Mizhnarodniy_Menedzhm_Yuhimenko2011

Соціально-етичні проблеми та перспективи ...

2.Які особливості притаманні соціальній відповідальності

ТНК?

3.Які існують принципи міжнародної ділової етики?

4.Як впливає національний менталітет на міжнародний біз- нес-етикет?

5.У чому полягає відмінність американської та японської ділової етики?

6.Як пов’язані національні культури із соціальною відповідальністю міжнародних компаній?

7.У чому полягають особливості статусу жінки-менеджера в міжнародних корпораціях?

8.У яких країнах жінки-менеджери мають кращу перспективу для службового просування: Японія, США, Південна Африка, Україна?

9.Які існують бар’єри для просування жінок-менеджерів у міжнародних корпораціях?

10.Які перспективи посилення ролі жінок у міжнародному менеджменті?

Подумай і дай відповідь

Мini case studies 1

Після двох років плідного українсько-американського співробітництва керівник української компанії зустрічав в аеропорту «Бориспіль» представника американського партнера. Знаючи, що ним є молода жінка, і прагнучи заручитися її симпатією та показати себе культурною людиною і галантним чоловіком, український бізнесмен вирішив зустріти її букетом з п’яти великих троянд.

Він зробив також два протокольних компліменти, сказавши американській гості: «Ви чудово виглядаєте» і «Я навіть не підозрював, що мій партнер – така цікава жінка».

Букет і компліменти, однак, не мали очікуваного результату. Подавши руку, молода жінка сухо відповіла на привітання, проігнорувавши компліменти, а букет відразу передала перекладачеві, який її супроводжував.

Негативна реакція на квіти і «нейтральні», з його погляду, компліменти була повною несподіванкою для українського бізнесмена. Відчуження, яке виникло при першій зустрічі,

431

Модуль 5

частково вдалося перебороти тільки під кінець ділового візиту.

1.Що відбулося насправді?

2.Хто виявився не готовим до контакту – українець чи американка?

3.А скільки б квітів подарували ви?

Мini case studies 2

На вечірці в будинку, де ви гостюєте, хазяїн запрошує вас приєднатися до танцюючих.

А. Ви неохоче встаєте, напружено виконуєте кілька рухів, щоб догодити йому, а потім повертаєтеся на своє місце.

Б. Ви відмовляєтеся, бо не хочете робити з себе посміховище. В. Ви раді, що вас попросили взяти участь у танцях, і хоча у вас не дуже добре виходить, намагаєтеся виконувати всі рухи і не

залишаєте коло танцюючих в наступному танці.

Який варіант відповіді вибрали б ви і чому? Як би повели себе в даній ситуації поліцентрист, егоцентрист, етноцентрист?

Мini case studies 3

Український інженер, який недавно приїхав працювати на Кубу, розповів своєму старшому товаришу, що помітив багато недоліків у фарбуванні виробів, зроблених на кубинському підприємстві в цей день. Він помітив це за дві години до закінчення робочого дня. Вказавши на недоліки майстру, він запитав, коли він їх виправить, а той відповів: «Маньяна! », тобто завтра.

Його товариш, який працював на Кубі вже близько двох років, поправив молодого фахівця: «Це тільки в словнику «маньяна» значить «завтра». Насправді це щось на зразок нашого «зараз», точніше, коли-небудь, коли рак на горі свисне. Якщо ти хочеш, щоб деталі були перефарбовані, треба наполягати на цьому, причому невідкладно. Але врахуй, що це може зіпсувати відносини…»

До якого типу культури належать кубинські працівники? Як, на вашу думку, повинен вчинити інженер? Чи таке ж ставлення до часу в Росії? Україні?

Література

1. Гончаров В. В. Руководство для высшего управленческого персонала в 2-х томах. Опыт лучших промышленных фирм США,

432

Соціально-етичні проблеми та перспективи ...

Японии и стран Западной Европы. – 2-е доп. изд. – М.: МНИИПУ, 1997.

2.Дахно І. І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ., 2006. – 304 с.

3.Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: ЗнанняПрес, 2002. – 384 с.

4.Майер Д. М., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: конкуренція та регулювання у глобальній економіці. – К.: Либідь, 2002. – 352 с.

5.Михайлова Л. І. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ., 2007. – 200 с.

