11. До нещасних випадків невиробничого характеру, які підлягають розслідуванню, належать такі, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству;

3) виконання громадських обов'язків ;

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях;

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;

9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

12) стихійного лиха;

13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;

14) контакту з тваринами та рослинами, що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;

15) споживання (використання) нехарчової продукції.

12. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці не належить:

Ті, які не є загальними і спеціальними

13. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належить:

1. Конституція України;

2. Закон України «Про охорону праці»;

3. Кодекс законів про працю України (КЗпП);

4. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»;

5. Закон України «Про пожежну безпеку»;

6. Закон України «Про дорожній рух»;

7. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

8. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

9. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

10. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»;

11. Закон України «Про колективні договори і угоди»;

12. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

14. Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є:

1) Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП);

2) Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ);

3) Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ССБП);

4) Державні санітарні норми (ДСН)

5) Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН);

6) Державні будівельні норми (ДБН);

7) Нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ) та інші нормативні документи.

15. Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) — це:

це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії НПАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

16. Згідно Закону України «Про охорону праці», протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково, не пізніше як за:

2 місяці

17. Згідно КЗпП України, вагітні жінки і ті, що мають дітей віком до 3-х років можуть:

не залучаються до робіт у нічний час і вихідні дні, до надурочних робіт, а також не направляються у відрядження

18. Трудовий договір — це:

є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін