NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 2701

2.Однією з важливих соціальних галузей, яка пов’язана із забезпеченням гідних умов життя людини, створенням нормальних, здорових, безпечних умов її життєдіяльності, єжитлово-комунальнегосподарство. Воноявляєсобоюсистемупідприємств, установ та організацій, які виконують виробничі і невиробничі функції по забезпеченню населення необхідними ресурсами та наданням послуг щодо належного утриманняжитла, благоустроюнаселенихпунктівтарозвиткувідповідноїінфраструктури.

3.Останнім часом почастішали випадки умисного знищення об’єктів житловокомунального господарства, а саме:

– систем вентиляції та газодимоходів у жилих багатоквартирних будинках, обладнаних газовими водонагрівальними колонками і газовими котлами;

– обладнання на системах протипожежної автоматики, пожежних гідрантів та димовидаленнявжилихбудинкахпідвищеноїповерховості, виведенняцихсистемізробочого стану, щоунеможливлюєсвоєчасне оповіщеннямешканщів пропожежутаїїгасіння;

– електрощитових в житлових будинках та на прибудинковій території;

– ліфтового обладнання;

– конструкцій багатоквартирних житлових будинків через самочинно виконувані роботи із перепланування та переобладнання квартир тощо.

4.Указані знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства порушують безпеку життєдіяльності, створюють небезпеку для життя і здоров’я людей або спричинюють тяжкі наслідки.

5.Предметом даного злочину може бути тільки таке майно, яке входить до складу об’єктів житлово-комунального господарства і пошкодження або руйнування якого призводить або може призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об’єктів, що спричиняє небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі.

6.Під об’єктами житлово-комунального господарства у ст. 2701 КК як предметом цього злочину слід розуміти житловий фонд, об’єкти благоустрою, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі чи складові (кришки люків,

решітки на них тощо) (див. п. 1 примітки до ст. 2701 КК).

7.Жилібудинки, атакожжиліприміщеннявіншихбудівляхутворюютьжитловий фонд (ч. 1 ст. 4 ЖК).

Житловий фонд включає всі житлові приміщення незалежно від форм власності,

утому числі житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі-притулки, будинки маневреного фонду, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового поселення, спеціальні будинки для самотніх людей похилого віку, будинки-інтернати дляінвалідів, ветеранівтаін.), квартири, службовіжитлові, іншіжитловіприміщення в інших будівлях, придатні для проживання.

8.Об’єкти благоустрою – різноманітні об’єкти впорядкування міст, селищ і сіл, щостворюютьзручні, здорові, культурнійбезпечніумовижиттянаселення. Доосновнихвидівоб’єктівблагоустроюнаселенихпунктівналежать: зовнішнявпорядкованість вулиць, площ, набережних і житлових кварталів; озеленення, обводнення, телефонізація, радіофікація, очищення міст тощо.

9.Об’єкти теплопостачання постачають теплом житлові та інші будівлі (споруди)

длязабезпечення комунально-побутових(опалювання, вентиляція, гарячеводопостачання) і технологічних потреб споживачів.

521

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

10.Об’єкти водопостачання постачають воду населенню.

11.Об’єкти водовідведення – інженерні, санітарно-технічні прилади та каналізаційні мережі, які відводять стічні води з територій та житлових будівель (квартири, приватні будинки тощо). Водовідведення поділяється на два види: поверхневе водовідведення та відведення каналізаційних вод.

12.Мережі об’єктів благоустрою, теплопостачання, водопостачання чи водовідведення – це системи вказаних об’єктів, які забезпечують їх функціонування за призначенням.

13.Мережі теплопостачання та водопостачання – це системи трубопроводів зі спорудами на них для подавання відповідно тепла або води до місць їх споживання.

14.Мережа водовідведення – це система трубопроводів, каналів або лотків і споруд на них для збирання та відведення стічних вод.

15.До складових мереж благоустрою, теплопостачання, водопостачання чи водовідведення належать предмети, які входять в ту чи іншу названу систему, зокрема кришки люків, решітки на них тощо.

