Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Константинов / Цивільний захист

.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
33.59 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного та дистанційного навчання

Контрольна робота

з дисципліни «Цивільний захист»

Варіант №07

Виконав: студент ДЗ-501Сз групи V курс

спеціальності 7.03060104 «Менеджмент ЗЕД»

Констянтинов І.Г.

Номер залікової книжки №131507

Київ 2014р.

ЗМІСТ

  1. З яких складових складається прямий збиток ………………………………3

  2. Задача…………….…………………………………………………………….9

Список використаних джерел……………………………………………………...10

  1. З яких складових складається прямий збиток

Поняття про збиток, як результат прояву небезпек. Аналіз впливу різних природних явищ на людину, суспільство й об'єкти матеріальної культури, аварій у сфері виробничої діяльності сус­пільства свідчать, що вини часто супроводжуються людськими жертвами. До того ж, можуть завдавати шкоди здоров'ю людей, довкіллю, значні матеріальні втрати і порушувати умови життя населення, тобто утворювати сукупний соціально — економічний збиток. У загальному випадку до економічних наслідків небезпе­чних подій належать: скорочення основних виробничих потуж­ностей у результаті їх повного або часткового руйнування, втрати об'єктів соціально — культурної сфери, вилучення з господарсь­кого обороту с/г, лісових і водяних угідь, скорочення трудових ресурсів і робочої сили; зниження рівня життя населення, непря­мі збитки і збитки втраченої вигоди в сфері матеріального вироб­ництва і послуг, витрати суспільства на ліквідацію їхніх наслідків тощо. Економічний збиток диференціюється на прямий, посеред­ній, збиток від втраченої вигоди, витрати на ліквідацію наслідків небезпечних ситуацій.

Прямі збитки - пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних фінансових втрат.

Прямий збиток складається з господарського і демографічно­го. Елементи прямого господарського збитку: руйнування буди­нків культурно — побутового призначення, виробничих, адміні­стративних господарських будинків і споруд, вихід з ладу транспортних засобів, верстатів, устаткування; втрата запасів сировини і матеріалів, готової продукції, сільськогосподарсь­ких, лісових, водяних угідь; зниження обсягу виробництва. Елементи прямого демографічного збитку: зменшення трудових ресурсів за рахунок загибелі населення, міграційного відтоку з зони НС, скорочення робочої сили внаслідок тимчасової втрати працездатності.

Складові соціальних та економічних збитків від надзвичайних ситуацій. Збитки від НС можуть бути пов’язані з утратою життя та здоров’я людей, руйнуванням і знищенням основних фондів, майна, втратою продукції внаслідок припинення виробництва, зі шкодою від забруднення поверхні землі, ґрунтів, води, атмосфери тощо.

Склад збитків залежить від типу і виду НС, її територіального поширення.

Оцінювання економічних збитків від упливу НС проводять на основі фактичних втрат або за прогнозом, залежно від очікуваних ступеня руйнування міста (об’єктів) і втрат населення (виробничого персоналу).

Надзвичайні ситуації будь-якого типу та виду на об’єктовому рівні завжди мають такі складові збитків:

1) збитки від втрат життя та здоров’я населення (Нр);

2) збитки від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти – руйнування основних фондів, утрати готової продукції, сировини та іншого майна (Мр);

3) збитки від недовироблення продукції внаслідок порушення виробництва (Мп).

Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення (Фв). Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються з прямих (Фпв) і непрямих (Фнв) збитків:

Фв = Фпв + Фнв.

До прямих відносять збитки від повного або часткового руйнування та пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення.

Прямі збитки від повного чи часткового руйнування основних виробничих фондів розраховують виходячи із утрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартості з урахуванням амортизації.

Прямі збитки від пошкодження основних фондів (Фпв) обчислюють за формулою

де Рі – зменшення балансової вартості i-го виду основних виробничих фондів у результаті повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексацій; Кіа – коефіцієнт амортизації i-го виду основних виробничих фондів; n – кількість видів основних виробничих фондів; Рmin – мінімальні ремонтні та інші витрати, потрібні для поновлення повного функціонування виробничих об’єктів, які зазнали пошкоджень та руйнувань в результаті НС (якщо поновлення передбачене), визначають відповідно до встановленого визначення вартості будівництва.

Непрямий збиток утворюється в результаті дії вторинних вра­жаючих чинників НС. До елементів непрямого збитку належать: економічні втрати суб'єктів господарської діяльності, списання, як безнадійної, кредиторської заборгованості потерпілих від НС підприємств, компенсації, матеріальна допомога й інші однора­зові виплати потерпілим, додаткові витрати, що пов'язані зі змі­ною маршрутів транзитних транспортних потоків. Збиток від втраченої вигоди відбивається у недоодержанні прибутку чи очі­куваних результатів у зв'язку зі зривом виробничих програм, програм розвитку виробництва і сфери послуг.

