2.3. Суть та види економічних законів світового господарства.

1. Економічні закони– це внутрішні, необхідні, сталі та суттєві зв'язки між основними протилежними сторонами, властивостями явищ процесів та елементів економічної системи.

Закони бувають:

- загальні - властиві всім економічним системам;

- часткові - властиві двом або декільком економічним системам;

- одиничні - властиві одній, окремо взятій системі.

У світовому господарстві діють наступні економічні закони:

- інтернаціоналізації господарського життя;

- інтернаціоналізації вартості;

- світової конкуренції;

- економічної нерівності розвитку держав;

- закон сукупного попиту та пропозиції;

- закон світового нагромадження і т.д.

Економічні закономірності– це постійні, ті що повторюються стійкі причинно-наслідкові зв'язки, що показують суттєві моменти в розвитку економічних відносин, явищ і процесів і є наслідком дії системи економічних законів.

Головні економічні закономірності:

1. Підвищення рівня суспільного виробництва, тобто розвиток крупних господарських одиниць (ТНК - транснаціональних корпорацій).

2. Зближення національних господарств.

3. Поглиблення міжнародного поділу праці.

4. Розвиток світового ринку.

5. Розвиток інтеграційних процесів в міжнародній економіці.

2. Закон інтернаціоналізації виробництва та інтернаціональної вартості.

Розглянемо деякі закони світового господарства детальніше.

Закон інтернаціоналізації виробництва є економічною основою Міжнародного поділу праці(МПП). Він сприяє переходу МПП від загального до часткового і від часткового до одиничного поділу праці.

Загальний поділ праці – базується на спеціалізації сфер виробництва й поділу на галузі та підгалузі.

Частковий поділ праці – базується предметній спеціалізації та поділ галузей на підприємства.

Одиничний поділ праці – це внутріфірмова спеціалізація, яка базується на подетальній спеціалізації окремих виробничих одиниць.

Якщо при загальному та частковому поділі праці кожне підприємство залишається технічно незалежним, то при одиничному поділі праці кожне спеціалізоване підприємство технологічно взаємопов'язане з іншим. Всі виробничі одиниці розташовані в різних країнах і діють за єдиним технологічним планом.

2. Закон інтернаціональної вартості.

Цей закон залежить від інтернаціональних витрат суспільно-необхідної праці на виробництво товарів. Інтернаціональні витрати визначаються національними витратами праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну більшість продукції. Саме тому економічну вигоду від зовнішньої торгівлі отримують індустріально-розвинуті країни, їх вигода-це прибутки, які вони отримують в результаті різниці між інтернаціональною і національною вартістю. Ці країни мають високу експортну квоту.

Фактори, які впливають на інтернаціональну вартість.

- середня продуктивність праці у межах світового господарства та продуктивність національної праці;

- середня інтенсивність праці в масштабах світового господарства та інтенсивність національної праці;

- ступінь складності праці, яка залежить від рівня науково технічного прогресу, рівня освіти і кваліфікації робітників.