16.Кришки люків та решітки на люках – це відповідно кришки або решітки, які закривають люки, перешкоджають потраплянню сторонніх предметів до колодязів та оглядовихкамертеплопостачання, водопостачаннячиводовідведення, атакожслужать для запобігання нещасним випадкам.

17.Міський транспорт, електроенергетика тапредмети побутовогообслуговування населення не належать до предмета даного злочину. Їх знищення або пошкодження кваліфікуються як злочини відповідно проти безпеки руху та експлуатації транспорту або як злочини проти власності.

18.Об’єктивна сторона полягає у знищенні або пошкодженні об’єктів житловокомунального господарства (предмета даного злочину), якщо це призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об’єктів, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі.

19.Умиснезнищенняабопошкодженняоб’єктівжитлово-комунальногогосподар- ства є спеціальними видами умисного знищення або пошкодження майна, тому про їх поняття див. коментар до ст. 194 КК. Але не відміну від злочину, передбаченого ст. 194 КК, предметами злочину може бути як чуже, так і своє відповідне майно.

20.Суспільно небезпечні наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони цього злочину полягають у неможливості або загрозі неможливості експлуатації, порушенні нормальногофункціонуванняоб’єктівжитлово-комунальногогосподарстваіспричинен- ні небезпеки для життя чи здоров’я людей або майнової шкоди у великому розмірі. Неможливістьексплуатаціїабоїїзагрозачипорушеннянормальногофункціонуванняоб’єктів житлово-комунальногогосподарстварозглядаютьсяякнаслідкивказаногозлочинулише

увипадках, коли умисне знищення або пошкодження вказаних об’єктів спричинило небезпекудляжиттячиздоров’ялюдейабомайновушкодуувеликомурозмірі.

21.Неможливість експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства – це неможливість використання цих об’єктів за цільовим призначенням, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі. Поняття останньої визначено у п. 2 примітки до ст. 1701 КК.

522

Стаття2702361

22.Загроза неможливості експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства, що спричинила небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду

увеликому розмірі, – це створення умов для настання вказаних наслідків.

23.Порушення нормального функціонування об’єктів житлово-комунального господарства – це відхилення від норми: зупинення чи призупинення або зрив графіка діяльності вказаних об’єктів, перерва в наданні послуг, порушення режиму виробництва, передачітарозділутеплопостачання, водопостачаннячиводовідведеннятощо, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі.

24.Спричиненнянебезпекидляжиттячиздоров’ялюдей– цествореннявнаслідок знищення чи пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства реальної загрози позбавлення життя чи здоров’я невизначеного кола людей. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

(п. 2 примітки до ст. 2701 КК).

25.Міжзнищеннямабопошкодженнямоб’єктівжитлово-комунальногогосподар- ства і вказаними наслідками має бути встановлений причинний зв’язок.

26.Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини – прямий або непрямийумисел. Мотивіметаможутьбутирізними. Алеякщовиннийдіявізметою ослаблення держави, вчинине має кваліфікуватися за ст. 113 КК.

27.Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

28.Частина 2 ст. 2701 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або загальнонебезпечним способом. Поняття повторності злочинів див. у коментарідост. 32 КК, апоняттявчиненнязлочинузагальнонебезпечнимспособомдив.

укоментарі до п. 12 ч. 1 ст. 67 та ч. 2 ст. 194 КК.

29.У частині 3 ст. 2701 КК встановлено кримінальну відповідальність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили майнову шкоду в особливо великому розмірі або загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Поняття майнової шкоди в особливо великому розмірі визначено у п. 2 примітки до ст. 1701. Про поняття загибелі людей та інших тяжких наслідків див. коментар до ч. 2 ст. 194 КК.

523

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

РОЗДІЛ Х

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1.Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином– суб’єктомпідприємницькоїдіяльності, якщоцепорушеннязаподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабовиправнимироботаминастрокдодвохроків, абообмеженнямволі на той самий строк.

2.Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

караєтьсявиправнимироботаминастрокдодвохроківабообмеженнямволі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

(Стаття 271 у редакції Закону України № 4837-VI від 24 травня 2012 р.)

