Зацерковний В.І. та ін. ГІС та бази даних

4.Анотація (Annotation) – текст карти, що містить властивості подання тексту.

5.Розміри (Dimensions) – спеціальний тип анотації, який показує певну довжину або відстань. Наприклад, довжина сторони будинку або відстань між точками.

6.Мультиточки (Multipoints) – використовуються для подання просторових об’єктів, які утворені більше ніж однією точкою із загальними атрибутами.

7.Мультифрагменти (Multipatches) – використовуються для подання зовнішньої поверхні або оболонки просторових об’єктів, які займають окрему частину або об’єм у тривимірному просторі. Мультифрагменти включають планові 3D-кільця і трикутники, які використовуються у комбінації для моделювання тривимірної оболонки. Мультифрагменти можуть використовуватися для подання будь-яких об’єктів – від простих (сфери або куби) до складених об’єктів (ізоповерхні або будинки).

15.5.13. Розширення класів просторових об’єктів

Для моделювання просторових відношень і поведінки класи просторових об’єктів можуть використовуватися спільно з елементами, які підвищують ефективність бази геоданих. База геоданих містить наступні елементи, які утворюють розширення класів просторових об’єктів

(Extending feature classes).

1.Набір класів просторових об’єктів (Feature Dataset) – зібрання класів просторових об’єктів, які мають загальну систему координат.

2.Підтипи (Subtypes) – використовуються з таблицями класу просторових об’єктів для управління різною поведінкою у підмножинах одного типу просторових об’єктів. Підтипи керують набором підкласів просторових об’єктів в одному класі просторових об’єктів.

3.Домени атрибутів (Attribute Domains) – визначають список припустимих значень або діапазони допустимих значень атрибутів стовпчик.

4.Домени використовуються для забезпечення цілісності значень атрибутів і для класифікації даних.

5.Класи відношень (Relationship Classes) – створюють відношення між класами просторових об’єктів та іншими таблицями з використанням загального ключа.

6.Топологія (Topology) – моделює загальну геометрію просторових об’єктів.

7.Мережевий набір даних (Network Dataset) – моделює транспортну зв’язність і потоки.

8.Геометричні мережі (Geometric Network) – моделюють комунальні мережі й трасування.

481

9.Набір даних місцевості (Terrain Dataset) – моделює мережу нерегулярних трикутників (TIN) і керує великими лідарними та гідролокаційними колекціями точок.

10.Адресний локатор (Address Locator) – адресне геокодування.

11.Набір даних кадастрового матеріалу (Cadastral Fabric Dataset) – інтегрує та підтримує геодезичну інформацію для підрозділів і планів земельних ділянок як частина моделі даних безперервного кадастрового матеріалу у базі геоданих. Набір даних кадастрового матеріалу вносить додаткові поліпшення точності для матеріалу земельної ділянки, як тільки буде уведено новий підрозділ планів і опис земельної ділянки.

12.Лінійне моделювання (Linear Referencing) – визначає місце розташування подій уздовж лінійних просторових об’єктів з вимірами.

13.Картографічні подання (Cartographic Representations) – керує множиною картографічних подань і правилами покращеного картографічного креслення.

14.Управління версіями (Versioning) – керує деякими ключовими потоками робіт у ГІС для управління даними.

15.5.14. Набори растрових даних

Растрові дані – це географічні об’єкти, одержані шляхом ділення території на дискретні квадратні або прямокутні комірки. Кожна комірка має значення, яке використовується для подання характеристик цього місця.

Растрові дані зазвичай використовуються для управління та подання зображень, цифрових моделей рельєфу, а також низки інших явищ.

Нерідко растри використовуються як спосіб подання точкових, лінійних і полігональних просторових об’єктів.

Растри цікаві з двох причин: по-перше, вони можуть бути використані для подання усієї географічної інформації (просторових об’єктів, зображень і поверхонь); по-друге, вони мають багатий набір аналітичних операторів геопроцесингу48.

