2.2. Нормування характеристик антени.
При розрахунках ЕМС РЕЗ найбільш важливими характеристиками антен, що вимагають нормування, є ДНА на основній поляризації й кросполяризації. Нормування ДНА здійснюється для всіх видів РЕЗ загального призначення, конкретні дані про нормування можна знайти, наприклад, в [9, 11, 13, 16-18]. Причому нормування здійснюється як на міжнародному, так і національному або корпоративному рівні. В останніх випадках нормування характеристик антен має уточнюючий характер [9, 16-18]. При цьому відповідні національні й корпоративні нормативи повинні узгождуватися з міжнародними нормативами, оскільки останні відповідно до Регламенту радіозв’язку мають пріоритет.
Особливо актуальне нормування ДНА для багатоканальних широкосмугових засобів радіозв’язку (ЗРЗ), таких, як супутникові (ССЗ) і радіорелейні системи зв’язку (РСЗ), які використовують загальні смуги робочих частот в УКВ діапазоні (головним чином у діапазоні частот 1...40 ГГц). Нижче приводяться відомості про діючий на даний момент нормуванні ДНА ССЗ і РСЗ. Слід зазначити, що до РСЗ відносять радіорелейні лінії прямої видимості (РРЛ) і радіорелейні системи типу «точка-багатоточка» (ТБТ).
Для практичних розрахунків завад і рішення питань координації зазначених видів ЗРЗ у діапазоні частот 1...40 ГГц рекомендується використовувати так звані еталонні (довідкові) ДНА, що встановлюють припустимі значення огинаючої ДНА, тобто такі, які не повинні перевищуватися при використанні реальних антен [14, 15, 18].
Еталонні ДНА для РРЛ прямої видимості в діапазоні 1...40 ГГц (параболічні антени) визначаються співвідношеннями, наведеними нижче, які отримані на підставі співвідношень, що втримуються в [13] у вигляді аналітичних залежностей .
При відношенні діаметра антени до робочої довжини хвилі X більше 100 повинні застосовуватися наступні рівняння:
(2.13)
де в однакових одиницях: – КП антени; , град.; , град.
При співвідношенні слід використовувати наступні рівняння:
(2.14)
На рис. 2.10 представлені огинаючі еталонних ДНА в графічній формі, побудовані за (2.13) і (2.14).
Рисунок 2.10 - Огинаючі ДНА РРЛ у діапазоні частот 1...40 ГГц при різних значеннях відносини діаметра антени і довжини хвилі X
При вивченні питань координації й оцінці взаємних завад між радіорелейними системами ТБТ і між станціями таких систем і інших служб, що працюють у тій же смузі частот у діапазоні 1...3 ГГц, рекомендовані еталонні ДНА, наведені нижче.
У випадках, коли на станції ТБТ застосовується антена із всенаправленою ДНА в горизонтальній площині або біля неї, використовують наступне рівняння для оцінки ДНА у вертикальній площині:
(2.15)
де – кут у вертикальній площині щодо напрямку максимального посилення антени, град;
– максимальний коефіцієнт підсилення антени, дБ, у горизонтальній площині або біля неї;
–ширина ДНА у вертикальній площині;
– параметр, що враховує підвищені рівні БП у порівнянні з рівнем БП ідеальної антени; у випадку типових антен =1,5 а для антен із зменшеними рівнями БП .
На рис. 2.11 як ілюстрація представлені ДНА всеспрямованих антен систем ТБТ для двох значень коефіцієнта підсилення антени й різних значень коефіцієнта .
Рисунок 2.11 - Еталонні діаграми спрямованості всеспрямованих антен
радіорелейних систем «точка-багатоточка» :а) =10дБ; б) =13дБ
У випадку використання на абонентських станціях (АС) систем ТБТ антен з повинні використовуватися наступні рівняння:
(2.16)
де
Еталонні ДНА супутникових систем фіксованих служб (ФССС) на міжнародному рівні визначаються Рекомендаціями 580 і 465 МСЕ-Р, згідно яким 90% піків рівнів БП не повинні перевищувати значень, обумовлених співвідношеннями [11]:
(2.17)
В (2.61) параметр , визначається за формулою
На рис. 2.12 співвідношення (2.61) представлені в графічній формі разом з експериментальною ДНА (нижній графік) неосесиметричної дводзеркальної ПА фірми Vertex діаметром 2,4 м, що має в діапазоні 6 ГГц коефіцієнт підсилення порядку 42 дБ [11]. З рисунку видно, що ДНА даної антени відповідає нормам (Рекомендації МСЕ), причому із запасом. Відзначимо, що еталонні ДНА (як МСЕ-Р, так і національні або корпоративні) передбачають певне перевищення припустимих значень. Так, Рекомендаціями МСЕ, обумовленими співвідношеннями (2.61), допускається перевищення припустимих значень на 10%.
Рисунок 2.12 - Відповідність реальної огинаючої ДНА ФССС еталонної ДНА, що рекомендується МСЕ
Еталонні ДНА супутникової віщальної служби, що діє в смугах частот 18/12 ГГц (СТВ-12), встановлені Планом ВАКР (спочатку ВАКР-77 прийнятий в 1977 р., а згодом уточнений). Слід зазначити, що суттєвими перевагами Плану є комплексний характер пророблення нормативних показників СТВ, включаючи й еталонні ДНА [18]. При цьому еталонні ДНА нормують спрямовані властивості антен як на основній поляризації, так і на кросполяризації для всіх типів станцій СТВ. У Плані передбачене застосування передавальних антен ЗС діаметром 5 м з посиленням 57,4 дБ на частоті 17,55 ГГц.