Витрати на ліквідацію HC та її наслідків поділяються на:

ліквідацію HC (передислокацію сил та засобів, витрату за­пасів, додаткові виплати залученим до ліквідації HC, медичну допомогу тощо);

відновлення OE і населення (медичну і психологічну реабі­літацію, санаторно — курортне лікування тощо).

Екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю людей, з одного боку, і з загрозою стану життєвого середовища, з іншого, характеризуються як однаковими, так і різними ознака­ми. Вони можуть походити від джерел безупинної або разової дії. Джерелами безупинної дії є шкідливі викиди від стаціонарних установок та транспортних систем, результати використання до­брив, інсектицидів і гербіцидів у сільському господарстві, місця зосередження промислових та побутових відходів (відвали порід біля вугільних шахт, могильники гірничо — металургійних під­приємств, міські смітники тощо). Разовими джерелами можуть бути аварійні викиди шкідливих речовин у наслідок вибухів чи інших аварійних ситуацій на промислових об'єктах, а також до­рожньо-транспортні аварії під час перевезення небезпечних хімі­чних речовин. Причинами разових викидів можуть бути і приро­дні катастрофи (землетруси і зсуви, бури й урагани, повені та вулканічні виверження). Шзалежно від характеру дії джерела не­безпеки, результатом прояву останньої виступає збиток, що за­вдається і людям, і довкіллю. Це вимагає одночасного розгляду обох видів екологічного ризику. Разом з тим, у багатьох випадках екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю лю­дей необхідно розглядати окремо від ризиків, обумовлених за­грозою стану життєвого середовища.

  1. Задача

У багатоповерховому цегляному будинку в одній з житлових квартир в закритому кухонному приміщенні з розмірами а * б * h через пошкоджений шланг стався витік побутового газу, основну масу якого складає газ пропан. Внаслідок цього сталося накопичення газу в повітрі до концентрації Сг при температурі 20 С і з’явилась небезпека вибуху. Розрахувати надмірний тиск під час можливого вибуху та визначити ступінь руйнування вказаного приміщення.

А = 5м, б = 3м, h= 2.5м, Сг = 0,15 кг/м3

Розв’язання

Детонація - процес вибухового перетворення речовини з надзвуковою швидкістю. Радіус зони ураження R1 складає:

R1 == = =31,12 м

де М - маса ГПР.

Маса визначається з урахуванням розміру кімнати та густоти газу.

Радіус зони розльоту:

00=1,7* R1=1,7*31,12=52,91 м

Розрахуємо надмірний тиск під час можливого вибуху:

∆Рф =

∆Рф =

Отже, з таблиці 3 можна визначити, що за ступенем руйнування цегляного будинку будуть сильні руйнування.

Таблиця 3 Ступені руйнувань об’єктів в залежності від величини надмірного тиску ΔРф хвилі, кПа

Найменування елементів об’єкту

Ступінь руйнування

сильне

середнє

слабке

Цегляні будинки

30-20

20-12

12-8

Список використаних джерел

1. Про об’єкти підвищеної небезпеки : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 15. - Ст. 73.

2. Кнорозок Л. М. <http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9A%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BA,%20%D0%9B.%20%D0%9C.$> Цивільна оборона: лекції, практ. та лаборатор. заняття / Л. М. Кнорозок, О. В. Мельничук, М. П. Руденко, О. Г. Шевчук. - Ніжин, 2010. - 324 с.

3. Поляков О. Є. <http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B2,%20%D0%9E.%20%D0%84.$> Цивільна оборона : навч. посіб. / О. Є. Поляков, Г. Л. Юсіна, Н. І. Євграфова. - Краматорськ : Донбас. держ. машинобуд. акад., 2007. - 280 с.

4. Сакевич В. Ф. <http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87,%20%D0%92.%20%D0%A4.$> Цивільна оборона. Теоретичні основи : навч. посіб. / В. Ф. Сакевич, О. В. Поліщук. - Вінниця : Вінниц. нац. техн. ун-т., 2010. - 125 с.

5. Стеблюк М. І. <http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%BA,%20%D0%9C.%20%D0%86.$> Цивільна оборона : підруч. / М. І. Стеблюк. - К. : Знання, 2006. - 488 с.

6. Цивільна оборона : навч. посіб. / уклад. І. С. Сагайдак. - К. : Київ. екон. ін-т менедж., 2006. - 128 с.