15.5.15. Розширення растрів

Растри набули найбільшого поширення у геоінформаційних додатках. База геоданих може керувати растрами як індивідуальними наборами даних, як логічною колекцією наборів даних, а також атрибутами зображень у таблицях.

48 Геопроцесинг – обробка даних про землю.

482

Растри можуть використовуватися спільно з елементами, які підвищують ефективність бази геоданих. База геоданих містить наступні елементи, які утворюють розширення растрів (Extending rasters):

1.Набір растрових даних (Raster Datasets) – керує дуже великими безперервними наборами даних зображень і мозаїками зображень.

2.Каталоги растрів (Raster Catalogs) – використовуються для низки цілей: керування шаром аркушів зображень, де кожний аркуш є зображенням; керування серією зображень у СКБД; керування серією часових растрів.

3. Колонки атрибутів растрів у таблицях (Raster Attribute Columns in Tables) – зберігають зображення або скановані документи як атрибути

утаблиці.

4.Визначення сервісу зображення (Image Service Defi nition) – сервіси публікації зображень для колекції растрових даних у полі на диску, у каталозі зображень і базі геоданих.

15.6. Типи баз геоданих

Існує два типи баз геоданих – персональні та багатокористувацькі БГД. У персональних базах геоданих дані зберігаються локально на окремому комп’ютері. Підтримка персональних баз геоданих вбудована в настільні продукти ArcGIS. Локальна версія бази геоданих може зберігатися і в комп’ютері у вигляді файлу Microsoft Access (*.mdb). Використання персональних баз геоданих доцільно при малих об’ємах даних і коли не потрібно використовувати багатокористувацькі сеанси доступу й редагування.

У багатокористувацьких базах геоданих дані зберігаються на сервері, використовуючи як сховище даних відомі комерційні РСКБД, такі як

IBM DB2, Informix, Oracle, SQL Server, PostgreSQL. Для цього треба застосувати ArcSDE – спеціальний додаток сімейства ArcGIS. ArcSDE встановлюється на сервер даних для взаємодії з РСКБД у межах корпоративної ГІС. Багатокористувацький варіант бази геоданих доцільно використовувати для великих організацій, коли об’єми даних перевищують позначку з шістьма нулями.

При менших обсягах користувач може обрати як початкову основу локальні версії баз геоданих. У міру зростання обсягу накопичених даних користувач може поступово здійснювати перехід на багатокористувацьку корпоративну РСКБД. Цей перехід не потребує кардинальної реорганізації виробничого геоінформаційного процесу, що є досить істотним фактором. При цьому локальна база геоданих збереже усю структуру даних й успадковує правила та властивості усіх об’єктів, що задані у базі геоданих на сервері.

483

Багатокористувацькі бази геоданих дозволяють редагувати одні й ті ж географічні дані багатьом користувачам одночасно на декількох робочих місцях. Наприклад, в організації, що складається з багатьох відділів, де кожний з відділів повинен брати участь у робочому процесі, причому бажано, а іноді й необхідно, щоб усі ці відділи працювали спільно й одночасно – у реальному часі. Для цього потрібно правильно організувати робочий процес і завжди мати під рукою зручний інструмент для управління цим процесом. При такій постановці робочого процесу його учасники повинні оперувати свого роду версіями (копіями) загальної бази даних, з якими вони взаємодіють.

Версія представляє моментальну копію усієї бази геоданих. Вона містить усі набори даних у базі геоданих. Версія ізолює роботу користувачів за допомогою множини сесій редагування, дозволяючи користувачам редагувати без блокування просторові об’єкти у виконуваній версії.

Ефективність описаних вище можливостей, які забезпечує багатокористувацька база геоданих, очевидна.

