- •Методичні вказівки
- •«Комп’ютеризовані системи управління»
- •Лабораторна робота №1 Дослідження об’єкта керування
- •Виконання роботи
- •1.1. Історія реактора см-3
- •1.2. Призначення та галузі застосування реактора
- •1.3. Особливості побудови реактора см-3
- •1.4. Вимоги до інформаційно-вимірювальної системи реактора
- •Розглянемо детальніше структурну схему підсистеми введення сигналів від датчиків температури.
- •2.2. Розробка функціональної схеми системи
- •2.2.1. Рекомендації щодо вибору датчиків
- •2.2.2. Визначення повного функціонального складу підсистеми введення сигналів від датчиків температури
- •Лабораторна робота №3
- •Конструктивне оформлення автоматизованої системи управління
- •Мета роботи: навчитися здійснювати вибір джерел живлення та базових конструкцій для сучасної асу.
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №4
- •Оцінка надійності системи
- •Мета роботи: навчитися розраховувати основні показники надійності розроблюваної автоматизованої системи управління.
- •Виконання роботи
- •Для нотаток
1.2. Призначення та галузі застосування реактора
Високопоточний дослідницький реактор СМ призначений для проведення експериментальних робіт з опромінення зразків реакторних матеріалів у заданих умовах, вивчення закономірностей зміни властивостей різних матеріалів у процесі опромінення, для одержання широкого спектра радіоактивних нуклідів, у тому числі далеких трансуранових елементів, для досліджень в галузі ядерної фізики.
У конструкції реактора СМ уперше реалізована ідея одержання високої щільності потоку теплових нейтронів у сповільнюваній пастці, розташованій в центрі активної зони із твердим спектром нейтронів.
Унікальність реактора, одного із самих високопоточних серед усіх дослідницьких реакторів світу, дозволяє проводити на ньому прискорене випробування матеріалів з досягненням більших значень флюенса нейтронів, одержувати препарати далеких трансуранових елементів і радіоактивних нуклідів з дуже високою питомою активністю.
Основні напрямки досліджень, що проводяться на реакторі [ ]:
дослідження поведінки зразків матеріалів під опроміненням;
випробування матеріалів, зразків твелів, пелів і інших виробів для проектованих енергетичних реакторів нового покоління;
випробування матеріалів і елементів для термоядерних реакторів;
опромінення мішеней для одержання трансуранових елементів;
одержання радіонуклідів з високою питомою активністю, застосовуваних у промисловості й медицині.
1.3. Особливості побудови реактора см-3
Водо-водяний корпусний високопоточний дослідницький реактор СМ на проміжних нейтронах належить до класу ДР з нейтронною пасткою [ ].
Активна зона реактора розміром 420×420×350мм із центральною нейтронною пасткою й відбивачем з металевого берилія висотою 500мм розміщені в сталевому корпусі діаметром 1,46м і висотою 7,33м і складається з 28 паливних зборок. Активна зона має високу концентрацію 235U і відносно невелику концентрацію ядер сповільнювача, у якості якого використовується легка вода.
У реакторі СМ-3 використовуються тепловиділяючі зборки двох типів, що містять 0,94кг (188 твелів) і 0,8кг (160 твелів) 235U.
Обидві ТВЗ являють собою коробчасту жорстку конструкцію з кожуха квадратного перерізу зовнішнім розміром 69,5×69,5 мм. Конструкція однієї із ТВЗ дозволяє проводити опромінення в активній зоні матеріалів в 4-х спеціальних каналах діаметром 11,9мм.
В обох ТВЗ використовуються стрижневі твели хрестоподібного профілю з ядерним паливом дисперсійного типу у вигляді двоокису урану. Оболонка – нержавіюча сталь; матриця – мідь із берилієвою бронзою. Висота активної частини твела – 350мм.
Високопоточна пастка формується берилієвими вкладишами складної форми, встановленими в чотири центральні гнізда. Вкладиші утворюють у центрі активної зони циліндричну порожнину діаметром 105мм, у якій в цей час встановлений центральний блок трансуранових мішеней (ЦБТМ) із трубчастим сепаратором мішеней. У ЦБТМ завантажується до 27 стрижневих мішеней.
|
Рис. 1.1. Високопоточна пастка реактора СМ-3 із сепаратором |
У шести гніздах активної зони можуть бути встановлені спеціальні паливні зборки із чотирма експериментальними каналами. Радіаційний вплив на зразки матеріалів у цих каналах порівнюється з таким, що досягається в каналах реакторів на швидких нейтронах. Є можливість опромінення при низьких температурах, забезпечується висока швидкість нагромадження радіонуклідів.
У бічному відбивачі на різних відстанях від активної зони розташовано 30 експериментальних гнізд, у які можуть бути встановлені:
до 3 експериментальних каналів, які приєднують до високотемпературної водяної петлі (P = 20МПа, T = 300°С), для випробувань конструкційних матеріалів на корозійну стійкість і дослідження паливних і поглинаючих композицій;
до 3 експериментальних каналів, що приєднують до низькотемпературної водяної петлі (P = 4,9МПа, T = 90°С), для випробування конструкційних матеріалів і твелів дослідницьких реакторів;
ампульні експериментальні канали й безканальні експериментальні пристрої.
