- •2. Основні компоненти ризику.
- •3. Інформаційна складова ризику.
- •4. Поняття інформаційного ризику.
- •5. Показники якості інформації.
- •6. Дія інформаційних ризиків на процес функціонування підприємства.
- •7. Інформаційні ризики.
- •8. Мінімізація іт - ризиків.
- •9. Якість інформації.
- •10. Загрози безпеки інформації.
- •11. Шкідливі програми, та їх класи.
- •14. Криптографічний захист інформації.
- •15. Віруси, їх типи та класифікація.
- •16. Виявлення вірусів та блокування роботи програм-вірусів, усунення наслідків.
- •17. Профілактика зараження вірусами кс.
- •18. Особливості захисту інформації в бд.
- •19. Моделювання загроз.
- •20. Зниження ризиків.
- •21. Кількісна оцінка моделей загроз.
- •22. Нешкідливі, небезпечні, дуже небезпечні віруси.
- •23. Профілактика зараження вірусами кс.
- •25. Особливостізахисту інформації в бд.
- •27. Попередження можливих загроз і протиправних дій.
- •28. Способи запобігання розголошення.
- •29. Захист інформації від витоку по течнічним каналам.
- •30. Захист від витоку по візуально-оптичним каналам.
- •31. Реалізація захисту від витоку по акустичним каналам.
- •33. Захис від витоку за рахунок мікрофрнного ефекту.
- •34. 10 Основних ризиків при розробці пз.
- •35. Аналіз ризиків.
- •36. Цикли тотальної інтеграції.
- •37. Інтегральна безпека та її особливості.
- •38. Інтегральні системи управління технічними засобами.
- •39. Біометричні технології стз.
- •40. Цифрові методи і технології в стз.
- •41. Смарт-карти в ст.
- •43. Скриті цифрові маркери та вимоги до них.
- •44. Перспективні стеганографічні технології.
- •45. Енергоінформаційні технології.
- •46. Сучасні методики розробки політик безпеки.
- •47. Модель побудови корпоративної системи захисту системи інформації.
- •48. Мініатюризація та нанотехнології у сфері іот.
- •49. Інтелектуалізація і автоматизація у сфері іот.
- •50. Тенденції універсалізації у сфері іот.
- •51. Динаміка можливостей потенційних зловмисників у найближчій перспективі.
- •52. Перевірка пристроїв на наявність модулів з несанкціонованими діями.
- •53. Використання потенційними зловмисниками факторів збільшення продуктивності обчислювльних систем (ос).
- •54. Можливості інтелектуалізації функцій обчислювальної системи з точки зору вразливості Обчислювальних систем.
- •55. Співвідношення засобів захисту і засобів нападу на обчислювальну систему.
- •56. Актуальність методів шифрування мовного трафіку.
- •57. Зростання мережевих швидкостей і безпека іт.
- •58. Багатофункціональні пристрої та інтеграція захисних механізмів в інфраструктуру.
- •59. Молекулярна обчислювальна техніка.
- •60. Штучний інтелект і перспективна обчислювльна техніка.
- •61. Нейронні мережі і перспективна обчислювальна техніка.
- •62. Квантовий комп’ютер, переваги технології.
- •63. Технологія Інтернет-2.
- •64. Ціль оцінки ризику.
- •65. Табличні методи оцінки ризиків компанії.
- •66. Оцінка ризиків на основі нечіткої логіки.
- •67. Програмні засоби оцінки ризиків на основі нечіткої логіки.
- •68. Цінність інструментальних методів аналізу ризиків.
- •70. Інструментальний засіб cram.
- •71. Система cobra.
- •73. Програмний комплекс гриф.
- •74. Комплексна експертна система "АванГард".
- •75. Апаратно-програмний комплекс шифрування "Континент".
- •76. Засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу.
- •77. Захист від витоків по технічним каналам.
- •78. Засоби активного захисту акустичної мовної інформації.
- •79. Вимоги нормативних документів до реалізації прикладного рівня рівня захисту.
- •80. Принципова особливість захисту інформації на прикладному рівні.
- •Что такое ксзи «Панцирь-к» для ос Windows 2000/xp/2003?
- •Ксзи «Панцирь-к» предоставляет следующие возможности:
- •Почему ксзи «Панцирь-к» оптимальное решение?
- •Почему ксзи «Панцирь-к» эффективное средство защиты?
- •1. Механизмы формирования объекта защиты.
- •2. Механизмы защиты от инсайдерских атак.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •3.Механизмы защиты от атак на уязвимости приложений.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •4. Механизмы защиты от атак на уязвимости ос.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •Как сравнить ксзи «Панцирь-к» с иными средствами защиты?
- •82. Альтернативна задача захисту інформації від нсд.
- •83. Робота адміністратора безпеки.
- •84. Інтерфейс настройки сценаріїв автоматичної реакції на стрічку подій.
- •85. Рівнева модель захисту інформації.
- •86. Засоби архівування інформації як програмний засіб захисту даних.
- •87. Програмні засоби захисту інформації.
- •Программные средства защиты информации
- •88. Основні засоби захисту інформації.
- •89. Організаційні засоби захисту інформації.
- •90. Змішані засоби захисту інформації.
- •91. Технічні засоби захисту інформації.
- •Защита телефонных аппаратов и линий связи
- •Блокиратор параллельного телефона
- •Защита информации от утечки по оптическому каналу
- •Адаптер для диктофона
- •92. Захист інформації від несанкціонованого доступу.