15.7. Вимоги до баз геопросторових даних

Функції цієї групи є переважно загальнотехнічними і застосовуються при створенні будь-яких баз даних й управлінні ними. Специфіка функцій цієї групи виявляється в організації даних позиціонування з урахуванням координатних систем, просторових моделей і масштабів картографування територій. Найбільш важливими є такі функції:

1)задання внутрішньої для ГІС моделі даних, яка забезпечує опис об’єктів довільного типу;

2)забезпечення багаторівневого (за масштабами) представлення території з узгодженням координатних систем;

3)введення даних про якість інформації, яка включає походження, точність даних, детальність і повноту (у тому числі пооб’єктно);

4)введення й організацію растрових даних (фільтрація, зшивка) за аркушами або за ділянками території;

5)введення й організація векторних даних (зведення, звірення, зшивка – інтерактивне або автоматичне з’єднання геометрично суміжних об’єктів, які перекривають або розділяють один одного, кліпування, додавання і / або видалення точок) за аркушами або за ділянками території;

6)введення та зміну атрибутивних даних (зміна ідентифікаторів, об’єднання кодів);

7)забезпечення організації масивів даних за типом локалізації, темою, класами об’єктів;

484

8)підтримка проектів баз даних (сукупності даних на певну територію для розв’язання конкретної просторової задачі);

9)підтримка послідовного, прямого і за ключем доступу до даних;

10)управління зв’язками атрибутивних даних і даних позиціо-

нування;

11)забезпечення оновлення даних (додавання, видалення, модифікації);

12)можливість відстеження транзакцій баз даних;

13)можливість встановлювати повноваження на читання / запис у базах даних;

14)перегляд баз даних;

15)можливість відновлення баз даних після аварійних ситуацій.

485

Список використаної літератури

1.Баранов Ю. Б. Геоинформатика: толковый словарь основных терминов / Ю. Б. Баранов, А. М. Берлянт, Е. Г. Капралов и др. – М. : ГИСАссоциация, 1999. – 204 с.

2.Берлянт А. М. Виртуальные геоизображения / А. М. Берлянт. – М. : Научный мир, 2001. – 56 с.

3. Берлянт А. М. Геоинформационное картографирование /

А. М. Берлянт. – М. : РАЕН, 1997. – 64 с.

4.Берлянт А. М. Геоиконика / А. М. Берлянт. – М. : Фирма

"Астрея", 1996. – 208 с.

5.Берлянт А. М. Картография : учебник для вузов / А. М. Берлянт. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 336 с.

6.Бугаевский Л. М. Картографичные проекции / Л. М. Бугаевский, Л. А. Вахромеева. – М. : Недра, 1992. – 293 с.

7.Бугаевский Л. М. Математическая картография / Л. М. Бугаев-

ский. – М. : Златоуст, 1998. – 400 с.

8.Бугаевский Л. М. Геоинформационные системы / Л. М. Бугаевский, В. Я. Цветков. – М. : Златоуст, 2000. – 222 с.

9.Бусыгин Б. С. Инструментарий геоинформационных систем : справочное пособие / Б. С. Бусыгин, И. Н. Гаркуша, Е. С. Серединин и др. –

К., 2000. – 174 с.

10.Варламов А. А. Земельный кадастр / А. А. Варламов, С. А. Гальченко. – М. : Колосс, 2006.

Т. 6. Географические и земельные информационные системы. – 2006. – 400 с.

11.Васмут А. С. Автоматизация и математические методы в картосоставлении : учебное пособие для вузов / А. С. Васмут. – М. :

Недра, 1991. – 392 с.

12.Вахромеев И. В. Алгоритмы и структуры данных для геоинформационных систем : методические указания для студентов / И. В. Вахромеев, И. Г. Ермакова, А. С. Савельев. – Красноярск : КГТУ, 2003. – 34 с.

13.Вахрамеева Л. А. Картография : учебник для студентов геодезических специальностей вузов / Л. А. Вахрамеева.– М. : Недра, 1981. – 223 с.

14.Власов В. М. Использование ГИС в технологии диспетчерского управления маршрутизированным транспортом : метод. пособие / В. М. Власов, Д. Б. Ефименко, С. В. Жанказиев ; МАДИ (ГТУ). – М. :

МАДИ, 2007. – 72 с.

15.Де Мерс. Географические информационные системы. Основы

/Де Мерс, Н. Майкл ; пер. с англ. – М. : Дата+, 1999. – 489 с.

