115. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають:
будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні
116. За принципом дії теплозахисні екрани для огородження джерел теплового випромінювання від робочих місць поділяються на:
1) тепловідбивні (поліровані або покриті білою фарбою металеві листи, загартоване скло з плівковим покриттям, металізовані тканини, плівк а);
2) теплопоглинальні (металеві листи та коробки з теплоізоляцією, загартоване силікатне органічне скло та ін.);
3) тепловідвідні (водяні завіси, металеві листи або сітки, з яких стікає вода);
4) комбіновані.
117. Основним завданням виробничої вентиляції є:
вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте свіже повітря
118. За способом переміщення повітря вентиляція виробничих приміщень поділяється на:
природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно)
119. Природна вентиляція виробничих приміщень може бути:
неорганізованою і організованою
120. Штучна робоча вентиляція виробничих приміщень може бути:
робочою або аварійною
121. До основних вимог щодо системи виробничої вентиляції належать:
1) створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
2) повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до допустимих концентрацій;
3) не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування із суміжних приміщень;
4) не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
5) бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації;
6) не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу і т. п.).
122. За джерелом світла виробниче освітлення поділяється на:
1. природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу, які потрапляють у виробниче приміщення через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючих конструкціях;
2. штучним, що здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення;
3. сполученим (суміщеним), при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
123. Виробниче природне освітлення поділяється на:
1) бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;
2) верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;
3) комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
124. Виробниче штучне освітлення поділяється на:
може бути загальним (світильники розміщуються у верхній зоні приміщення не нижче 2,5 м над підлогою), місцевим(світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на ро-
бочих місцях) та комбінованим (складається із загального та місцевого).
125. Основними джерелами штучного виробничого освітлення є:
лампами розжарювання або газорозрядними
126. До основних характеристик джерел штучного освітлення належать:
1) номінальна напруга живлення, В; 2) електрична потужність лампи, Вт; 3) світловий потік, лм; 4) світлова віддача, лм/Вт; 5) термін експлуатації; 6) спектральний склад світла; 7) вартість.
127. Якому діапазону довжин хвиль належать видимі електромагнітні випромінювання:
оптичному діапазону Видимі 400...760 нм
128. До інфрачервоного належить електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні:
від 760 нм до 540 мкм
129. До ультрафіолетового належить електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні:
10...400 нм
130. До радіочастотних належить електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні:
131. До іонізуючого належить електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні:
132. До засобів колективного захисту від ІЧ-випромінювання належать:
захисні пристрої, екрани (тепловідбивні, тепловідвідні, теплопоглинальні, комбіновані); пристрої автоматичного контролю і сигналізації; герметизуючі пристрої; пристрої дистанційного керування; пристрої для вентиляції повітря; теплоізолюючі пристрої; знаки безпеки. До засобів колективного захисту від ІЧ-випромінювання відносяться і такі лікувально-профілактичні заходи, як попередній та періодичний медичний огляд працівників, раціоналізація режимів праці та відпочинку
133. Захист від інтенсивного опромінення ультрафіолетовими променями досягається:
раціональним розташуванням робочих місць, «захистом відстанню», екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць,засобами індивідуального захисту. Найбільш раціональним методом захисту вважається екранування (укриття) джерел УФ-випромінювань. Як матеріали для екранів застосовують, зазвичай, непрозорі металеві листи або світлофільтри. До засобів індивідуального захисту належить спецодяг (костюми, куртки, білі халати), засоби для захисту рук (тканинні рукавички), лиця (захисні щитки) та очей (окуляри зі світлофільтрами).