
- •13 Л е к ц і я № 19
- •2.1. Найімовірніше число появ випадкової події в схемі Бернуллі
- •2.2. Кількість незалежних випробувань, необхідних для настання із заданою імовірністю принаймні однієї події в схемі Бернуллі
- •3.3. Формула Пуассона для малоймовірних випадкових подій за масових випробувань
- •Додаток 1 таблиця значень функції гауса
- •Додаток 2 таблиця значень функції лапласа
- •Додаток 3 таблиця значень функції пуассона:
2.1. Найімовірніше число появ випадкової події в схемі Бернуллі
Число m0 появ події А в n незалежних повторних випробуваннях називається найімовірнішою кількістю появи цієї події, якщо цьому числу відповідає найбільша ймовірність.
Число m0 визначається одним із еквівалентних співвідношень
, (6)
які випливають з формули (5).
Якщо (n+1)р – ціле число, то таких найімовірніших чисел буде не одне, а два, і одне з них – m0=(n+1)р, а різниця граничних значень в (6) складає величину: (n+1)р-[(n-1)р+1]=2р-1.
Приклад 2. Знайти найімовірнішу кількість m0 влучень в серії з 9-ти пострілів, якщо ймовірність успіху при одному пострілі дорівнює 0,7. Обчислить ймовірність цієї події.
Застосувавши (6), дістанемо: m0=(n+1)р=(9+1)0,7=7. Отже, найімовірніших чисел буде не одне, а два.
Відповідно до (6) дістанемо подвійну нерівність: (n-1)р+1m07 (91)0,7+1m07 6,6m07. Оскільки, найімовірніша кількість влучень є цілим числом, то m0 ={6;7}.
Для обчислення ймовірностей Р9(6), Р9(7) застосуємо формулу (5):
Р9(6)=С96р6q3=[9!/(6!3!)]0,760,33=840,760,33≈0,267; Р9(7)=С97р7q2=[9!/(7!2!)]0,770,32=360,770,32≈0,267.
2.2. Кількість незалежних випробувань, необхідних для настання із заданою імовірністю принаймні однієї події в схемі Бернуллі
Імовірність настання події А принаймні один раз у n випробуваннях знаходимо за формулою Рn(1≤k≤n)=1-Рn(0)=1-qn, де q=1-р. Звідси для кількості n випробувань, які необхідно провести, щоб з імовірністю Р можна було стверджувати, що подія А з’явиться принаймні один раз, маємо:
Р=1-qn qn=1-Р
. (7)
Приклад 3. За одну годину автомат виготовляє 20 деталей. За скільки годин імовірність виготовлення принаймні однієї бракованої деталі буде не меншою від 0,952, якщо імовірність браку будь-якої деталі дорівнює 0,01?
Застосувавши (7) при Р=0,952 і р=0,01, дістанемо:
nln(1-0.952)/ln(1-0.01)=ln(0,048)/ln(0,99)302.
Отже, за час t=302/2015 годин автомат виготовить принаймні одну браковану деталь із ймовірністю не меншою від 0,952.
3. Граничні теореми для схеми Бернуллі
Обчислення ймовірностей за формулою Бернуллі (5) при великих значеннях n пов’язане з труднощами розрахунку. Щоб уникнути їх, застосовують її асимптотичні вирази, які даються локальною та інтегральною теоремами Муавра – Лапласа. Ці вирази отримуються на основі закону великих чисел (див. далі)
3.1. Локальна теорема Лапласа. Імовірність того, що в n незалежних випробуваннях, у кожному з яких Р(А)=р, подія А відбудеться k разів, подається наближеним виразом:
,
де
,
(8)
де n – достатньо велике число, q=1-р, а функція (х) має назву функції Гаусса. Ця функція парна, (-х)=(х), і табулюється для х0 (див. ДОДАТОК 1) із зростанням х вона швидко спадає, за великих значень х функції Гаусса практично дорівнює 0.
3.2. Інтегральна теорема Лапласа. Імовірність того, що подія А відбудеться від k1 до k2 разів при проведенні n незалежних випробувань, у кожному з яких подія А відбувається з імовірністю р, розраховується за наближеним виразом:
,
де
,
(9)
де n – достатньо велике число, q=1-р, а функція Ф(х) має назву функції Лапласа. Ця функція непарна, Ф(–х)=-Ф(х), і табулюється для х0 (див. ДОДАТОК 2), із зростанням х вона монотонно зростає від нульового значення при х=0 до граничного значення 0,5 при х, для значень х4 функція Ф(х) практично не змінюється і наближено дорівнює 0,5.
Відхилення відносної частоти від імовірності. Імовірність того, що при проведенні n незалежних випробувань відхилення відносної частоти події А, m/n, від ймовірності р цієї події за модулем не перевищить числа , визначається за наближеною формулою:
,
(10)
де Ф(х) – функціяЛапласа.