16.Дьяконов К. Н. Современные методы географических исследований : кн. для учителя / К. Н. Дьяконов и др. – М. : Просвещение – АО "Учебная литература", 1996. – 207 с.

486

17.Ерунова М. Г. Географические и земельно-информационные системы / М. Г. Ерунова, А. А. Гостева. – Красноярск : КГАУ, 2004.

Ч. 1. Технология создания векторной земельно-кадастровой карты средствами ГИС программы вектоизатора GeoDraw for Windows : методические указания. – 2004. – 84 с.

18.Замай С. С. Программное обеспечение и технологии геоинформационных систем / С. С. Замай, О. Э. Якубайлик. – Красноярск : КГУ, 1998. – 110 с.

19.Зейлер M. Моделирование нашего мира : руководство ESRI по проектированию базы геоданных / M. Зейлер ; пер. с англ. – М. : СП ООО

"Дата+", 2004. – 254 с.

20.Іщук О. О. Просторовий аналіз в ГІС : навч. посіб. / О. О. Іщук, М. М. Коржнев, О. Є. Кошляков ; за ред. акад. Д. М. Гродзинського. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2003. – 195 с.

21.Иванников А. Д. Геоинформатика / А. Д. Иванников, В. П. Кулагин, А. Н. Тихонов и др. – М. : МАКС-ПРЕСС, 2001. – 349 с.

22.Капралов Е. Г. Геоинформатика / Е. Г. Капралов, А. В. Кошкарев, В. С. Тикунов и др. – М. : Академия, 2005. – 480 с.

23.Кліменко І. В. Технології електронного урядування : навч. посіб. / І. В. Кліменко, К. О. Линьов. – К. : ДУС, 2006. – 225 с.

24. Коновалова Н. В. Введение в ГИС : учеб. пособие / Н. В. Коновалова, Е. Г. Капралов. – М. : ООО "Библион", 1997. – 160 с.

25.Королев Ю. К. Общая геоинформатика / Ю. К. Королев. – М. : СП ООО "Дата+", 1998.

Ч. I. Теоретическая геоинформатика. – Вып. 1. – М. : СП ООО

"Дата+", 1998. – 118 с.

26.Воробьева А. А. Геоинформационные системы территориального управления / А. А. Воробьева. – СПб. : СПб НИУ информационных технологий, механики и оптики, 2012. – 130 с.

27.Басараб М. А. Цифровая обработка сигналов на основе теоремы

Уиттекера–Котельникова–Шеннона / М. А. Басараб, Е. Г. Зелкин, В. Ф. Кравченко и др. – М. : Радиотехника, 2004. – 72 с.

28.Краснощеков Р. В. ГИС-технологии : словарь терминов и понятий / Р. В. Краснощеков. – Гомель : ГГУ им. Ф. Скорины, 2009. – 87 с.

29.Ладичук Д. О. Бази геоінформаційних даних / Д. О. Ладичук, В. І. Пічура. – Херсон : ХДУ, 2007. – 103 с.

30.Гиттис В. Г. Основы пространственного прогнозирования в геоинформатике / В. Г. Гиттис, Б. В. Ермаков. – М. : ФИЗМАТЛИТ, 2004. – 256 с.

31.Лебедева О. А. Картографические проекции / О. А. Лебедева. – Новосибирск : Новосибирский научно-методический центр по ГИС и ДЗЗ, 2000. – 35 с.

487

32.Гурьянова Л. В. Введение в ГИС / Л. В. Гурьянова. – Мн. : БГУ, 2008. – 135 с.

33.Дубровский А. В. Геоинформационные системы: управление

инавигация : учеб.-метод. пособ. / А. В. Дубровский. – Новосибирск :

СГГА, 2013. – 96 с.

34.Карпик А. П. Методологические и технологические основы геоинформационного обеспечения территорий : монография / А. П. Карпик. – Новосибирск : СГГА, 2004. – 260 с.