Еталонні ДНА передавальних ЗС СТВ-12 визначаються за співвідношеннями:
– для основної поляризації
(2.18)
– для кросполяризації
(2.19)
На рис. 2.13 співвідношення (2.18), (2.19) представлені в графічній формі.
Рисунок 2.13 - Еталонні ДНА передавальних ЗС СТВ-12
При використанні даних еталонних ДНА є наступні обмеження:
– у межах кутів рівні БП на основній поляризації не повинні перевищувати значень еталонної ДНА;
– у межах кутів рівні БП на кросполяризації не повинні перевищувати значень еталонної ДНА;
– у межах кутів на основній поляризації 90% піків БП не повинне перевищувати значень еталонної ДНА.
Огинаючі типових еталонних ДНА (передавальних і приймальних) космічних станцій (КС) СТВ-12 Районів 1 і 3:
– для основної поляризації
(2.20)
– для кросполяризації
(2.21)
Примітка: * До рівня ізотропного випромінювання .
У Плані передбачені також еталонні ДНА (передавальних) КС СТВ-12 з підвищеною вибірковістю, обумовлених виразами:
(2.22)
де
На рис. 2.14 і 2.15 співвідношення (2.21)-(2.22) представлені в графічній формі.
Можна відзначити, що в цьому випадку еталонні ДНА залежать від параметра .Найменше значення цього параметра прийняте і при цьому ДНА з підвищеною вибірковістю збігається з типовий ДНА (верхня крива на рис. 2.15).
Еталонні ДНА приймальних ЗС СТВ-12 у Районах 1 і 3:
– на основній поляризації для індивідуальних ЗС
(2.23)
де
– для колективних ЗС (які мають діаметр антен >1,5 м)
(2.24)
де
– на кросполяризації:
(2.25)
Співвідношення (2.23) – (2.25) представлені в графічній формі на рис. 2.16.
Рисунок 2.14 - Типові еталонні ДНА (передавальних і приймальних) космічних станцій СТВ-12
Рисунок 2.15 - Еталонні ДНА (передавальних) космічних станцій СТВ-12 з підвищеною вибірковістю
Рисунок 2.16 - Еталонні ДНА приймальних ЗС СТВ-12:
1 – індивідуальні ЗС у Районах 1 і 3 на основній поляризації;
2 – колективні ЗС у Районах 1 і 3 на основній поляризації;
3 – індивідуальні й колективні ЗС у Районах 1 і 3 на кроссполяризації
Огинаючі ДНА базових (БС) і абонентських (АС) станцій систем бездротового доступу (СБД) визначені в стандарті ETSI [24]. Антени БС можуть бути ненаправленими й секторними. Ширина сектора, що обслуговується БС із секторною антеною, визначається кутом ; для ненаправлених антен ). На рис. 2.17 приведена залежність коефіцієнта підсилення антен БС від кутової ширини сектора обслуговування .
Рисунок 2.17 - Коефіцієнт підсилення антени базової станції СБД залежно від ширини сектора
На рис. 2.18 показані типові ДН антени БС на основній поляризації (суцільна лінія) і на кросполяризації (пунктирна лінія). Відзначимо, що різниця між кривими на рис. 2.18 визначає коефіцієнт поляризаційної розв’язки . Положення точок на цьому графіку задаються значеннями, наведеними в табл. 2.2.
Рисунок 2.18 - Огинаюча ДНА базової станції СБД
Таблиця 2.2 - Значення величин на рис. 2.18
Точка |
Кут φ, град |
Відносте підсилення, дБ |
ДНА по основній поляризації |
||
Po |
0 |
0 |
P1 |
θ + 5 |
0 |
P2 |
θ + 63 |
-20 |
P3 |
153 |
-20 |
P4 |
158 |
-25 |
P5 |
180 |
-25 |
ДНА на кросполяризації |
||
Q0 |
0 |
-20 |
Q1 |
θ + 27,5 |
-20 |
Q2 |
θ + 57,5 |
-25 |
Q3 |
180 |
-25 |
Діаграми направленості АС. Антени АС є спрямованими з коефіцієнтом підсилення 10 дБ [24]. На рис. 2.19 показані типові ДНА абонентських станцій СБД на основній поляризації (суцільна лінія) і на кросполяризації (пунктирна лінія). На цьому рисунку суцільними лініями показана ДНА на основній поляризації, а пунктирними – кросполяризаційна ДНА. Положення точок , на цьому графіку задаються значеннями, наведеними в табл. 2.3.
Рисунок 2.19 - Огинаюча ДНА абонентської станції СБД
Таблиця 2.3 - Значення величин на рис. 2.19
Точка |
Кут φ, град |
Відносте підсилення, дБ |
ДНА по основній поляризації |
||
Po |
0 |
0 |
P1 |
8 |
0 |
P2 |
20 |
-20 |
P3 |
90 |
-22 |
P4 |
150 |
-35 |
P5 |
180 |
-35 |
ДНА на кросполяризації |
||
Q0 |
0 |
-25 |
Q1 |
90 |
-25 |
Q2 |
150 |
-35 |
Q3 |
180 |
-35 |
Завідувач кафедри РРМ
ДТН, СНС В.А. ДРУЖИНИН