
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Перший період пологів
Його ще називають періодом розкриття – це час від появи регулярних перейм до повного розкриття маткового зіва. Під час кожної перейми збільшується внутрішньоматковий тиск, поступово відбувається розкриття внутрішнього зіву, згладжування шийки і розкриття зовнішнього зіву. Між нижнім і верхнім сегментом матки утворюється межа, яка називається контракційним кільцем. На висоті однієї з перейм при повному або майже повному розкритті маткового зіву розриваються плідні оболонки і виливаються передні навколоплідні води в кількості 100-200 мл.
Тривалість періоду розкриття у жінок, які народжують вперше складає 12-18 годин а у повторнородячих – майже вдвічі менше.
Другий період пологів
Це період вигнання, який починається від моменту повного розкриття маткового зіву і закінчується народженням дитини. Перейми після відходження навколоплідних вод слабшають, проте через деякий час поновлюються і до них приєднуються потуги – ритмічні скорочення черевної стінки, діафрагми, м’язів тазового дна.
Потуги тривають одна за одною, повторюючись через 5-3 хвилин, збільшуючи внутрішньоматковий тиск. Плід поступово наближається передлежачою частиною до тазового дна. Сила потуг спрямована на вигнання плода з родових шляхів. На висоті однієї з потуг голівка починає прорізуватись зі статевої щілини і ховається в паузі. Це явище називається врізуванням головки. Через деякий час голівка, просунувшись до виходу з малого тазу ще більше з’являється зі статевої щілини, і в паузах між потугами вже не повертається в родові шляхи. Такий стан називається прорізуванням головки.
В цей період часто вдаються до акушерської допомоги – захисту промежини, який складається з 5 етапів:
перший етап – запобігання передчасному розгинанню голівки плода. Акушерка стає праворуч від роділлі. Долонею лівої кисті впирається в лобок, а пучками фаланг пальців обережно натискає на голівку плода, стримуючи її стрімке просування і розгинання її в бік промежини;
другий етап – одночасно правою рукою зменшують напруження тканин промежини. Під час потуги долонна поверхня правої руки розташовується на промежині і підтримує її. Між потугами пальці лівої руки акушерки залишаються на голівці плода, а пальці правої руки запобігають розтягненню тканин у задньобокових відділах вульварного кільця (тканини зсуваються назад у бік промежини);
третій етап – виведення голівки зі статевої щілини. Після народження голівки, частину її захоплюють всією лівою рукою й обережно розгинають, знімаючи при цьому правою рукою лобу, личка і підборіддя дитини тканини промежини. Відразу після народження голівки відсмоктують слиз з верхніх дихальних шляхів дитини електровідсмоктувачем;
четвертий етап – зменшення напруження тканин промежини під час вивільнення плечового поясу, внутрішній поворот плічок та зовнішній поворот голівки. Голівку плода захоплюють обома руками так, щоб долоні лягли на ділянку вух і обережно відтягують її донизу доти, поки переднє плічко не підійде під лобкову дугу;
п’ятий етап – вивільнення плечового поясу і народження тулуба. Для того, щоб вивільнити заднє плічко голівку захоплюють лівою рукою і відводять різко вперед до лобка. Правою рукою обережно знімають тканини промежини з заднього плічка, тулуб спрямовують вгору і витягують плід.
Тривалість другого періоду становить1-2 години, а в повторнородячих жінок – 30-45 хвилин.
Після народження дитини проводиться обробка пуповини двохмоментним способом, суворо дотримуючись правил асептики і антисептики.
Після припинення пульсації пуповини, новонароджену дитину відділяють від матері. На пуповину накладають два затискачі Кохера: перший на відстані 10 см від пупкового кільця, а другий – на 2 см дозовні від першого. Пуповину між затискачами змащують 5 % розчином йоду і пересікають стерильними ножицями. Дитину піднімають вгору і показують матері, після чого загортають в стерильну пелюшку і переносять на пеленальний столик. Залишок пуповини протирають 96 % розчином спирту. Між вказівним і великим пальцем лівої руки пуповину туго відтискують і на відстані 0,5-0,7 см від пупкового кільця накладають стерильну металеву кліпсу Роговіна. Після цього стерильними ножицями відтинають залишок пуповини на 1-2 см вище від верхнього краю кліпси, поверхню розрізу обробляють 5 % розчином йоду. Куксу пуповини загортають стерильною серветкою і зав’язують коло пупкового кільця.