Високоенергетичні нейтрони, залишаючи активну зону, уповільнюються до теплових у нейтронній пастці й бічному берилієвому відбивачі. У пастці досягається максимальна щільність потоку теплових нейтронів – до 5·1019м-2·с-1, а у твелах на межі активної зони й пастки – максимальне енерговиділення. У відбивачі щільність потоку теплових нейтронів менше, чим у пастці, але також досить висока, до 1,35·1019м-2·с-1.
У якості сповільнювача нейтронів у пастці реактора СМ використовується легка вода або берилій.
Фізична концепція реактора визначила його особливості, важливі для безпеки:
високе питоме енерговиділення в активній зоні (у середньому 2·109Вт/м3) при нерівномірному його розподілі (об'ємний коефіцієнт нерівномірності досягає 6,0);
більші втрати реактивності на отруєння 135Хе (більш 4% ΔKефф/Кефф);
високий темп втрати реактивності на вигоряння, що вимагає значної ефективності органів СУЗ, кількість яких у невеликій (~5·10‑2м3) активній зоні обмежена.
Робочі органи аварійного захисту (АЗ-1–АЗ-4) розташовані в отворах центральних берилієвих вкладишів. Центральний орган, що компенсує, перебуває в зазорі між ЦБТМ і центральними вкладишами.
Компенсуючі органи КО-1–КО-4 розміщені в чотирьох кутових гніздах активної зони.
Робочі органи автоматичного регулювання АР-1–АР-2 – у гніздах відбивача.
Основні характеристики реактора наведені у табл. 1.1.
Таблиця 1.1 | |
Характеристики |
Значення |
1 |
2 |
Максимальна теплова потужність, МВт |
100 |
Максимальна щільність потоку теплових нейтронів, м-2·с-1 |
5·1019 |
Максимальна щільність потоку швидких нейтронів (E ≥ 0,1МеВ), м-2·с-1 |
2·1019 |
Продовження таблиці 2.1 | |
1 |
2 |
Обсяг активної зони, л |
50 |
Висота активної зони, м |
0,35 |
Кількість експериментальних каналів |
31 |
Кількість петлевих установок |
2 |
Паливо |
UO2 |
Збагачення 235U, % |
90 |
Сповільнювач |
вода |
Теплоносій |
вода |
Відбивач |
берилій |
Середня щільність енерговиділення, МВт/л |
2 |
Максимальна щільність енерговиділення, МВт/л |
10 |
Параметри охолодження: |
|
|
до 60 |
|
до 95 |
|
2400 |
|
4,9 |
Кількість робочих органів: |
|
|
2 |
|
5 |
|
4 |
Середнє вигоряння по 235U у ТВЗ, що вивантажуються, % |
35 |
Характеристики робочого циклу: |
|
|
10-14 |
|
1-6 |
|
240 |
|
Рис. 1.2. Високотемпературний петлевий канал |
|
Рис. 1.3. Ампульний канал |
Петлеві установки реактора СМ
У цей час на реакторі СМ діють дві петлеві установки, одна з яких модернізується, і проектується третя (ВП-4). У табл. 1.2 наведені їх основні характеристики.
Таблиця 1.2 | |||
Петлеві установки |
ВП-1 |
ВП-3 |
ВП-4 |
Максимальна потужність зборки в каналі, кВт |
500 |
120 |
50 (у відбивачі) 100 (в активній зоні) |
Кількість каналів |
3 |
3 |
2 (у відбивачі) 1 (в активній зоні) |
Теплоносій |
вода |
вода |
вода |
Робочий тиск, МПа |
4,9 |
18,5 |
20,0 |
Температура теплоносія на вході в канал, °C |
< 60 |
< 300 |
300 |
Витрата теплоносія на канал, м3/година |
≤ 30 |
5,0 - 8,0 |
3,0 - 10 |
Водяний обсяг петлі, м3 |
3,5 |
0,4 |
≈ 1,0 |
Газовий обсяг петлі, м3 |
0,18 |
0,46 |
|
Водно-хімічний режим |
Нейтральний, безкорекційний |
Нейтральний, безкорекційний |
Реакторів ВВЕР |
Припустима активність теплоносія, Кі/л |
|
|
|
по α-часткам |
1×10-6 |
5×10-6 |
|
по β-часткам |
1×10-2 |
8×10-3 |
|
Компенсатор |
Азотний |
Азотний |
Паро-газовий |
Низькотемпературна водяна петлева установка ВП-1 призначена для досліджень працездатності твелів реакторів різних типів, вивчення виходу продуктів розподілу з негерметичних твелів, матеріалознавських досліджень конструкційних і поглинаючих матеріалів, одержання ізотопної продукції.
Високотемпературна водяна петлева установка ВП-3 призначена для атестаційних випробувань зразків і макетів твелів і ПЕЛ при параметрах теплоносія, характерних для енергетичних водо-водяних реакторів, вивчення виходу продуктів ділення з негерметичних твелів і способів видалення їх з першого контуру, матеріалознавських досліджень конструкційних і поглинаючих матеріалів.
|
Рис. 1.4. Схема петлевої установки ВП-1 |
|
Рис. 1.5. Схема петлевої установки ВП-3 |