33

Тема 11 Світова валютна система і міжнародні валютно-фінансові відносини

11.1 Сутність валюти та валютних відносин.

11.2 Валютний ринок та валютні операції.

11.3 Валютний курс, його функції.

11. 4 Валютне регулювання

Матеріали для самостійного вивчення

11.1 Основні елементи національної валютної системи

11. 2. Види валютних систем: регіональні, світові

11.3. Визначення платіжного балансу країни.

Вступ

Важливо звернути увагу на те, що поняття «валюта» не слід ототожнювати з поняттям «грошова одиниця». Національні гроші у процесі обслуговування зовнішньоекономічних відносин втрачають свою самостійність, прийнятність. У зв’язку з цим виникає потреба у грошових коштах, головним призначенням яких має бути обслуговування зовнішньоекономічних відносин у будь-яких сферах їх прояву чи походження. Це відбувається під час формування та реалізації міжнародних валютних, розрахункових та кредитно-фінансових операцій як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках.

Валюту можна класифікувати за різними критеріями: за емітентами, за режимом використання, за матеріально-речовим виглядом, за економічними умовами країни походження (слабка, або м’яка; сильна, або тверда), за відношенням до валютних запасів країни (резервна валюта, вільно використовувана валюта), за видами валютних операцій.

Важливою рисою валюти є конвертованість. Вивчаючи тему, слід звернути увагу не тільки на наявність різних ступенів конвертованості, а й особливо на чинники та значення цього явища. Треба усвідомити, що без внутрішньої конвертованості неможлива повна зовнішня конвертованість. Внутрішня стосується угод між резидентами всередині своєї країни, охоплює як поточні, так і капітальні операції. Конвертованість передбачає наявність ринкового господарства, відкритість економіки, самостійність дій учасників економічного обміну на свій страх і ризик, конкурентоспроможність, збалансованість тощо. Крім того, треба засвоїти інституційні норми конвертованості як національні в рамках валютної політики, так і загальні, визначені МВФ.

Вивчаючи валютний ринок, слід звернути увагу на те, що його призначення полягає в урівноваженні попиту і пропозиції, але на специфічний товар - валюту. Валютний ринок треба розглядати за його економічним змістом та за інституційною побудовою. У даному питанні необхідно усвідомити його якісні внутрішні властивості. Ступінь розвинутості валютного ринку визначається рівнем економічної свободи дій суб’єктів ринку, рухомою силою функціонування яких є власний матеріальний інтерес. З’ясо­вуючи сутність валютного ринку, слід пам’ятати, що призначення й економічна роль останнього виявляються у функціях, які він виконує. Крім того, необхідно звернути увагу на склад та роль суб’єктів валютного ринку.

Що стосується валютних операцій, то слід пікреслити їх різноманітність. Найбільш відомою є класифікація за строками і за механізмом здійснення. Слід зауважити, що угоди валютного ринку є, як правило, стандартизованими, можуть виконуватись або на його біржовому сегменті (наприклад ф’ючерс - суто біржовий контракт), або на позабіржовому (наприклад форвард), або на обох сегментах (інші форми торгівлі).