
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма
- •Тема 2. Іменник
- •Тема 3. Граматичні категорії іменника
- •Тема 4. Відмінювання іменників
- •Тема 5. Прикметник
- •Тема 6. Відмінювання прикметників
- •Тема 7. Числівник
- •Тема 8. Відмінювання числівників
- •Тема 9. Займенник
- •Системний модуль 2 змістовий модуль іі дієслово (дієслівні форми). Вигук. Частка.
- •Тема 10. Дієслово – граматичні ознаки
- •Тема 11. Граматичні категорії дієслова
- •Тема 12. Дієприкметник як форма дієслова
- •Тема 13. Дієприслівник як форма дієслова
- •Тема 14. Прислівник
- •Тема 15. Службові частини мови
- •Тема 16. Частка. Вигук
- •Теми практичних занять практичне заняття 1. Граматика. Морфологія.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Граматичні категорії іменника.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Прикметник
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Відмінювання прикметників
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Числівник
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Відмінювання числівників
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Займенник
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Дієслово – граматичні ознаки
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Граматичні категорії дієслова.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Дієприкметник як форма дієслова
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Дієприслівник як форма дієслова.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Прислівник.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Службові частини мови.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Індивідуальне навчальне завдання
- •Тематика інз
- •Види інз
- •Орієнтовна тематика рефератів:
- •Література
- •Схеми морфологічного розбору самостійних та службових частин мови
- •Схеми морфологічних розборів інших граматичних класів слів
Тема 16. Частка. Вигук
План.
Частки. Значення і функції часток.
Класифікація часток:
за походженням;
за структурою;
за значенням і функцією.
Правопис часток.
Вигук. Лексико-граматичні особливості вигуків.
Розряди вигуків.
Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів.
ЛІТЕРАТУРА:
основна [1, 3, 6, 8, 22];
додаткова [2, 3, 7, 8, 10].
Питання для самоконтролю:
Дати загальну визначення часток. Які функції вони виконують? Навести приклади.
Які частки беруть участь у творенні слів і форм слів? Навести приклади.
Назвати основні різновиди модальних часток. Увести їх до висловлювань.
Охарактеризувати частки за походженням і будовою.
Охарактеризувати вигуки та їхні розряди.
Основні поняття теми: модальні/словотвірні/формотворчі частки, прості та складені, вигуки первинні/вторинні, звуконаслідувальні слова.
Теми практичних занять практичне заняття 1. Граматика. Морфологія.
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Граматика, предмет її вивчення.
2. Предмет морфології. Основні поняття морфології.
3. Частини мови та принципи їх класифікації.
4. Поняття про взаємоперехід в системі частин мови.
ЛІТЕРАТУРА:
основна [1, 3, 6, 8, 22];
додаткова [2, 3, 7, 8, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
Чому слово вважають основною одиницею мови?
Які найважливіші його ознаки та функції у граматиці?
Як розуміти поняття граматичне значення слова?
Які способи та мовні засоби вираження граматичних значень існують в українській мові.
Завдання для самостійної роботи:
Підготуйте стисле висловлення на тему «Життя – це боротьба».
Визначте, якими частинами мови є слова у фразеологізмах. Доберіть до них синонімічні вирази. За одним із них складіть гумореску. Тертий калач. Як дві краплі води. Десята вода на киселі. У люди виходить. Взяти ноги в руки.
Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»: http://litopys3.free-servers.com/ukrnova/um.hym. Знайдіть цікавий матеріал про частини мови і зробіть повідомлення на занятті.
Знайдіть слова, які перейшли з однієї частини мови в іншу. Поясніть це явище. Ситий голодного не розуміє (Нар.тв.). Жив собі чоловік (Васильченко). Одне — в плуг, а інше — в луг (Нар.тв.). Весна ледачого не любить, вона проворного голубить (Нар. тв.). Сидить батько кінець стола, на руки схилився. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Шевченко). Тільки "так " чи "ні", "за" чи "проти" мало сьогодні сенс (Загребельний). Далека нам путь, але ми не одні (Сосюра). Птиця спускалася усе нижче та нижче (Нечуй-Левицький).
У поданому тексті виділіть повнозначні і неповнозначні частини мови (вкажіть їх ). За якою ознакою вони розрізняються? Поясніть правопис виділених слів. За яким принципом вони пишуться? Відомий селекціонер рослин І.В. Мічурін широко використовував у своїй роботі плодові дерева з різних країн світу. "Я почав, — писав він, - висаджувати у своєму розсаднику рослини мало не з усіх кінців земної кулі. У розсаднику налічувалося близько восьмисот видів вихідних рослинних форм. Коли за вікном сніг, можна виростити квітучий сад у кімнаті, на вікнах, прикрасивши своє житло. Підвіконня з кількома кімнатними рослинами може стати чудовою лабораторією. Працюючи в ній, можна навчитися виховувати рослини, керувати їхнім розвитком; розмножувати насінням, відсадками і живцями, прищеплювати їх, а головне, навчитися спостерігати й розуміти життя рослин і любити їх. На кімнатних рослинах успішно можна вивчати багато закономірностей життя природи, які були відкриті видатними вченими-ботаніками (М. Верзилін).
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.
ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ.
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.
2. Семантико-граматичні категорії іменника.
3. Категорії збірності/одиничності та речовинності.
4. Категорія істот/неістот.
5. За «Українським правописом» повторіть правила вживання великої літери. Розкажіть про правопис географічних назв.
ЛІТЕРАТУРА:
основна [1, 3, 6, 8, 22];
додаткова [2, 3, 7, 8, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
Назвати лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки іменника.
Охарактеризуйте іменники, які відносяться до власних/загальних назв.
Які поняття виражають іменники з конкретним значенням?
Які слова належать до іменників з абстрактним значенням?
Як граматично виражається категорія збірності іменника?
Граматичний вияв речовинних іменників.