Мал. 1.5 Умовне позначення (а) і алгоритм роботи(б) тригера
Малюнок 1.6 Граф для ЦА1
то логічні функції q1, q2, q3, q4, q5 , виявляються неповністю визначеними , тому в їх таблицях істинності з'являються «байдужі» змінні, позначені символом Х, які в міру необхідності можуть приймати значення 1 або 0. Звернете також увагу на те, що в таблиці 1.8 складовою частиною входять не тільки q1, q2, q3, q4, q5 , а також вихідних сигналів V6, V8, V12 і W : все ці функції залежать від змінних Q1(t) , Q2(t), Q3(t), Q4(t), Q5(t).
Значення уl вихідних сигналів у(t) змінюються за рахунок видачі імпульсів на активні виходи V6,V8,V12. Оскільки логічні функції V8,V6,V12 і W тільки один раз за цикл приймають одиничне значення , то при синтезі КП2 аналітичні вирази для них виходять відразу, минувши етап мінімізації (формули 1.2.2-1.2.4).
Таблиця 1.8 Повна таблиця функціонування ЦА1
|
Вхідний
сигнал
|
Попередній
стан тригерів T5,T4, |
Наступний
стан тригерів T5,T4, |
Сигнали управління тригерами
|
Сигнали на активних виходах |
||||||||||||||
|
Q5 |
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Q5 (t+1) |
Q4 (t+1) |
Q3 (t+1) |
Q2 (t+1) |
Q1 (t+1) |
q5 |
q4 |
q3 |
q2 |
q1 |
V3(t) |
V5(t) |
V9 (t)=W |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
0 |
0 |
0 |
(k=1,2,3,4,5)
В цьому випадку КП1 і пам'ять ЦА, що синтезується, перетворюються на двійковий лічильник, що підсумовує, з паралельним перенесенням і коефіцієнтом перерахунку :
Ксч= 23 КП2 - в дешифратор станів. (1.2.6)
Зокрема, на малюнку 1.7 ЛЕ D1.1 такого ДШ формує імпульс на виході V3 при проходженні ЦА1 через стан а5= 00101(5-й такт), ЛЕ D1.2 - на виході V5 при стані a3 = 00011 (3-й такт), а ЛЕ D1.3 - на виходах V9 і W при стані a17= 10001 (17-й такт). Раціональне схемне рішення для лічильника з паралельним перенесенням виходить при використанні JК-тригерів з вбудованими схемами збігу по входах J і К.
Малюнок 1.7 Схемна реалізація комбінаційного пристрою