1.Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожний працівник «має право на належні, безпечнііздоровіумовипраці». Участині1 ст. 6 ЗаконуУкраїни№2694-XII від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» (в редакції Закону України від 21 листопада 2002 р. № 229-IV) сказано, що «умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, атакожсанітарно-побутовіумовиповиннівідповідативимогамзаконодавства»

(ВВРУ. – 2003. – № 2. – Ст. 10).

Охорона праці – це система правових, соціальних-економічних, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі тру-

дової діяльності (див. ст. 1 Закону України «Про охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002 р.).

2.Статтею 271 охороняється безпека праці від порушень, що вчиняються на виробництві. Основнимбезпосереднімоб’єктомзлочину, передбаченогоцієюстаттею,

єсуспільні відносини, що забезпечують безпеку праці. Згідно зі стандартами безпека праці – це «стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищуєграничнодопустимихзначень» (п. 4.14 ДСТУ2293-99. Охоронапраці. Терміни тавизначенняосновнихпонять. Затверджені26 березня1999 р. – К. : Держстандарт України, 1999. – С. 4).

524

Стаття 27136

Виробництво– цескладнасоціально-економічнаітехнічнавідноснозамкнутасис- тема, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на одержання суспільнокорисногорезультату. Складовимелементомтакоїсистемиєправовіітехнічні норми. Виробництво поділяється на матеріальне і нематеріальне. Галузями матеріальноговиробництває: промисловість, сільське, лісовеіводнегосподарство, транспорт вантажний, зв’язок (з обслуговування підприємств виробничої сфери), будівництво, торгівляігромадськехарчування, іншівидивиробничоїдіяльності, спрямованінаодержанняматеріальнихблаг, їхнійобмін, розподіліспоживання. Угалузяхнематеріального виробництва створюються особливі нематеріальні блага (духовні цінності), а також надаються нематеріальні послуги. Це послуги з охорони здоров’я, освіти, наукове консультування та ін. Для організації і забезпечення охорони праці на виробництві використовуються закони і підзаконні акти, що належать до різноманітних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального тощо), а також технічні норми. У цій системі норми кримінального права охороняють безпеку праці від найбільш небезпечних посягань.

Позасистемою спеціального нормативногорегулюванняйохоронибезпеки праці на виробництві знаходяться: трудова діяльність людини в межах домашнього господарства; так звані неорганізовані промисли населення (збирання лісових плодів, вторинної сировини, заготівля дров, полювання, рибальство та ін.); робота окремих осібзанаймом; незареєстрованапідприємницькадіяльність. Безпекавиконаннятакої діяльності забезпечується статтями КК, що охороняють життя і здоров’я особи, господарську діяльність, довкілля тощо.

3.Потерпілими від злочину «можуть бути тільки особи, які мають постійний чи тимчасовий зв’язок з певним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності (безпосередньо працюють, прибули у відрядження, на практику, стажування або діяльність яких пов’язана із цим виробництвом тощо» (п. 8 абз. 3 ППВСУ «Про практику застосу-

вання судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробни-

цтва» від 12 червня 2009 р. № 7) (ВВСУ. – 2009. – № 8. – С. 16–17). Порушення вимог законодавства про охорону праці, що заподіяло шкоду життю або здоров’ю інших громадян, які не пов’язані із певним виробництвом (наприклад, особи, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації) тягне за собою відповідальність за статтями про злочини у сфері службової діяльності або злочини проти життя і здоров’я особи.

4.Об’єктивна сторона злочину включає: 1) порушення вимог законодавчих і інших нормативно-правових актів про охорону праці; 2) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 271 КК) або загибель людей (ч. 2 ст. 271 КК), абонастання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 271 КК); 3) причинний зв’язок між порушенням вказаних вимог і наслідками.