6.Мясоедов С. П. Основы кросскультурного менеджмента. – М.: ДЕЛО, 2003. – 298 с.

7.Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.

8.Радченко В. В. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.

9.Фалмер Р. Энциклопедия современного управления (в пяти томах). – М.: ВИПКэнерго, 1992.

10.Чернега О. Б. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ., 2006. –592 с.

11.Якокка Л. Карьера менеджера / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 210 с.

12.Eskew M. The Ethics of Globalization: Oxymoron or Path to Peace and Prosperity? The Raytheon Lectureship in Business Ethics at Bentley College. October 6, 2005. http://www.bentley.edu/cbe/ documents/ RAYTHEON _Eskew_monograph.pdf

13.Gilmartin R. Ethics and the Corporate Culture. The Raytheon Lectureship in Business Ethics at Bentley College. November 10, 2003. http://www.bentley. edu/ cbe/documents/Gilmartin.pdf

14.Le Menestrela M, van den Hove S, de Bettignies H-C. Processes and Consequences in Business Ethical Dilemmas: The Oil Industry and Climate Change. Processes & Consequences in BED. November 2001. http://www.econ.upf. edu/docs/papers/downloads/591.pdf

15.Moore N. G. Ethics: The Way To Do Business. The Sears Lectureship in Business Ethics at Bentley College. February 9, 1998. http://www.bentley.edu/cbe/ events /lecture_sears_moore.cfm#bio

16.Mulcahy A. M. Social Responsibility: Building a Culture

433

Модуль 5

of Strong Ethics, Good Deeds and Smart Business. The Raytheon Lectureship in Business Ethics at Bentley College. April 12, 2005. http://www.bentley.edu/ cbe/documents/ M9146RAYTHMulcahy. pdf

17.Ruettgers M. C. The Integrity of Management and The Management of Integrity. The Raytheon Lectureship in Business Ethics at Bentley College. October 8, 2003. http://www.bentley.edu/ cbe/documents/Ruettgers.pdf

18.Seidman D. The Power of How: Achieving Enduring Success Through Ethics. The Raytheon Lectureship in Business Ethics at Bentley College. March 28, 2006. http://www.bentley.edu/cbe/ documents/Seidman_Monograph.pdf

434

Соціально-етичні Темапроблеми19та перспективи ...

СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Основні поняття і терміни

Глобалізація, глобальне управління, глобальний менеджмент, глобальні підприємства, планетарне співтовариство, синонімічна концепція глобального менеджменту, планетарна концепція глобального менеджменту, наднаціональна концепція глобального менеджменту, цивілізаційна концепція глобального менеджменту, мондіалізм, глобальна міжкультурна компетентність, менеджмент метанаціональних корпорацій, етноцентризм транснаціональних корпорацій.

19.1. Глобальне управління і глобальний менеджмент

Терміни «глобалізація» і «глобалізм» з’явилися в економіці, політології та соціології в другій половині ХХ століття. На початку 80-х років Дж. Маклін поставив глобалізацію в центр дискусії і концептуальних побудов соціології, закликаючи «зрозуміти історичний процес посилення глобалізації соціальних відносин і дати йому пояснення». Але його трактування є надто вузьким і обмеженим. Ні він, ні інші соціологи не схильні були розглядати глобалізм як систему, як новий економічний устрій і суспільно-політичний лад світового масштабу.

У трактуванні глобалізму та глобалізації сучасні соціологи припускаються архаїзмів і традиціоналізму. Наприклад, досить тривалий час популярна концепція глобалізації розглядала цей процес як наслідок вестернізації, тобто поширення західної моделі розвитку на всі світові регіони. Однак практика не підтвердила цих концептуальних обмежень. Деякі дослідники намагалися поєднати концепцію глобалізації з концепцією соціального постмодернізму, базуючись на тому, що саме модерн породив Європу як соціальну систему, здатну на послідовний, лінійний прогресивний розвиток. Прихильники такого підходу помилково вважали, що постмодерн усуває моноцентричну модель світового господарства. Розпад СРСР і перехід до однополярної системи – важливий аргумент на користь хибності ідентифікації ери глобалізму та глобалізації з соціальним

435

Модуль 5

Постмодерном. Лише в 90-х роках, коли категорія «глобалізація» стала найважливішим елементом міжнародного політичного, економічного та соціального дискурсу, з’явилися ознаки більш обґрунтованого та глибокого розуміння соціальної суті глобалізації. Її почали розглядати як комплексне геополітичне, геоекономічне, геосоціальне та геокультурне явище і головний процес світового розвитку.

