Змістовий модуль 2. Традиційні і сучасні етичні концепції в етиці бізнесу

1.Засвоїти ключеві терміни та поняття:

Етичний абсолютизм, етичний релятивізм, релігійні концепції, прагматизм, утилітаризм, деонтологічні етичні теорії, етика обов’язку, етика прав людини, етика справедливості, етика доброчесності, феміністична етика, етика дискурсу (або комунікативно-дискурсивна етика), етика постмодернізму

2. Сформулювати відповідь на контрольні питання та завдання:

Питання:

1. У чому специфіка протестантської етики і її впливу на формування підприємництва в західній Європі ?

2. Що таке «моральне право»?

3. До яких періодів історії розвитку моралі ставляться імена філософів: А. Блаженого, Ф. Аквінського, М. Екхарта, П. Абеляра, М. Монтеня, І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.Ніцше, В. Соловьова, Н.Бердяєва, К.Маркса , Ф. Енгельса.

4. Що означає «золоте правило», « категоричний імператив» І. Канта?

5. У чому раціональність «Етики справедливості» Дж. Роулза та ії вплив на сучасну етику бізнесу?

6. Філософські підстави комунікативно-дискурсивної етики Ю. Габермаса та ії значимість у сучасної етики бізнесу.

7. До якого періоду ставляться теорії й концепції: еволюційної, аналітичної, феноменологичної етики, прагматичної й дис-курсивної етики.

8. Яка з концепцій справедливості вам ближче й чому?

Завдання:

1. Назвіть основні проблеми теорії утилітаризму і їхнє можливе рішення.

2. Дайте визначення етичності поводження по деонтологічної теорії.

3. Назвіть характерні риси господарської діяльності російського й українського купецтва в рамках православ’я (Приведіть приклади з історії).

4. Теорії прагматизму утилітаризму та їх вплив на сучасну бізнес етику.

5. Основні положення теорії Дж. С. Міля.

6. Концепція «Етики обов’язку» в філософії І.Канта: її джерела й перспективи розвитку.

7. Обґрунтуйте значення роботи К.  Вебера «Протестантська етика й дух капіталізму» у становленні сучасної теорії «Етики бізнесу».

8. Назвіть основні проблеми теорії утилітаризму Й.Бертама та його послідовників і ії вплив на теорію та практику сучасного бізнесу.

9. Поняття категоричного імперативу, морального боргу, морального права та теорія максими у деонтологічної теорії І.Канта. Значення філософії та теорії моралі І.Канта в розвитку сучасного бізнесу.

10. Що таке «моральне право»?

11. Назвіть основні положення теорії справедливості Дж. Роулза й обґрунтуйте її сильні й слабкі сторони з погляду сучасної науки (соціальна філософія, етика, теорія економічних вчень і ін.).

12. Які причини визначили виникнення й розвиток концепцій егалітаризму в теорії й практиці соціально-економічного розвитку сучасного суспільства.

13. Знайдіть і обґрунтуйте раціональне зерно в комунікативно - дискурсивної етики Ю. Габермаса та його послідовників.

14. Назвіть наукові концепції українських авторів у сфері бізнес-стосунків та етики-бізнесу і дайте їм оцінку.

3.Впишіть пропущений текст у схемах:

Литература:

Основна [1,4,6,8]

Додаткова[9,14,31,38,39,40,46,47,51,58,61,62,63]

Глосарій

Альтруїзм (франц. altruisme від лат. alter – інший) – етичний принцип, згідно з яким благо інших людей і вони самі більш значущі, ніж власне «Я»; є протилежним егоїзму.

Гедонізм (Hedonism) (від грецьк. ήδονή – насолода) – термін для позначення етичних учень і моральних переконань, в яких усі мора-льні визначення виводяться з бажання насолоди та уникнення страж-дання.

