8.3. Джерела формування фінансів населення

Основним джерелом формування фінансових ресурсів населення є заробітна плата, що нараховується і виплачується за місцем роботи працюючих громадян. Механізм виплати заробітної плати залежить від відомчої приналежності підприємства (організації), на якому працюють громадяни: об'єкти соціальної сфери (установи охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва, фізичної культури і спорту) фінансуються з місцевих бюджетів, тому за своєчасність виплат зарплат працівникам даних установ відповідають місцеві органи влади. Виключення складають об'єкти, що мають статус національних - Національний Палац культури "Україна" (м. Київ), Національний Одеський театр опери і балету, Київський Національний економічний університет, установи Національної Академії Наук України і т.д., - їхнє фінансування (незважаючи на регіональне місцезнаходження) здійснюється з державного бюджету.

В ринковому середовищі господарювання більшість його суб'єктів є економічно самостійними одиницями, які особисто здійснюють підприємницьку господарську діяльність як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері послуг (в інфраструктурі). їх наймані працівники одержують заробітну плату, яка нараховується згідно договорів найму.

У випадку наявності в родині непрацездатних чи непрацюючих категорій, їм з державного або з місцевого бюджету виплачуються різні види виплат. Пенсіонерам і особам, що мають інвалідність виплачуються пенсії з Пенсійного фонду України, що формується з нарахувань на заробітну плату.

Особам, що знаходяться у відпустці по нагляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку з Фонду соціального страхування України на випадок тимчасової втрати працездатності нараховують­ся відповідні виплати по догляду за дитиною (т. з. "декретні" виплати).

Особам, що знаходяться в стані непрацездатності через зафіксовану лікарем хворобу, оплачується лікарняний лист із Фонду соціального страхування України на випадок тимчасової втрати працездатності терміном не більш 4-х місяців. У випадку, якщо громадянин перебуває на лікарняному більш 4-х місяців, йому при­своюється група інвалідності і виплачується пенсія з інвалідності з коштів Пенсійного фонду України

За рахунок коштів місцевих бюджетів, у випадку наявності в них фінансової можливості, малозабезпеченим і багатодітним категоріям громадян може виплачуватися грошова допомога.

Якщо в родині є студенти вищих навчальних закладів, їм може виплачуватися стипендія з державного бюджету (у випадку навчання у вищому навчальному закладі, що має статус національного) чи за рахунок коштів місцевих бюджетів (у випадку навчання в муніципальному вищому навчальному закладі, при наявності фінансової можливості бюджету). Останнє, однак, зустрічається зараз достатньо рідко (в основному - дітям-сиротам, інвалідам тощо), через відсутність коштів у місцевих органів самоврядування на подібні цілі. Стипендія може виплачуватися студентам з коштів, отриманих вищим навчальним закладом від комерційної діяльності.

Фінансові ресурси населення формуються також за рахунок володіння цінними паперами, що приносять доходи у вигляді дивідендів - у випадку володіння акціями якого-небудь підприємства, чи у виді купона - у випадку придбання державних казначейських облігацій.

Ще одним джерелом формування фінансів населення є процентні ставки комерційних банків по депозитах.

З метою соціального захисту певних груп населення (пенсіонерів, інвалідів тощо) державою надаються їм фіксовані фінансові ресурси які включають в себе не грошову державну допомогу (субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, пільги на проїзд в громадському транспорті, послуги зв'язку, придбання ліків тощо). Вони сприяють вивільненню частини грошових доходів на забезпечення інших потреб.

Новими у класифікації джерел фінансових ресурсів є доходи у вигляді орендної плати від здачі в оренду нерухомого майна, яке належить населенню - квартир, земельних ділянок, гаражів, дачних будівель.

Фінансами населення можна вважати також грошові кошти, отримані ними в результаті ломбардних операцій.

Не дуже значимим загалом, але достатньо вагомим для окремих громадян джерелом формування фінансових ресурсів є виграші від участі в лотереях, азартних іграх, комерційних теле- та радіопередачах, акціях товаровиробників тощо (відомими акціями є розіграші грошових, а також майнових призів у вигляді товарів, виробів з дорогоцінних металів тощо компаніями "Реємтсма-Україна, "Світоч" ).