Революційні трансформації економічних і соціальних структур у ХХ столітті підвели світ до формування принципово нового глобального світового порядку та адекватної йому системи глобального менеджменту.

До глобального менеджменту слід віднести започатковану Римським клубом (1968 р.) систему глобального прогнозування, моделювання та програмування, ініційовану міжнародними організаціями, і передусім ООН. При розробці концепцій і моделей нового світового порядку Римський клуб виходив із постулата про деградацію, дисфункціональність та неефективність існуючої світової системи і необхідності її трансформації. Сучасне планетарне співтовариство має бути спроможним об’єднати зусилля з планування та управління заради безпеки й розвитку всіх людей, а не лише «золотого мільярда»1.

Перед людством постало завдання знайти нову організаційну форму, спроможну діяти в глобальних масштабах2. Йдеться про систему глобального менеджменту, придатну для періоду переходу від «економічної людини ХХ століття» до «геоекономічної людини ХХI століття». Політизація економіки відбувається одночасно з глобальною економізацією політики. Як наслідок, уже сьогодні є підстави говорити про фактично керований характер світової економіки, який свідомо організовується заради тотальних інтересів глобалізаторів.

Одним із важливих феноменів загального процесу глобалізації є формування системи глобального менеджменту, яка за допомогою модерних комунікаційних технологій витісняє традиційні національно-локальні системи менеджменту. Природно, що перші доктрини глобального менеджменту виникли на Заході, оскільки там уже було сформоване відповідне соціальне замовлення. I кон-

1Шишков Ю. В. О некоторых противоречиях глобализации. – М.: Новый век.

–2001. – С. 35.

2Вебер А. Глобальное управление как мировая проблема // МЭ и МО. – 1993.

–№ 4. – С. 34.

436

Соціально-етичні проблеми та перспективи ...

цепція «центральної (глобальної) направленої системи» Р. Фолка, і концепції «human governance» та «geomangovernance» С. Медловіца виходять з того, що глобальний менеджмент об’єктивно неминучий, бо він є антиподом-антитезою давно відомих доктрин «світового порядку». Важко не погодитися з авторами, які стверджують, що глобальний менеджмент є безальтернативним, якщо людство хоче уникнути хаосу й загибелі. Згідно з цією логікою він є непорушним імперативом нової епохи.

Глобальне управління за своєю природою є політичним і стратегічним менеджментом. До його функцій належить вироблення та реалізація найбільш загальних всесвітніх стратегічних рішень. Сучасні центри глобального менеджменту інтенсивно й послідовно створюють відповідну інфраструктуру, здатну завдяки застосуванню новітніх технологій, у тому числі гуманітарних та соціальних, контролювати свідомість і поведінку людей. Одночасно завершується реконструкція глобальних структур, спроможних впливати на рішення уряду будь-якої країни, і США також3.

Єдино прийнятною і безальтернативною системою глобального менеджменту є ноосферний стратегічний менеджмент, що базується на ноосферній теорії і стратегії світового розвитку. Але очевидно, що людство не може перестрибнути через етап корпоративного глобалізму та імперіалізму. Завдання полягає в тому, щоб знайти найменш руйнівні шляхи майбутніх глобальних трансформацій.

На сучасному етапі виділяють такі концепції глобального управління: синонімічна, планетарна, наднаціональна і цивілізаційна.

Синонімічна концепція полягає в тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, який динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації. Така концепція пояснюється прагненням її прихильнків зробити наголос на сучасних змінах у міжнародному менеджменті. З цієї концепції висновуються, наприклад, ідеї глобальної відповідальності глобального мислення та управління людськими ресурсами і коштами і т. ін.

Планетарна концепція виходить з того, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях. У цьому зв’язку, наприклад, О. Білорус вживає терміни «корпоративний»,

3 Шепелев М. А. Глобалізація управління та новий світовий політичний порядок. – К., 2003. – С. 57.