- •93. Захист інформації від копіювання та руйнування.
- •94. Існуючі підходи до управління ризиками.
- •95. Оцінка ризиків.
- •96. Кількісна оцінка ризиків.
- •98. Самостійна оцінка рівня зрілості системи управління ризиками в організації.
- •99. Процесна модель управління ризиками.
- •100. Інструментарій для управління ризиками.
- •101. Сутність поняття "інформаційна безпека".
- •Содержание понятия
- •] Стандартизированные определения (для дцтд4-1)
- •Существенные признаки понятия
- •Рекомендации по использованию терминов (Рекомендации Комиссаровой)
- •Объём (реализация) понятия «информационная безопасность»
- •102. Організаційно-технічні і режимні заходи і засоби захисту інформації. Организационно-технические и режимные меры и методы
- •103. Програмно-технічні способи і засоби забезпечення інформаційної безпеки. Засоби та методи захисту інформації
- •104. Організаційний захист об’єктів інформаціїї.
- •105. Цивільно-правова відповідальність за порушення інформаційної безпеки сайтів мережі Інтернет. Гражданско-правовая ответственность за нарушения информационнойбезопасности сайтов сети Интернет
- •106. Історичні аспекти виникнення і розвитку інформаційної безпеки.
- •107. Засоби захисту інформації.
- •108. Апаратні засоби захисту інформації.
- •Технические средства защиты информации
3.Механизмы защиты от атак на уязвимости приложений.
Основным недостатком механизмов защиты ОС, реализующих разграничительную политику доступа к ресурсам, является возможность разграничений доступа между учетными записями. При этом всеми приложениями (процессами), запускаемыми в системе, наследуются права доступа той учетной записи, от лица которой они запущены.
Реализация данного подхода к защите весьма оправдана в случае реализации ролевой модели компьютерной безопасности, т.е. в предположении, что угроза хищения информации связана непосредственно с пользователем (инсайдером). Вместе с тем, не сложно показать, что приложения несут в себе не менее вероятную самостоятельную угрозу.
Для иллюстрации сказанного, приведем, например, известную укрупненную классификацию вирусных атак:
"Вредные программы" (трояны и т.п.). Отдельные программы, которые выполняют те или иные деструктивные/несанкционированные действия.
«Вирусы». Программы, обычно не имеющие собственного исполняемого модуля и "живущие" (как правило, заражение осуществляется по средством их присоединения к исполняемому файлу) внутри другого файлового объекта или части физического носителя.
«Черви». Разновидность 1,2,4, использующая сетевые возможности для заражения.
«Макровирусы» (скриптовые вирусы) - программы, для исполнения которых требуется определенная среда выполнения (командный интерпретатор, виртуальная машина и т.п.). В эту же группу можем отнести и офисные приложения, позволяющие создавать и подключать макросы.
Что же следует из этой классификации? Да то, что угрозу вирусной атаки несет в себе именно процесс, по каким-то причинам реализующий то действие, от которого необходимо защититься.
А теперь введем классификацию процессов, или причин, обусловливающих наше недоверие к определенным группам процессов:
Несанкционированные (сторонние) процессы. Это процессы, которые не требуются пользователю для выполнения своих служебных обязанностей, и которые могут несанкционированно устанавливаться на компьютер (локально, либо удаленно) с различными целями (эксплойты, реализующие атаки на выявленные в системном и прикладном ПО ошибки, вредоносные, шпионские и т.д. программы). Противодействие возможности их запуска оказывается механизмом обеспечения замкнутости программной среды (см. выше);
Критичные процессы. К ним мы отнесем две группы процессов: к процессам первой группы отнесем те, которые запускаются в системе с привилегированными правами, например, под учетной записью System, для которой механизмы защиты ОС не реализуют разграничительную политику доступа к ресурсам в полном объеме, к процессам второй группы те, которые наиболее вероятно могут быть подвержены атакам, например, это сетевые службы. Атаки на процессы первой группы наиболее критичны, что связано с возможностью расширения привилегий, в пределе – получения полного управления системой, атаки на процессы второй группы наиболее вероятны;
Скомпрометированные процессы – процессы, содержащие ошибки (уязвимости), использование которых позволяет осуществить атаку. Отнесение данных процессов в отдельную группу обусловлено тем, что с момента обнаружения уязвимости и до момента устранения ее разработчиком системы или приложения, может пройти несколько месяцев (известны случаи, что и лет). В течение всего этого времени в системе находится известная уязвимость, поэтому система не защищена;
Процессы, априори обладающие недекларированными (документально не описанными) возможностями. К этой группе мы отнесем процессы, являющиеся средой исполнения (прежде всего, это виртуальные машины, являющиеся средой исполнения для скриптов и апплетов, и офисные приложения, являющиеся средой исполнения для макросов).
Таким образом, угрозу атаки, может нести в себе собственно процесс, а причин подобных угроз множество. В подтверждение сказанному немного статистики (за 1 квартал 2008 года, см. рис.5, рис.6).
Рис.5
Всего исправлено 505 уязвимостей (57.58%), исправления отсутствуют для 350 уязвимостей (39.91%), для 14 уязвимостей производители опубликовали инструкции по устранению и 8 уязвимостей устранены частично.
Рис. 6
Из рис.5 следует, что большинство уязвимостей содержат приложения, а рис.6 иллюстрирует, что подобные уязвимости в приложениях присутствуют всегда.