Громадяни України, які під час Другої світової війни в ре­зультаті військових дій та окупації території колишнього СРСР військами Німеччини та її союзників (Італії. Румунії. Словакії. Фінляндії. Угорщини) примусово утримувалися в якості робочої сили на території цих і окупованих ними країн - у Бельгії, Голландії, Польщі, Франції, Норвегії тощо (так звані остарбайтери), одержують компенсацію від німецького уряду, що також є джерелом формування фінансових ресурсів даної категорії громадян.

Досить істотним джерелом формування фінансових ресурсів населення, є доходи в натуральному вимірі від особистих підсобних господарств та садово-городніх (дачних) ділянок. Розмір даних доходів індивідуальний, важко піддасться обліку офіційними органами статистики. В умовах кризи продаж на ринках сільгосппродукції, вирощеної в особистих підсобних господарствах та на садово-городніх ділянках є вагомим джерелом поповнення бюджетів помітної кількості домогосподарств.

Усі перераховані вище джерела фінансових ресурсів насе­лення відносяться до легальних. У той же час, існують так звані "тіньові" доходи громадян України, тобто доходи, одержувані в готівковій (в основному) або безготівковій формі і не оподатковувані податками й зборами (акцизом, митом тощо). Враховуючи високий рівень розвитку тіньової економіки України, достатньо поширеним явищем є те. що доходи великої кількості громадян формуються, окрім нарахованої заробітної плати, також і з джерел т.з. "тіньових"' доходів. Типовими їх прикладами є:

• торгівля без дозволу на цей вид діяльності;

• виробництво товарів та послуг у кількості, що перевищує офіційно задекларовану;

• використання транспортних засобів для перевезення пасажирів та вантажів без дозволу та реєстрації підприємницької діяльності;

• нелегальна організація ігорного бізнесу, інших послуг, непередбачених, або обмежених законодавством;

• виробництво товарів-підробок (фальсифікованих горілчаних, тю­тюнових виробів);

• незаконна конвертація безготівкових грошей у готівку;

• контрабанда.

Джерелом незаконних доходів громадян можуть бути і неекономічні злочини (розкрадання грошей та матеріальних цінностей, шахрайство тощо).

Точний облік розмірів доходів, отриманих з названих джерел є утрудненим. Однак, "тіньова" економіка частково допомагає врятувати населення від зубожіння. Зокрема, за оцінками експертів, у виробництві в "тіні" приймають участь 75% економічно активних громадян України. Для 2,5 мільйонів громадян - вона є основним джерелом доходу. Також до "тіньових"' доходів громадян відносяться доходи у вигляді заробітної плати, отриманої за місцем роботи, але більшої за офіційно нараховану по платіжній відомості суму, або отримані не за місцем основної роботи та не задекларовані ніяким чи­ном у податковій службі.

За оцінками експертів, близько 3 млрд. грн. наявних доходів громадян щорічно не враховується офіційною статистикою. Як мінімум третина від суми зарплат найбільш високооплачуваних співробітників видається "в конвертах", тобто є більшою за суму, вказану в офіційній звітності.

За оцінками експертів, ще більшим був розрив у рівнях споживання і доходів населення в середині 90-х років. Тоді рівень середнього споживання населення у 2,5 рази перевищував середні грошові доходи. 75% населення або іноді, або постійно одержували продукти зі своїх присадибних ділянок; 19% - виїжджали на заробітки за рубіж, а 23% мали можливість додаткового заробітку в Україні.

Із стабілізацією соціально-економічної ситуації в державі в період останніх трьох років, пожвавленням виробництва, достатньо інтенсивними інституціональними перетвореннями певним чином нівелюється й різниця між доходами і витратами громадян України, що пов'язано зі зростанням заробітної плати та доходів населення. На кінець 90-х - початок 2000-х років офіційно зареєстрована різниця між витратами й доходами зменшилася приблизно до 10% від суми витрат громадян.