437

Модуль 5

«державно-корпоративний глобалізм» та «глобально-корпоратив- ний менеджмент». Такий підхід ґрунтується на попередженні подальшого наростання загрози державам-націям з боку глобальних корпорацій.

Наднаціональна концепція глобального менеджменту наголошує на створенні міжнародних організацій, які впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій. Відомі політичні діячі З. Бжезинський та М. Горбачов запропонували створити світові уряди для інтегрованого глобального управління. Ця концепція має на меті взяти під контроль сам процес глобалізації, подолати його стихійний характер. Прихильники такої точки зору спираються на французьку доктрину глобалізації в модифікації «мондіалізації», яка ґрунтується на розвитку наднаціональних механізмів управління в умовах інтенсифікації глобалізованої економіки та суспільної інтеграції.

Мондіалізм як феномен – це свідоме перетворення світового співтовариства у відкриту цілісну систему, основою якої є інтернаціоналізація капіталізму і технологічна революція, що виявляється

впосиленні транспарентності національних кордонів, взаємозалежності окремих людських співтовариств у планетарному масштабі… і породжує відповідні ідеологію та стратегію .

Важливо зазначити, що наднаціональна концепція глобального менеджменту викликає і серйозні застереження, оскільки вона передбачає необмежене втручання глобальних корпорацій у внутрішні справи держав, країн і народів, а людина стає глобально беззахисною. Розгорнутий критичний аналіз негативних наслідків реалізації концепції «світового уряду» і «нового глобального інтернаціоналізму» міститься у згаданій вище монографії О. Білоруса.

Цивілізаційна концепція глобального менеджменту виходить з того, що його формування відбувається одночасно зі становленням, глобальної цивілізації. На думку одного із провідних фахівців з міжнародного бізнесу Г. Перлмуттера, становлення глобальної цивілізації призведе до появи дуже широкої і навіть хаотичної мозаїки культурних відмінностей та міжнародних культурних гібридів. За таких умов корпорації повинні змінювати свої системи управління

внапрямі формування нового глобального менеджменту. З одного боку, такий менеджмент забезпечує дію компаній у глобальному масштабі, а з іншого – дає можливість знаходити для себе місцевий ґрунт і локальні ніші в культурному і географічному середовищі.

438

Соціально-етичні проблеми та перспективи ...

За такого підходу формування фірмами глобального менеджменту включає розвиток таких трьох аспектів.

Впровадження менталітету глобальної цивілізації, тобто розуміння загальносвітових політичних, економічних, соціальних, культурних, демографічних, наукових, технологічних, медичних та екологічних факторів і процесів.

1.Компетентність у глобальному бізнесі: розуміння нових можливостей в епоху гіперкооперації, періодично виникаючий

глобальний надлишок виробничих потужностей, зміна споживацьких цінностей поступовий розвиток, глобальної, етики бізнесу, а також розмивання кордонів між секторами економіки, що приводить до появи нових глобальних парадигм бізнесу.

2.Глобальна міжкультурна компетентність: створення нових форм об’єднань та організація «третього сектору» економіки, що відображає потреби споживачів у будь-якому куточку Земної кулі.

19.2. Становлення глобальних підприємств

Варто наголосити на глобальній ролі бізнесу, яка полягає у зростаючому впливі міжнародних корпорацій на життєдіяльність дедалі більшої частини населення планети. Розвиток телекомунікацій і транспорту, стрибкоподібне зростання електронної комерції, використання сучасної комп’ютерної техніки не лише в діловому житті, а й у побуті – це далеко не повний перелік напрямів впливу міжнародних корпорацій на якісні зміни в житті мільйонів людей у різних країнах. У цьому зв’язку доречно нагадати, що частка п’ятисот найбільших транснаціональних компаній у прямих іноземних інвестиціях становить 80%, а в міжнародній торгівлі — більше ніж половину.

В якості показника рівня глобальності корпорацій можна використовувати індекс транснаціональності компаній. У табл. 1 представлені 20 міжнародних корпорацій, які є провідними за середньозваженим показником зарубіжної діяльності, що визначається на основі трьох часткових індексів: обсягів продажів, активів та працівників.

439

Модуль 5

Таблиця 19.1

Провідні глобальні корпорації за індексом транснаціональності

Географічний розподіл п’ятисот провідних корпорацій наведено в табл. 19.2.

440