Методичні вказівки до розв’язування задач

Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується:

де В– виробіток;

Q– обсяг виробленої продукції;

Т– час, витрачений на виробництво продукції;

Ч– чисельність працівників.

Трудомісткість – це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції і розраховується за формулою:

Виділяють такі методи обчислення продуктивності праці:

1) натуральний– характеризується показниками виробітку, обчисленими в одиницях фізичного обсягу. Приклади натуральних показників: виробіток, трудомісткість.

2) вартісний метод– показники продуктивності праці обчислюються як співвідношення виробленої продукції в грошових одиницях до витрат робочого часу.

Приклади вартісних показників продуктивності праці:

а) валова продукція (ВП) у поточних або співставних цінах у розрахунку на одного працівника за певний період;

б) товарна продукція (ТП) в поточних цінах – це вироби і роботи промислового характеру, що повністю закінчені й ті, що можуть бути реалізовані, але не враховуються зміни залишків незавершеного виробництва, цикл виготовлення яких перевищує 2 місяці;

в) реалізована продукція в поточних цінах у розрахунку на одного працівника (РП). Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцями або збутовою організацією;

г) нормативна вартість обробітку (НВО) – визначається як сума нормативних затрат на обробку кожного виробу, які визначаються, виходячи з даних калькуляції за статтями: основна і додаткова заробітна плата працівників, відрахування на соціальне страхування, цехові витрати та інші витрати в розрахунку на одного працівника за певний проміжок часу;

д) нормативна чиста продукція (НЧП) в розрахунку на одного працівника за певний проміжок часу – це грошова оцінка трудомісткості виробничої програми або вартісна оцінка товарної продукції підприємства.

3) трудовий методвиміру продуктивності праці використовується в умовах випуску на підприємстві різноманітної незавершеної продукції. Як сумарник використовуються нормо-години, тобто кількість праці в людино-годинах, яка потрібна за нормами для виготовлення одиниці продукції.

З метою визначення динаміки або характеристики, виконання плану з продуктивності праці розраховують певні відносні та абсолютні показники, серед яких:

1) індивідуальний індекс продуктивності:

де Q₁ ,Q₀ – відповідно обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні за звітний або базисний періоди,

Т₁, Т₀ – затрати робочого часу на виробництво всієї продукції відповідно за звітний та базисний періоди.

2) абсолютний приріст обсягів виробництва за рахунок росту продуктивності праці (∆Q_ПП) розраховується як добуток приросту продуктивності праці за аналізований період на кількість працівників за базисний (звітний) період (Ч_зв):

=(ППпл – ППзв)*Чзв

де ППпл, ППзв - продуктивність праці, відповідно, у плановому і звітному періодах.

3) абсолютний приріст обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості працівників (∆Q_Ч) визначається як різниця між загальним приростом продукції (∆Q) і приростом продукції за рахунок росту продуктивності праці (∆Q_ПП):

∆Q_Ч = ∆Q ― ∆Q_ПП,

Тести

1. Виберіть обернені показники продуктивності праці:

а) продукція, вироблена на одного працівника за одиницю робочого часу;

б) товарна продукція в розрахунку на одного працівника;

в) виробнича трудомісткість;

г) технологічна трудомісткість.

2. Існують такі методи визначення виробітку:

а) грошовий, натуральний і вартісний;

б) натуральний, вартісний і трудовий;

в) вартісний, натуральний, умовно-натуральний;

г) немає правильної відповіді.

3. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:

а) прибуток;

б) рентабельність;

в) продуктивність;

г) матеріалоємність.

4. Вартісним показником продуктивності праці є:

а) кількість виробленої продукції на одного допоміжного робітника;

б) витрати часу на виробництво одиниці продукції;

в) вартість виробленої продукції на одиницю обладнання;

г) немає правильної відповіді.

5. Фактори підвищення продуктивності праці це:

а) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника;

б) можливості підвищення продуктивності праці, які вже виявлені, але не використані;

в) правильні відповіді а і б;

г) немає вірної відповіді.

6. Резерви підвищення продуктивності праці – це:

а) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника;

б) можливості підвищення продуктивності праці, які вже виявлені, але не використані;

в) відповіді пунктів а) і б) вірні;

г) немає вірної відповіді.

7. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до організаційно-економічної групи:

а) рівень кваліфікації працівників;

б) соціально-психологічний клімат в колективі;

в) удосконалення поділу та кооперації праці;

г) удосконалення організації робочих місць;

д) модернізація обладнання.

8. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до матеріально-технічної групи:

а) підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва;

б) використання нових ефективних видів сировини;

в) творча ініціатива;

г) покращання умов праці і відпочинку.

9. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до соціально-економічної групи:

а) компетентність, відповідальність;

б) використання нових ефективних видів сировини;

в) мотивація;

г) впровадження передових методів та прийомів праці.

10. Для визначення загальної величини трудових витрат, необхідних для виготовлення окремого виробу, всієї виробничої програми використовується:

1. планова трудомісткість;

2. повна трудомісткість;

3. нормативна трудомісткість;

4. немає правильної відповіді.

Теми доповідей

1. Значення і роль продуктивності в умовах ринкової економіки.

2. Значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства.

3. Управління продуктивністю праці на промисловому підприємстві в умовах ринкових відносин.

4. Фактори і резерви зростання продуктивності праці на підприємстві.

5. Динаміка продуктивності праці та заробітної плати у промисловості (сільському господарстві або інших галузях економіки) України у перехідний період.

6. Ключові фактори підвищення продуктивності праці у національному господарстві України.

7. Вплив науково-технічного прогресу на зростання продуктивності праці.

Рекомендована література

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

3. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

4. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін. Економіка підприємства: Підручник / за загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча, 2004. – 680 с.