35.Литинский П. Ю. Трехмерное моделирование структуры и динамики таежных ландшафтов / П. Ю. Литинский. – Петрозаводск : Карельский научный центр РАН, 2007. – 107 с.

36.Кольцов А. С. Геоинформационные системы : учеб. пособие / А. С. Кольцов, Е. Д. Федорков. Воронеж : ГОУВПО "Воронежский государственный технический университет", 2006.– 203 с.

37.Костріков С. В. Дослідження самоорганізації флювального рельефу на засадах синергетичної парадигми сучасного природознавства:

38.Лопандя А. В. Основы ГИС и тематического цифрового картографирования / А. В. Лопандя, В. А. Немтинов. – Тамбов : ГОУ ВПО ТГТТУ, 2007. – 72 с.

39.Середович В. А. Геоинформационные системы (назначение, функции, классификация) : монография / В. А. Середович, В. Н. Клюшниченко, Н.В. Тимофеева. – Новосибирск : СГГА, 2008. – 117 с.

40.Лошкарева А. Геоинформационная система: теория, общая информация, руководство пользователя электронным атласом и базой данных "Сохранение биоразнообразия лососевых рыб Камчатки и их устойчивое использование"/ А. Лошкарева. – М. : Изд-во ВНИРО, 2008. – 110 с.

41.Максаковский В. Л. Географическая культура / В. Л. Максаковский. – М. : Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 1998. – 416 с.

42.Митчелл Э. Руководство по ГИС-анализу / Э. Митчелл. – 2000. Ч. 1. Пространственные модели и взаимосвязи. – 2000. – 177 с.

43.Морозов В. В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами : навч. посіб. / В. В. Морозов. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. – 88 с.

44. Морозов В. В. Геоінформаційні технології в агросфері / В. В. Морозов, К. С. Лисогоров, Н. М. Шпоринська. – Херсон : ХДУ, 2007. – 223 с.

45.Морозов В. В. Моделювання та прогнозування для проектів геоінформаційних систем / В. В. Морозов, С. Я. Плоткін, М. Г. Поляков та ін. – Херсон : ХДУ, 2007. – 328 с.

46.Объектно-ориентированная методология [Електронний ресурс].

–Режим доступу:

http://belani.narod.ru/ 3/OOM.htm. – Назва з екрана.

488

47.Савиных В. П. Геоинформационный анализ данных дистанционного зондирования / В. П. Савиных, В. Я. Цветков. – М. : КартгеоцентрГеодезиздат, 2001. – 228 с.

48.Самардак А. С. Геоинформационные системы / А. С. Самардак. – Владивосток : ТИДОИТ, 2005. – 123 с.

49.Самодумкин С. А. Управление данными в геоинформационных системах / С. А. Самодумкин, Н. А. Степанова, Н. А. Гулякина. – Минск :

БГУИР, 2006. – 114 с.

50.Світличний О. О. Основи ГІС / О. О. Світличний, С. В. Плотницький. – Суми : Університетська книга, 2006. – 296 с.

51.Цветков В. Я. Геоинформационные системы и технологии / В. Я. Цветков. – М. : Финансы и статистика, 1998. – 288 с.

52. Скворцов А. В. Триангуляция Делоне и её применение / А. В. Скворцов. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 2002. – 128 с.

53.Суховірський Б. І. Географічні інформаційні системи : навч. посіб. / Б. І. Суховірський. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2000. – 197 с.

54.Суховірський Б. І. Геоінформаційні системи і технології в регіональному розвитку / Б. І. Суховірський. – К. : Знання України, 2002. – 210 с.

55.Турлапов В. Е. Геоинформационные системы в экономике: учеб.-метод. пособ. / В. Е. Турлапов. – Нижний Новгород : НФГУ-ВШЭ, 2007. – 188 с.

56.Ушкаренко В. О. Системи управління базами даних ГІС для моніторингу ґрунтів / В. О. Ушкаренко, В. В. Морозов, О. В. Морозов та ін. – Херсон : ХДУ, 2007. – 112 с.