5.Диспозиція ст. 271 КК є бланкетною. Для з’ясування змісту порушення потрібно звертатися до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку виробництва та містять вимоги стосовно охорони праці. Необхідно встановлювати відповідні статті, пункти, параграфи, які порушено (див. п. 2 зазначеної Постанови) та показувати, яким чином відбулося їх порушення. Неврахування бланкет-

525

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

ного характеру диспозиції ст. 271 КК може призвести до неправильної кваліфікації порушеннявимогбезпекинавиробництві(див. Практикарозглядусудамикриміналь-

них справ про злочини, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці // ВВСУ. – 2007. – № 6. – С. 25–26).

Застосоване в диспозиції ст. 271 КК поняття «акти» наведено в загальній формі й охоплює різні джерела. В основному це закони, укази, постанови, інструкції, положення, норми, стандарти. Ці акти встановлюють правила, що містять різноманітні вимоги до охорони праці. За характером вимог та їх галузевою спрямованістю роз-

різняютьзагальнііспеціальніправилаохоронипраці. Дозагальнихналежатьправила,

що регулюють питання охорони праці у всіх галузях виробництва. Це, наприклад, Закон України «Про охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002 р., Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII (ВВРУ. – 1994. – № 27. – Ст. 218), а також окремі правила державних міжгалузевих і галузевих актів, що містять вимоги безпеки для всіх галузейвиробничоїдіяльності(наприклад, вимогапропроведенняпервинногоінструктажу з техніки безпеки на робочому місці). Спеціальні правила містять вимоги безпеки для однієї галузі або для однієї якоїсь роботи.

Статтею 271 КК не охоплюються порушення спеціальних правил безпеки, які стосуютьсявиконанняробітізпідвищеноюнебезпекою(гірничих, будівельних, інших), діють на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, містять вимоги ядерної або радіаційної безпеки, безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд. Порушення таких правил потребують кваліфікації за статтями 272–275 КК (див. п. 6 абз. 2 зазначеної Постанови).

6.Порушеннявимогзаконодавчихтаіншихнормативно-правовихактівзохорони праці зазвичай становить не одиничну дію (бездіяльність), а є сукупністю діянь (системою), де порушується не одна, а різноманітні вимоги щодо охорони праці.

Порушення вимог про охорону праці найчастіше полягають у відсутності необхідногоінструктажуабоуповерховомуінструктажізтехнікибезпеки, недостатньому нагляді за дотриманням правил охорони праці (див. Ухвалу колегії суддів Судової па-

лати у кримінальних справах ВСУ від 16 січня 2003 р. у справі К. // ВВСУ. – 2003. –

№5. – С. 18–19), неогородженні рухомихчастин механізмів, незадовільному санітар- но-гігієнічному станівиробничихприміщеньіробочихмісць, несправності робочого устаткування, інструментів та ін.

7.Поняття «шкода здоров’ю потерпілого» (ч. 1 ст. 271 КК) охоплює «випадки, пов’язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності»

(п. 21 абз. 1 зазначеної Постанови).

«Загибель людей» (ч. 2 ст. 271 КК) – це «випадки смерті однієї або кількох осіб»

(п. 21 абз. 2 зазначеної Постанови).

Під «іншими тяжкими наслідками» (ч. 2 ст. 271 КК) слід розуміти випадки заподіяннятяжкихтілеснихушкодженьхочабоднійлюдиніабосередньої тяжкостітілесних ушкоджень двом і більше особам.

Допущенеслужбовоюособоюпорушення, якщовоноспричинилозазначені вч. 1 або ч. 2 ст. 271 КК наслідки та заподіяло одночасно істотну шкоду підприємству, ор-

526

Стаття 27236

ганізаціїабогромадянамчиіншітяжкінаслідки, утворюєсукупністьзлочинів, передбачених статтями 271 і 367 КК.

8.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок між допущеними порушеннями правил безпеки і суспільно небезпечними наслідками, що настали. Причинний зв’язок у цих злочинах має низку особливостей. Зокрема, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв’язку. Крім того, настання наслідку може бути зумовлене порушенням кількох вимог безпеки. Такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб’єктами. У випадках коли для встановлення причинного зв’язку необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, призначаються експертизи (див. п. 3 абз. 3

зазначеної Постанови).

