
- •1.Показники безвідмовності відновлюваних об’єктів. Математичні моделі безвідмовності.
- •1.1. Поняття потоку відмов
- •1.2. Параметр потоку відмов
- •1.3. Середній наробіток на відмову
- •1.4 Основні математичні моделі безвідмовності
- •1.4.1. Залежність інтенсивності відмов і параметра потоку відмов від наробітку
- •1.4.2. Експонентний розподіл
- •Значення функції
- •1.4.3. Розподіл Вейбулла
- •1.4.4. Нормальний і пересічений нормальний розподіли
- •Значення функції Лапласа
- •2. Показники ремонтопридатності.
- •Зв'язок між показниками ремонтопридатності
- •Гамма-розподіл і розподіл Ерланга
Гамма-розподіл і розподіл Ерланга
Як підходяща модель ремонтопридатності, а також при розв'язанні інших задач у теорії надійності часто застосовується гамма-розподіл і його окремий випадок - розподіл Ерланга.
Густина імовірності гамма-розподілу має вигляд
,
(2.33)
де μ0, k – параметри розподілу (довільні позитивні числа).
Якщо
обмежити можливі значення параметра
у
розподілі (2.33) тільки цілими числами
(
),
то отриманий розподіл буде називатися
розподілом Ерланга, що широко застосовується
не тільки як модель ремонтопридатності,
але й при вирішенні багатьох задач
теорії надійності й масового обслуговування.
Розподіл
Ерланга можна розглядати як розподіл
суми
незалежних випадкових величин, кожна
з яких підпорядкована тому самому
експонентному закону розподілу з
параметром
.При
розподіл Ерланга перетворюється у
відомий експонентний розподіл
.
Графіки
густина розподілу Ерланга при різних
значеннях
(рис. 2.15)
показують, що зі збільшенням
функція густини розподілу Ерланга
наближається до функції густина
нормального розподілу.
Рис. 2.15
Середній час відновлення у випадку розподілу випадкової величини τ за законом Ерланга
.
Імовірність
відновлення
й невідновлення
в заданий час визначають із виразів:
Як розподіл часу відновлення об'єктів РЕТ часто застосовують закон Ерланга другого порядку. У цьому випадку формули для показників ремонтопридатності мають вигляд:
(2.34)
Відповідні цим виразам графіки наведені на рис. 2.16. Широке застосування описаного розподілу як модель ремонтопридатності пояснюється тим, що час відновлення наближено можна розглядати як суму двох випадкових величин: часу пошуку несправності й часу її усунення.
Рис. 2.16