури виробництва;

• надання сприяння торговельному, побутового обслуговування працівників Локомотивного депо та членів їх сімей;

• проведення робіт з мобілізаційної підготовки та цивільної оборони Локомотивного депо і заходів щодо захисту державних секретів України.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності Локомотивного депо, Філія наділяє його необхідними основними фондами, оборотними коштами. Все майно Локомотивного депо не має права самостійно розпоряджатися майном, переданим йому в користування , в тому числі здавати його в оренду , передавати у тимчасове користування без погодження з Філією. Фінансування Локомотивного депо здійснюється Філією відповідно до затверджених планів, кошторисами, платіжними балансами в порядку, встановленому «Укрзалізницею». При економії фактичних витрат Локомотивне депо отримує додаткове мотиваційне фінансування, величина якого визначається Філією.

Доходи від підсобно-допоміжної діяльності Локомотивного депо , отримані в результаті провадження господарської діяльності, повністю або частково залишаються в його розпорядженні в порядку, встановленому «Укрзалізницею».