9.Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формою вини. Щодо порушення вимог про охорону праці можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків – необережність. Ставлення суб’єкта до наслідків

євизначальним, тому в цілому аналізований злочин є необережним. Якщо стосовно наслідків суб’єкт діяв з умислом, скоєне кваліфікується як злочин проти життя і здоров’я особи.

Усправахданоїкатегоріїнеобхідновстановлюватимотивидопущенихпорушень вимог про охорону праці, ставлення суб’єкта до їх дотримання, що важливо для кваліфікації, визначення ступеня суспільної небезпечності вчиненого, призначення міри кримінального покарання.

10.Суб’єктзлочину– службоваособапідприємства, установи, організації, якана підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов’язки щодо охорони праці, або громадянин – суб’єкт підприєм-

ницької діяльності (п. 8 абз. 1 зазначеної Постанови). Громадяни – суб’єкти підпри-

ємницької діяльності відповідно до законодавства мають обов’язки з охорони праці найнятих ними працівників на підставі нормативно-правового акта або трудового договору (контракту).

Уразіпорушення вимогзаконодавства проохоронупраці, щопотяглокриміналь- но-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники – за злочини проти життя і здоров’я особи (див. п. 8 абз. 2 зазначеної Постанови).

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт

зпідвищеною небезпекою

1.Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабовиправнимироботаминастрокдодвохроків, абообмеженнямволі

527

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 272 в редакції Закону України № 4837-VI від 24 травня 2012 р.)

1.Численні роботи, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки ймовірність настання небезпечної шкоди під час їх виконання є набагато вищою, ніж при виконанні звичайних робіт. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (в редакції ЗаконуУкраїнивід21 листопада2002 р. №229-IV) переліктакихробітзатверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці (див. Перелік робіт з підвищеною небезпекою», затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26 січня

2005 р. // ОВУ. – 2005. – № 8. – Ст. 455). Цей перелік має чинність на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. До таких робіт належать: підземні роботи на шахтах і рудниках, підземна геологорозвідка, укладання великогабаритних труб у траншеї, роботи на висоті, вантажнорозвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, електрозварювальні роботи та ін.

Слід зазначити, що зараз діє ще один перелік видів робіт підвищеної небезпеки, який наведений у додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (ОВУ. – 2011. – № 84. – Ст. 3077). Цей перелік використовується Держгірпромнаглядом та його територіальними органами для надання дозволів на виконання робіт під-

вищеної небезпеки (див. п. 1 зазначеного Порядку).

Щостосуєтьсяст. 272 КК, топриїїзастосуваннітребакеруватисяПерелікомробіт

зпідвищеною небезпекою від 26 січня 2005 р., оскільки він більш конкретизований до певних видів виробничої діяльності.

2.Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 272 КК, є сус-

пільні відносини, що забезпечують безпеку праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Потерпілими внаслідок злочинних діянь, передбачених диспозицією ст. 272 КК, можуть визнаватися як учасники виробничого процесу, так іінші особи, які немають доньоговідношення(див. п. 10 абз. 2 зазначеноїПостанови). Іншіособиможутьбути визнані потерпілими лише у випадках, спеціально передбачених правилами безпеки

(наприклад, п. 2.1.6 Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами, затверджена наказом Державного комітетуУкраїнизнаглядузаохороноюпрацівід20 жовтня1994 р. // БНА. – 1995. –

№ 8. – Ст. 22).

528

Стаття 27236

3.Діяння являє собою порушення правил безпеки. Порушення може бути допущене шляхом дії (наприклад, використання для кріплення перекриття штреків бракованих стійок) або бездіяльності, що полягає у невчиненні дій, які суб’єкт злочину повиненбуввчинитизгідноіззаконодавством, трудовимдоговоромтощо(наприклад, незабезпечення нависотібезпечнимипристосуваннями: приймальнимиплощадками, захисними щитами та ін.) або в їх поєднанні (наприклад, направлення робітників на виконання робіт із підвищеною небезпекою без попереднього обстеження місця цих робіт, складання акта про таке обстеження). Для притягнення суб’єкта злочину до відповідальності за бездіяльність необхідно встановлювати не лише його обов’язок щодо дотримання певних правил безпеки, але й реальну можливість їх дотримання.