Деонтологічна і телеологічна етики (Deontologic and teleologic ethics) – це парадигми в етиці, які поділяють етичні кон-цепції та погляди на дві гілки: етика обов’язку й етика блага; етика справедливості й етика турботи, спілкування. Деонтологічна етика (від грецьк. δέον, род. відмінок δέοντος – потрібне, належне і λόγος – слово, вчення) вважає певні дії добрими, інші – поганими незалежно від наслідків з погляду на їх відповідність чи невідповідність принципу, обов’язку; телеологічна етика (від грецьк. τέλος, род. відмінок τέλεος – результат, завершення, мета і λόγος – слово, вчення) оцінює моральність дії залежно від її результату.

Дискурс (від лат. discursus – бесіда, розмова) – у сучасній філо-софії – це «розмова», «бесіда», «мовне спілкування», «мовленнєва практика» будь-якої спільноти, яка опосередкована універсумом лінг-вісттичних знаків, соціальних інститутів, культурних символів.

Доброчесність (Good honesty) – дотримання норм моралі, висока моральна чистота, чесність.

Евдемонізм (Evdemonizm) (від грецьк. εύδαιμονία – щастя) – принцип побудови етичної теорії, в якій стверджується, що основне прагнення людини – щастя.

Егоїзм (від лат. ego – я) – життєва позиція, відповідно до якої задоволення людиною особистого інтересу розглядається як вище благо і, відповідно, кожному слід прагнути тільки максимального задоволення свого особистого інтересу (можливо навіть ціною інтересів інших людей або загального інтересу).

Етичний абсолютизм (від лат. аbsolutus – необмежений, безумовний) – теоретична концепція і методологічний принцип ети-ки, згідно з яким моральні принципи, поняття добра та зла трактую-ться як вічні, незмінні й абсолютні начала.

Етичний релятивізм (від лат. relativus – відносний) – теоретич­на концепція і методологічний принцип етики, згідно з яким мо­ральні принципи, поняття добра та зла трактуються як вкрай від-носні, мінливі й умовні.

Імператив (від лат. imperatives – наказовий) – вимога, наказ, закон.

Імперативність (Imperativeness) – поняття, що фіксує наказовий харак-тер етичних вимог.

Категоричний імператив (Categorical imperative) – центральна категорія етики І. Канта, за допомогою якої розкривається сутність універсального й апрі­орного морального закону. Категоричний імператив – загальнозначущий моральний наказ, на протилежність особистому принципу (максимі); якщо гіпотетичний імператив має силу лише за певних умов, то категоричний імператив – це загальний та обов’язковий мо­ральний закон.

Обов’язок (Duty) – одна з основних категорій етики й моральної свідомості; моральне зобов’язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу, що постає для них як окреме практичне завдання.

Постмодернізм (Postmodernizm) – сукупність різноманітних концепцій у галузі мистецтва, філософії, психології, історії, теології та інших сфер сучасної культури, що пов’язані одна з одною лише скептичним відношенням до можливостей філософії в створенні злагодженої світогляд­ної картини, до існування стандартів і канонів у мистецтві та літе­ратурі.

Права людини (Human rights) – низка основоположних морально – правових норм, що формулюють принципи відносин між індивідом та суспільством в особі інституцій влади. Права людини є універсальними моральними правами фундаментального характеру, які належать кожній особі в її взаємостосунках з державою.

Релігійна етика (Religious ethics) (або теологічна етика) – (від грецьк. υεός – бог, λόγος – слово, вчення) – спеціальний термін, що використовується для позначення комплексу моральних уявлень про поведінку людини і змісту моральної свідомості, що спирається на божі заповіді, як вони викладені у священному писанні світових релігій.

Справедливість (Justice) – категорія морально-правової та соціально-політичної свідомості; історично змінне поняття про належне, що відповідає уявленням про сутність людини та її Неві-д’ємні права.

Утилітаризм (від лат. utilitas – користь) – напрям у моральній філософії, етична концепція, згідно з якою в основі моралі лежить загальна користь (як щастя більшості людей).

Фемінізм (Feminism) це комплекс соціально-філософських, соціологичних, психологічних, культурологічних теорій, в яких обґ-рунтовується необхідність встановлення дійсної рівності між предс-тавниками різної статі. Фемінізм, з одного боку, є ідейною основою руху жінок за звільнення, з іншого – новою методологічною парадигмою.