1.5 Рівні розвитку мев
МЕВ—система різноманітних господ, науково-технічних, виробничих, комерційних, валютно-фінансових і кредитно –грошових зв’язків між господарюючими суб’єктами окремих країн або груп..
Загальні рівні функціонування МЕВ:
1)Первинні-відношення між фізичними, юридичними особами та окремими країнами.
2) Вторинні - відношення між фізичних та юридичних особами та окремими країнами з одного боку та міжнародними організаціями з іншого.
3)Третинні-відношення між міжнародними організаціями.
Рівні МЕВ за ступенем розрахунку стосунків між суб’єктами, тривалості дії угод і переплетеності економік поділяються на:
1.-економічні контакти - найпростіші економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються разовими угодами..
2.-економічна взаємодія – сталі економічні зв’язки, які базуються на міжнародних економічних договорах і угодах, які укладено на тривалий час.
3.-економічне співробітництво – міцні економічні зв’язки на підставі сумісних вироблених і узгоджених намірів, закріплених у довгострокові економічні договорах і угодах.
4. - економічна інтеграція - найвищий рівень, що характеризує перепілітінням економіки країн, проведенням узгодженої державної політики у взаємні економічні відносини так і стосовно до 3 країн. МЕВ проявляється на мікроекономічному, макроекономічному, національному рівні.
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних відносин. Крім того МЕВ - це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів.
У Хартії економічних прав та обов’язків держав, яка була прийнята ІV спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., задекларовані такі принципи організації МЕВ:
суверенітет;
територіальна цілісність і політична незалежність держав;
суверена рівність всіх держав;
ненапад та невтручання, мирне співіснування;
взаємна та справедлива вигода;
рівноправ’я та самовизначення народів;
мірне врегулювання суперечностей;
усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;
добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;
поважання прав і основних свобод людини;
відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;
сприяння міжнародній соціальній справедливості;
міжнародне співробітництво з метою розвитку;
вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.
Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнародних процесів, мета рівень - це міжнародні зв’язки галузевого й регіон. значення, макрорівень - це, відповідно, рівень зв’язків між фірмами різних країн.
Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік.
При цьому виділяють такі 4 рівні:
Міжнародні економічні контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юридичним і фізичним особам.
Міжнародні економічні взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі економічні зв’язки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, заключних на доволі тривалий період часу. Міжнародне економічне співробітництво. Це-міцні й тривалі зв’язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.
Міжнародна економічна інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характеризуються взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.
Форми МЕВ- міжнародна торгівля; міжнародна міграція капіталу; трудова міграція між країнами; валютні відносини і розрахунки; міжнародні економічні інтеграційні процеси, науково-технічне співробітництво країн.
Міжнародна торгівляє провідною формою МЕВ. Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами.
Міжнародний рух капіталу- його переміщення між країнами світу в пошуках більш вигідної сфери прикладення.
Міжнародна міграція робочої сили- процес її стихійного чи організованого переміщення в межах національного або міжнародного ринків праці, зумовлено характером вир відносин, дією економічних законів.
Міжнародні валютні відносини є специфічною формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечення норми реалізацію інших форм МЕВ, а з іншого боку, мають власні механізми саморозвитку.
Але, розглядаючи всю структуру МЕВ, можна виділити також додаткові форми МЕВ: міжнародні валютні відносини; міжнародні фінансово - кредитні відносини; міжнародно виробниче співробітництво; міжнародно науково-технічне. співробітництво; міжнародні трудові відносини (світ. ринок труд. ресурсів); міжнародна торгівля товарами; міжнародна торгівля послугами (світ. ринок послуг); міжнародні транспортні відносини.
Слід відзначити тісний взаємозв’язок між формами МЕВ. Історична первинність міжнародної торгівлі у сучасних МЕВ врівноважена значенням, динамікою та масштабами розвитку інших форм. На практиці досить важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі є інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин. Так, наприклад, торгівля технологіями може виділятися як самостійна форма МЕВ. Інші автори формою МЕВ вважають міжнародні валютні відносини. Щодо останніх, то необхідно загострити увагу на особливому значенні світової валютної системи для розвитку сучасних відносин між країнами. Сучасні валютні ринки, валютні відносини перетворились із суто обслуговуючих товарні операції та операції руху капіталу у самостійну форму МЕВ.