Тема 16. Частка. Вигук

Правопис часток.

Вигук. Лексико-граматичні особливості вигуків.

Розряди вигуків.

Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

Питання для самоконтролю:

1. Дати загальну визначення часток. Які функції вони виконують? Навести приклади.

2. Які частки беруть участь у творенні слів і форм слів? Навести приклади.

3. Назвати основні різновиди модальних часток. Увести їх до висловлювань.

4. Охарактеризувати частки за походженням і будовою.

5. Охарактеризувати вигуки та їхні розряди.

Основні поняття теми: модальні/словотвірні/формотворчі частки, прості та складені, вигуки первинні/вторинні, звуконаслідувальні слова.

Теми практичних занять практичне заняття 1. Граматика. Морфологія.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Граматика, предмет її вивчення.

2. Предмет морфології. Основні поняття морфології.

3. Частини мови та принципи їх класифікації.

4. Поняття про взаємоперехід в системі частин мови.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Чому слово вважають основною одиницею мови?

2. Які найважливіші його ознаки та функції у граматиці?

3. Як розуміти поняття граматичне значення слова?

4. Які способи та мовні засоби вираження граматичних значень існують в українській мові.

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготуйте стисле висловлення на тему «Життя – це боротьба».

2. Визначте, якими частинами мови є слова у фразеологізмах. Доберіть до них синонімічні вирази. За одним із них складіть гумореску. Тертий калач. Як дві краплі води. Десята вода на киселі. У люди виходить. Взяти ноги в руки.

3. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»: http://litopys3.free-servers.com/ukrnova/um.hym. Знайдіть цікавий матеріал про частини мови і зробіть повідомлення на занятті.

4. Знайдіть слова, які перейшли з однієї частини мови в іншу. Поясніть це явище. Ситий голодного не розуміє (Нар.тв.). Жив собі чоловік (Васильченко). Одне — в плуг, а інше — в луг (Нар.тв.). Весна ледачого не любить, вона проворного голубить (Нар. тв.). Сидить батько кінець стола, на руки схилився. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Шевченко). Тільки "так " чи "ні", "за" чи "проти" мало сьогодні сенс (Загребельний). Далека нам путь, але ми не одні (Сосюра). Птиця спускалася усе нижче та нижче (Нечуй-Левицький).

5. У поданому тексті виділіть повнозначні і неповнозначні частини мови (вкажіть їх ). За якою ознакою вони розрізняються? Поясніть правопис виділених слів. За яким принципом вони пишуться? Відомий селекціонер рослин І.В. Мічурін широко використовував у своїй роботі плодові дерева з різних країн світу. "Я почав, — писав він, - висаджувати у своєму розсаднику рослини мало не з усіх кінців земної кулі. У розсаднику налічувалося близько восьмисот видів вихідних рослинних форм. Коли за вікном сніг, можна виростити квітучий сад у кімнаті, на вікнах, прикрасивши своє житло. Підвіконня з кількома кімнатними рослинами може стати чудовою лабораторією. Працюючи в ній, можна навчитися виховувати рослини, керувати їхнім розвитком; розмножувати насінням, відсадками і живцями, прищеплювати їх, а головне, навчитися спостерігати й розуміти життя рослин і любити їх. На кімнатних рослинах успішно можна вивчати багато закономірностей життя природи, які були відкриті видатними вченими-ботаніками (М. Верзилін).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.

2. Семантико-граматичні категорії іменника.

3. Категорії збірності/одиничності та речовинності.

4. Категорія істот/неістот.

5. За «Українським правописом» повторіть правила вживання великої літери. Розкажіть про правопис географічних назв.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвати лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки іменника.

2. Охарактеризуйте іменники, які відносяться до власних/загальних назв.

3. Які поняття виражають іменники з конкретним значенням?

4. Які слова належать до іменників з абстрактним значенням?

5. Як граматично виражається категорія збірності іменника?

6. Граматичний вияв речовинних іменників.