Для встановлення суті порушення необхідно звертатися не тільки до переліку робіт із підвищеною небезпекою, але й до спеціальних галузевих правил, що містять організаційно-правові і технічні вимоги безпечного виконання таких робіт на тому або іншому виробництві. Наприклад, у гірничому виробництві це Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. № 1127-XIV (ВВРУ. – 1999. – № 50. – Ст. 433), Правила безпекиувугільнихшахтах, затвердженінаказомДержавногокомітетуУкраїнизпромислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 р. № 62 (ОВУ. – 2010. – № 48. – Ст. 1599) зі змінами, затвердженими наказом МНС від 7 вересня 2011 р. № 960 (ОВУ. – 2011. – № 78. – Ст. 2889); у хімічній промисловості – Правила охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 серпня 2010 р. № 162 (ОВУ. – 2010. – № 75. – Ст. 2684);

ушкіргалантерейних виробництвах – Правила охорони праці при виробництві шкіргалантерейнихвиробів, затвердженінаказомМНСвід18 червня2012 р. №904 (ОВУ. – 2012. – № 58. – Ст. 2350). Окремі роботи з підвищеною небезпекою можуть виконуватися в кількох галузях виробництва (наприклад, правила техніки безпеки при електрозварюванні). Такимчином, длязастосуванняст. 272 КК«маєзначеннянегалузь виробництва, а сам характер таких робіт» (п. 9 зазначеної Постанови).

4.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є обстановка вчинення злочину: «виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві» (ч. 1 ст. 272 КК).

Коли відповідне порушення не було пов’язане з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, то вчинене діяння повинно бути кваліфіковане, наприклад, за ст. 271 КК «Порушеннявимогзаконодавствапроохоронупраці» чист. 273 КК«Порушенняправил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах» або за ст. 267 КК «Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами» тощо. Тому констатація об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 272 КК, можлива лише за наявності обста-

новки його вчинення, якою є саме виконання робіт із підвищеною небезпекою.

5.Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжкихнаслідківабозаподіянняшкодиздоров’юпотерпілого(ч. 1 ст. 272 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК).

Створеннязагрозизагибелілюдейабонастанняіншихтяжкихнаслідківповинне бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробничому процесі або

529

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

внаслідок його такого небезпечного стану (загрози), коли з необхідністю можуть настати передбачені законом наслідки. Тяжкість очікуваних наслідків визначається «залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо» (п. 21 абз. 2 зазначеної Постанови). Ненастання наслідків може бути пов’язане або зі своєчасним припиненням порушення як самим порушником, так і іншими особами, або завдяки щасливому випадку (наприклад, при руйнуванні конструкції, коли в зоні її падіння нікого не виявилося).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 272 КК, порушення зазначених в її диспозиції правил безпеки, що заподіяло шкоду підприємству, установі, організації або окремим громадянам без створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, вчинене особами, якізобов’язані їхдотримувати, неутворюєпередбаченого неюзлочину. Такедіяннятягнезасобоювідповідальність удисциплінарномуабоадміністративному порядку, а за окремих обставин – за іншими статтями КК.

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки – це «заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди увеликих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць» (п. 21 абз. 4 зазначеної Постанови). Самого тільки встановлення значного матеріального та іншого подібного збитку недостатньо для визнання його наслідком аналізованого злочину. Потрібно, щоб він став результатом порушення правил безпеки на виробництві і супроводжувався створенням загрози для життя чи здоров’я людей або заподіянням їм різного за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності, у сфері господарської або службової діяльності.

6.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок між порушенням правил безпеки і заподіяною реальною шкодою або можливістю її настання.

7.Із суб’єктивної сторони злочин характеризується змішаною або необережною формою вини.

8.Суб’єкт злочину – спеціальний: це особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Ним може бути: грома-

дянин – суб’єкт підприємницької діяльності або службова особа (керівник робіт, ін-

женерно-технічний працівник), а також службовець, рядовий працівник відповідного виробництва.

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушенняправилбезпекинавибухонебезпечних підприємствах абоувибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

530