57.Фаулер М. UML в кратком изложении. Применение стандартного языка объектного моделирования / М. Фаулер, К. Скот; пер. с англ. – М. :

Мир, 1999. – 191 с.

58.Ямелинець T. C. Застосування географічних інформаційних систем у ґрунтознавстві : навч. посіб. / T. C. Ямелинець. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 196 с.

59.Хаксхолд У. Е. Введение в городские информационные системы /

У. Е. Хаксхолд. – New York ; Oxford : Oxford University Press, 1991. – 297 c.

60.Цыганок Д. А. Геоинформационные системы / Д. А. Цыганок. – Красноярск : КГУ, 2004.

Ч. 1, 2. Введение в ГИС. Аппаратное обеспечение ГИС. – 2004. –

112 с.

61.Чандра А. М. Дистанционное зондирование и географические информационные системы / А. М. Чандра, С. К. Гош. – М. : Техносфера, 2008. – 312 с.

62.Шайтура С. В. Геоинформационные системы и методы их создания : учеб. пособ. / С. В. Шайтура. – М. : Изд. МИИГАиК, 1995. – 164 с.

489

63. Шекхар Ш. Основы пространственных баз данных / Ш. Шекхар, С. Чаула. – М. : КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. – 336 с.

64. Шипулін В. Д. Планування і управління ГІС-проектами / В. Д. Шипулін, Є. І. Кучеренко. – Харків : ХНАМГ, ХНУРЕ, 2009. – 158 с.

65.Шумаков Ф. Т. Збірник лабораторних робіт з геоінформатики / Ф. Т. Шумаков. – Харків : ХНАМГ, 2009. – 123 с.

66.Щербаков В. В. Геоинформационные системы. Структура ГИС, методы создания и использования / В. В. Щербаков. – Екатеринбург : Уралгеоинформ, 2002. – 33 с.

67.Чоговадзе Г. Г. Инфорvация: информация, общество, человек /

Г. Г. Чоговадзе. – М. : ООО "Дата"+, 2003. – 320 с. – С. 121–134.

68.Географічна інформація – Еталонна модель: Нац. стандарт України (ДСТУ ISO 19101:2002(E). – К. : Держспоживстандарт України, 2005. – 65 с.

69.The NCGIA Core Curriculum in GIScience [Електронний ресурс] /

M.F. Goodchild, K. K. Kemp, eds. – NCGIA University of California, Santa Barbara CA., 2000. – Режим доступу:

http://www.ncgia.ucsb.edu/. – Назва з екрана.

70.David J. Buckley. The GIS Primer [Електронний ресурс] / David J. Buckley. – Режим доступу:

http://www.innovativegis.com/education/primer.html. – Назва з

екрана.

71.Joseph K. Berry. Beyond Mapping III. Understanding Spatial Patterns and Relationships [Електронний ресурс] / K. Joseph. – BASIS Press, 2007, 227 p. – Режим доступу:

http://www.innovativegis.com/basis/MapAnalysis/]. – Назва з екрана.

72.Principles of Geographic Information Systems / Rolf A. de By (еd.).

– ITC, Enschede, The Netherlands. – 490 р.

73.GIS Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.geog.ubc.ca/courses/klink/gis.notes/glossary.html. – Назва

з екрана ; Spatial Analysis and GIS: A Primer / Gilberto Camara and other. – Image Processing Division, National Institute for Space Research (INPE), Brazil.

74.Cheng G. Hierarchy Representation of Virtual Terrain Environment and Research into the Real Time Shading Technology: Ph. D. thesis / Zhengzhou Institute for Mapping and Surveying. – Zhengzhou, 2000. – 133 p.

75.Ивенс Р. М. Введение в теорию цвета / Р. М. Ивенс ; пер. с

англ. – М., 1964. – 442 c.

76.David DiBiase, Michael DeMers, Ann Johnson, Karen Kemp, Ann Taylor Luck, Brandon Plewe, and Elizabeth Wentz – Geographic Information Science & Technology. Body of Knowledge [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ucgis.org/ – Назва з екрана.

490