Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання
Складіть іміджевий образ одного з найбільш перспективних, на вашу думку, курортів трьох зазначених вище рекреаційних районів. Обґрунтуйте свій вибір.
Позначте на контурній карті найбільші курорти кожного з трьох районів, вкажіть їх спеціалізацію. Обов’язковий перелік курортів: Ворзель, Лютіж, Буча, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Феофанія, Пирогове, Боярка, Біла Церква, Миронівка, Миргород, Диканька, Качанівка, Курортне, Прохорівна, Соснівка, Ліщинівка, Дениші, Шацьк, Горинь, Рай-Оленівка, Березівка, Бердянськ, Кремінне, Новоайдар, Святогірськ, Слов”яногірськ, Новоазовськ, Урзуф, Ялта, Мелекіне, Приморськ, Кирилівка, Білосарайська Коса, Солоний лиман.
Питання для самоконтролю:
Чому рекреаційні потоки у Полісько-Столичному, Придніпровсько-Донецькому і Харківському районах знижуються?
Які рекреаційні ресурси переважають у вказаних районах? Який їх кількісний і якісний потенціал?
Які типи курортів переважають в даних районах?
Чим, на вашу думку, можуть привабити іноземних рекреантів вказані райони?
Які перспективи формування рекреаційних кластерів в межах вказаних районів?
Які найголовніші проблеми розвитку рекреаційного господарства у трьох рекреаційних районах? Як, на Вашу думку, їх можна розв’язати?
[5], [7], [8], [1], [12], [13], [19], [20].
Тема 2.4. Аналіз пріоритетних напрямів розвитку рекреаційного господарства України
Мета: закріпити знання студентів про основні напрямки державної політики в галузі рекреаційної діяльності в Україні; розвивати вміння аналізувати статистичні дані, формулювати оціночні судження щодо розвитку рекреації на території країни, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між проблемою і можливістю її успішного розв’язання.
Розвиток рекреаційної діяльності в Україні в цілому віддзеркалює ресурсно-рекреаційні можливості тієї чи іншої території, реалізація яких призведе до суттєвого пожвавлення регіональної економічної діяльності. Зазначимо, що при плануванні розвитку національного туризму і рекреації доцільно враховувати і світові тенденції, серед яких домінують наступні: знижується попит на групові поїздки і активізується індивідуальний туризм, збільшується кількість пропозицій для сімейної рекреації, стабільним попитом користуються поїздки вихідного дня, активні форми рекреації переважають над пасивними, дедалі популярнішими стають пригодницькі та спортивні поїздки.
Основними проблемами розвитку рекреаційно-туристських галузей в Україні є:
Стихійність реалізації державної туристичної політики - пов’язане з необхідністю вдосконалення нормативно-правової бази в галузях рекреації і туризму, ліцензування і оподаткування рекреаційно-туристичної діяльності; діяльність закладів рекреаційних кластерів занадто зарегулювання, коли не вирішуються специфічні питання їх функціонування.
Невисока ефективність системи управління рекреаційно-туристичним господарством: розмежування рекреаційного господарства на дві галузі, неузгодженість між окремими гілками влади. Наприклад, у Криму діє понад 380 різних міністерств, відомств, громадських організацій і приватних осіб як вітчизняних, так і іноземних, які дотримуються різних підходів до використання рекреаційних ресурсів; спостерігається певний волюнтаризм у ціновій політиці та в організації роботи рекреаційно-туристичних закладів різних форм власності. Все це ускладнює координацію діяльності.
Посилюється стихійне освоєння рекреаційних територій. У зв’язку з цим потрібно здійснювати науково обґрунтоване проектування розвитку рекреаційних територій здійснювати у відповідності з Концепцією Генеральної схеми планування території України, яка передбачає поетапний розвиток рекреаційних систем до 2026 року збільшити у 3 рази.
Неузгоджена політика формування ТРС і кластерів різних рівнів: не проводиться функціонально-територіальне зонування території, що вимагає обґрунтованої наукової суспільно-географічної інформації при цьому сьогодні важливим є не стільки розрахунки максимального навантаження і ємності, скільки їх оптимальних значень (необхідні детальні ландшафтні карти).
Неефективне фінансування рекреаційно-туристичної галузі. Нині воно складає близько 2 млн., що становить 1, 5 % інвестицій бюджету; кошти спрямовуються на кількісні показники, зокрема, аналізується, скільки оздоровлено людей різних категорій, а не на розвиток і забезпечення функціонування санаторно-курортних зон. Програмно-цільове фінансування передбачає складання бізнес-планів, проведення конкурсів на надання державних коштів для розвитку найбільш цінних і перспективних територій, а також кредитування та самофінансування.
Зношена морально і фізично матеріальна база закладів рекреації, більшість з яких були створені у 60-80-і роки, поганий рівень комфортності та інфраструктури.
Відбувається скорочення санаторно-курортних закладів. Так, у 2001 р. було 3178 таких закладів, нині є близько 3000, кількість закладів, що не працювали у 2001 р. – 637, нині понад 700, при нормі на 1000 жителів 4,3 ліжка є одне ліжко на таку кількість рекреантів.
Незадовільний стан інфраструктури, особливо транспортної
Низька якість обслуговування
Складні візово-митні операції
Низька загальна ефективність (рентабельність) рекреаційно-туристичних галузей.
Основними перспективами розвитку рекреаційних галузей в Україні є:
Пріоритетність розвитку, створення конкурентоспроможного продукту
Держане сприяння розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму (наприклад, створення спеціалізованих зарубіжних представництв). У 2006 р. прийняли – 18,9 млн. чол., виїхало в якості туристів – 16,9 млн. чол.
Прискорення приватизації об`єктів рекреаційно-туристичних галузей
Спрощення, відповідно до міжнародної практики, візових, митних і прикордонних формальностей
Подальший розвиток маркетингової та виставкової діяльності, участь України у міжнародних виставках і ярмарках
Підготовка висококваліфікованих спеціалістів в галузі рекреації і туризму (технологів, менеджерів, ресурсників, туроператорів, аніматорів тощо). В галузях рекреації і туризму в Україні зайнято 1,2 %, а середньоєвропейський показник становить 6-8 %.
Підвищення комфортності і покращення сервісу закладів рекреації і відпочинку (узгодження в системі ціна-якість)
Перехід на цілорічний режим роботи рекреаційно-туристичних закладів
Оновлення і створення рекреаційно-туристичної інфраструктури
Забезпечення раціонального використання та відновлення природного та історико-культурного рекреаційно-туристичного середовища
1. На основі аналізу текстів лекції та додаткової літератури, проаналізуйте головні внутрішні і зовнішні чинники тенденцій розвитку рекреаційних галузей в Україні на сучасному етапі. Результати аналізу за зразком запишіть у табл. 9
Таблиця 9